Зі зміною політичних і економічних умов розвитку, з відкриттям економічної системи на українські міста все в більшій мірі впливають загальносвітові фактори і тенденції розвитку. До найбільш значущих відно-сується світовий процес глобалізації.
Глобалізація і урбанізація; глобалізація та міське управ-ня, планування; глобалізація та міські проблеми все частіше розглядаються як взаємопов'язані процеси і явища.
В результаті формується нова міська ієрархія: швидшими темпами зростають ті міста, які концентрують нові функції, в той час як міста з промисловою спеціалізацією стикаються з серйозними економічними про-блеми. Певні міста, яв-рами центрами глобальних економічних мереж надходить переважна частина ренти від поширення нововведень. Глобалізація - інноваційний процес, якому властива полюсний-дифузна структура. Інноваційні імпульси зарож-даються в найбільш розвинених містах, які є лідерами в розробці та освоєнні новітніх технологій. які мають фінансові ресурси і висококваліфікованими кадрами.
Змінюється співвідношення видів діяльності у формуванні міських фінан-сов і міського валового продукту. Фінансові функції та сфера ділових послуг в містах приносять надприбутки, в той час як промислові функції дозволяють їм тільки виживати. Глобалізація призводить до трансформації міських функцій. Якщо до промислової революції міста були в основному центрами торгівлі, фі-Нансі, центрами політичної влади, то за часів промислової революції вони стали в основному концентрувати промислові функції. Це ще більшою мірою справедливо для радянських міст. З розвитком глобалізації ми спостеріга-даємо як би повернення до «традиційних» міським функцій, але вже на новій технологічній основі. Значно збільшується зна-чімость в місті міжнародного (зовнішнього) сектора міської економіки: це своєрідні «коріння», якими місто закріплюється в глобальній економічній системі.
В економіці міст все більш значний вплив починають грати зовн-ня по відношенню до міста актори, такі, як великі банківські мережі, націо-нальні і транснаціональні корпорації, що не тільки змінює економічну структуру, а й впливає на процес прийняття економічних і політичних рішень в місті. В результаті глобалізація посилює непередбачувані фактори, що впливають на розвиток міст.
Глобалізація підвищує роль і стратегічне значення міст як арен, на ко-торих велику кількість учасників змагаються один з одним, пред'являючи различ-ний і часто конкурує попит на наявні мізерні міські ресурси. В цьому відношенні сучасний напрямок розвитку міст і управління ними полягає у встановленні і підтримці між цими учасниками широкого партнерства, ко-лось за допомогою набору різних правил зможе приборкати небезпечні тенденції в дію законів ринку.
Дані процеси накладають відбиток на економічну структуру. У ній починають формуватися елементи, які обслуговують цей зовнішній сектор, залежать від нього. Відповідно внут-ри міста, в його економічній структурі можуть посилюватися процеси поляризації, збільшується розрив між старими, традиційними видами діяльності, і новими, які є елементами глобальної економічної системи. В результаті посилюється конкуренція між цими двома частинами міської структури: за міський простір, за робочу силу, за платоспроможний попит. У цій кон-конкурентній боротьбі традиційного сектору стає дедалі складніше виступати.
Виникнення і зростання в місті сектора, на якому зайняті висококваліф-царювати кадри з високим рівнем заробітної плати. в свою чергу призводить до значних зрушень у структурі його економіки, виникнення нових елементів-тов і видів діяльності, які повинні відповідати змінилася структурі споживання населення.
Не дивлячись на підсилюється внутрішню поляризацію і розширюється раз-нообразія населення (в тому числі і міжнародних мігрантів), наявність більш ши-рокого спектра економічних функцій, в наявності і негативна сторона цього процес-са: міста, включені в процес глобалізації, все більш явно набувають но-ші, повсюдно однакові риси, втрачають свою ідентичність.
Глобалізація тисне на місцеву і державну владу з метою приватизації комунальних послуг. Водопостачання, збір сміття, постачання електро-енергією все більшою мірою передаються в приватні руки, т. Е. В руки тих, хто пре-доставляє послуги заради отримання прибутку. Тому ці послуги надаються лише тим, хто здатний за них платити. Глобалізація відкриває двері для приватизації-ції послуг і міжнародним, і національним фірмам, але результат виявляється од-ним і тим же: забезпечення життєвих потреб людей залежить від того, скільки грошей мають жителі для їх оплати.
Глобалізація впливає на реструктуризацію економіки не тільки безпосередньо, впливаючи на виникнення нових елементів і видів діяльності та від-МІРАННА інших, не тільки через більш гостру конкурентну боротьбу, але і побічно, через політичні, культурні, ціннісні фактори. Все це призводить до необхідності розуміти місто не як сукупність матері-альних цінностей (промислово-транспортний вузол), а як спільнота людей, обла-дають унікальними людськими та інтелектуальними якостями (утворений-ність, культурність, працьовитість). Значення сенсу, цінностей і цілей не тільки не буде зникати у зв'язку з глобалізацією, а буде купувати згодом все більшого і більшого значення. Тому сьогодні у всьому світі говорять про необхідність «відкрити себе заново», або «винайти себе заново», хоча б «усвідомити себе в новому світі». Глобалізація вимагає створення нового українського способу життя, нового світогляду-ня, нової життєвої позиції, нової картини світу.
Глобалізація накладає вплив і ще на один аспект управління містом - на забезпечення його безпеки. Міста, будучи найскладнішими з усіх чоло-веческое творінь, піддаються великому ризику, як через наявність різноманітних чинників зовнішньої небезпеки, так і з-за властивих їм внутрішніх причин їх уразливий-мости. Уразливі об'єкти розташовані в місті всюди: це системи инфраструк-тури, заводи і офісні будівлі, системи телекомунікації та транспорт, громадськості-ні будівлі, урядові установи і багато іншого. Удар по одному або НЕ-скільком з цих об'єктів здатний не просто привести до порушень в їх роботі, але викликати великі потрясіння в економіці і навіть в усій суспільно-політичній системі. До самого останнього часу можливі міські лиха обмежувалися головним чином самим містом, який грав, в більшій чи меншій мірі, роль центру свого власного економічного району. При со-тимчасової формі глобалізації, яку Пітер Маркузе називає «реально сущест-ють глобалізацією», міста в усьому світі зливаються один з одним, утворюючи тим самим нову, небезпечну для жителів навколишнє середовище. Багато міст стали страті-ня стрижнями глобальної економіки, які залежать один від одного вузлами оди-ний динамічно розвивається глобальної мережі. Якщо порушити економічне життя в якомусь одному такому великому місті, то виникли при цьому «ударні хвилі» майже миттєво охоплять всю планету.