24.1. поняття детермінізму
Подання про системність буття тісно пов'язане з поданням про характер відносин, що існують між речами, явищами, процес-самі. Будь-яка річ, будь-який процес в своєму виникненні, русі і раз-вітіі виявляються залежними від інших речей і процесів і, в свою оче-гу, впливають на виникнення та зміну інших речей, систем, елементів, визначаючи їх існування і перехід в небуття.
В детермінізм як філософської теорії є різні підходи, або течії; це фаталістичний детермінізм, діалек [474] тичний детермінізм, індетермінізм. При першому підході в об'єктивному бутті абсолю-тізіруется необхідність і недооцінюється (або ігнорується зовсім) випадковість. Як приклад можна привести уявлення про характер зв'язків в світі у французького філософа П. Гольбаха. У своїй книзі «Сис-тема природи» він зазначав: все детерміновано (або причинно обумовлюються лено) в тому сенсі, що навіть у вихорі пилу, піднятому бурхливим вітром, немає жодної молекули, яка розташована випадково; кожен поворот молекули строго необхідний. Точно так же вічно діяльна природа вказує чоло-століття кожну точку лінії, яку він повинен описати на землі. У страшних судомах, які стрясають іноді суспільство (тобто в революціях), немає жодної дії, жодної слова, жодної думки, жодної пристрасті в учасників революції, які не були б необхідними, які не відбувалися б так, як вони повинні відбуватися.
Фаталістичним детермінізму властивий основна теза: чому бути, того не минути. З точки зору тих, хто поділяє цю установку, су-ществуют приречення, рок і відсутня свобода волі людини. Такого роду детермінізм є як в філософії, так і в релігії.
Протилежністю фаталізму є індетермінізм. Він отвер-Гаета повністю або частково причинність, закономірність, розділяє поло-ження про те, що все в світі хаотично. Можна прийняти таке визначення по-няття «індетермінізм»: це є вчення про те, що є стану і со-буття, для яких причина не існує або не може бути вказана. Так, індетерміністічни, з цієї позиції, мутації при зміні генів в биоло-ня системах, руху елементарних частинок у квантовій механіці (відстоюється погляд про «свободу волі електрона» у фізиці) і т.п. Філософ А.П. Огурцов характеризує індетермінізм як філософське вчення і мето-дологический позицію, які заперечують або об'єктивність причинного зв'язку (онтологічний індетермінізм), або пізнавальну цінність при-чинного пояснення в науці (методологічний індетермінізм); індетер-мінізм трактує волю людини як автономну силу і стверджує, що принципи причинності не застосовні до пояснення людського вибору і поведе-ня. Баденськая школа неокантіанства обмежувала принцип детер-мінізма тільки областю наук про природу і заперечувала його застосовність до «наук про дух» (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт). Неопозитивізм і прагматизм намагаються обмежити детермінізм лише логічною сферою.
Насправді ми маємо тут діалектичний детермінізм, вимагаю-щий лише більш суворого вживання термінів.
Діалектичний детермінізм, протилежний і фаталізму, і інде-термінізму, принципово інакше вирішує проблеми співвідношення необхідності і випадковості, необхідності і свободи волі. Позицію діалект-чеського детермінізму ми розглянемо в подальшому.