terous and happy мовна метонімія game table (люди, що сидять за столом) показує відношення суміжності. Те ж можна сказати і про пропозицію:
Miss Fox's hand trembled she slipped it through Mr. Dombey's arm, and felt herself escorted up the steps, preceded by a cocked hat and a Babylonian collar (Ch. Dickens.)
де слова hat і collar позначають відповідно людей, що носять ці предмети туалету.
У наступному реченні ми бачимо інший тип відносин:
"And the first cab having been fetched from the public house, where he had been smoking his pipe, Mr. Pickwick and his portmanteau were thrown into the vehicle." (Dickens.)
Тут словом cab, вжитим замість cabman, висловлюється ставлення знаряддя виробництва і діяча. (Ср. Також "Чи не is a good whip".)
Метонімія може виражати відношення між вмістом і містить, як наприклад, в пропозиції ". To the delight of the whole inn-yard." (Ch. Dickens.)
Іронія - це стилістичний прийом, за допомогою якого в будь-якому слові з'являється взаємодія двох типів лексичних значень: предметно-логічного і контекстуального, заснованого на відношенні протилежності (суперечливості). Таким чином, ці два значення фактично взаємовиключають одне одного. 1
Наприклад, It must be delightful to find oneself in a foreign country without a penny in one's pocket. Слово delightful як видно з контексту, має значення, протилежне основному предметно-логічного значення. Стилістичний ефект створюється тим, що основне предметно-логічне значення слова delightful не знищується контекстуальних значенням, а співіснує з ним, яскраво виявляючи відносини суперечливості.
Для стилістичної іронії іноді необхідний широкий контекст. Так, наприклад, в «Записках Піквікського клубу» Діккенс, вперше представляючи Новомосковсктелю м-ра Джінгля, дає його мовну характеристику наступним чином:
"Never mind," said the stranger, cutting the address very short, "said enough - no more; smart chap that cabman - handled his fives well; but if I'd been your friend in the green jemmy - damn me - punch his head - 'cod I would - pig's whisper - pieman too, - no gammon. "
"This coherent speech was interrupted by the entrance of the Rochester coachman, to announce that."
Слово coherent яким Діккенс характеризує манеру мови м-ра Джінгля, є іронією.
1 Термін «іронія», як стилістичний пріѐм, не слід змішувати з загальновживаним словом «іронія», що позначає глузливе вираз.
Іронію не слід змішувати з гумором. Як відомо, гумор - це така якість дії або мови, яке обов'язково збуджує почуття смішного. Гумор - явище психологічного характеру. Іронія не обов'язково викличе сміх. У реченні "How clever it is", де інтонаційне оформлення всього пропозиції дає слову clever - зворотне значення - stupid не викликає почуття смішного. Навпаки, тут може бути виражено і почуття роздратування, невдоволення, жалю і ін.
Гумор може використовувати іронію як один зі своїх прийомів, і в цьому випадку іронія, природно, буде викликати сміх.
Смішне зазвичай є результатом невиправданого очікування, деякого зіткнення позитивного і негативного. У цьому сенсі іронія як мовний прийом має багато спільного з гумором. Використання контекстуальних значень, зворотних основним предметнологіческім, також є своєрідне зіштовхування позитивного і негативного, причому це зіткнення завжди буває несподіваним. Ось чому найчастіше іронія викликає почуття смішного. Таким чином, основна функція іронії (хоча, як було зазначено вище, і не виняткова) - викликати гумористичне ставлення до повідомляються фактів і явищ.
Так, в наступних рядках з "Верро" Байрона слово like вживається то в основному предметно-логічному значенні, то в контекстуальному (іронічному). Тільки в останньому рядку повністю розкривається іронія.
I like a parliamentary debate, Particularly when 'tis not too late.
I like the taxes, when they're not too many; I like a seacoal fire, when not too dear;
I like a beef steak, too, as well as any;
Have no objection to a pot of beer; I like the weather, when it is not rainy,
That is, I like two months of every year. And so God save the Regent, Church, and King! Which means that I like all and everything.
2. СТИЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ, ЗАСНОВАНІ НА ВЗАЄМОДІЇ предметно-логічних
І називним ЗНАЧЕНЬ
Антономазія і її різновиди
До числа стилістичних прийомів, заснованих на виявленні відносин двох типів лексичних значень можна віднести і використання власних імен у значенні загальних, і, навпаки, загальних в значенні власних. В такому стилістичному використанні ми маємо справу з одночасною реалізацією двох типів лексичних значень: предметнологіческого і називного, основного предметнологіческого і контекстуально-називного.
Так власне ім'я Пикскилл - назва невеликого містечка в одному зі штатів Північної Америки, в зв'язку з відбувалися там подіями (спроба лінчувати Робсона), стало символом, з одного боку, боротьби прогресивних елементів Америки проти фашистського розгулу в сучасній Америці, з іншого боку, назвою самої події, яка сталася в Пікскіллі. Таке використання власного імені в значенні номінального або номінального в значенні власного називається антономазія.
Антономазія - це один з окремих випадків метонімії, в основі якої лежить ставлення місця, де відбулася яка-небудь подія і сама подія, особа, відоме будь-яким вчинком, діяльністю і сам вчинок, діяльність. Це ставлення проявляється у взаємодії називного і предметно-логічного значення.
Антономазія теж ділиться на мовну і мовну. Слово «Седан» в сучасних літературних мовах має значення - розгром, слово «Панама» - має значення -
велика афера, шахрайство. Це - мовні антономазія.
Характерно, що ці слова, хоча за ними і закріплені нові предметно-логічні значення, не втратили свого називного значення. Співвіднесеність предметнологіческого і називного значень в цих прикладах ще ясна. Все ж тут можна говорити про поступове згасання основного називного значення за рахунок все більш закріплюється 'нового, раніше контекстуального предметно-логічного значення.
Цей процес іноді заходить так далеко, що називние значення слова повністю зникає, поступаючись місцем новому предметно-логічного значення. Такі слова hooligan, boycott, dunce і інші мовні антономазія. Про різних стадіях таких якісних змін можна судити, зокрема, і по орфографії: слова Quisling (a traitor), Dunkirk (a desperate evacuation under bombardment), Coventry пишуться з великої літери навіть тоді, коли вони вживаються в предметно-логічних, а не називних значеннях; слова hooligan, dunce, boycott з великої літери вже не пишуться.
Відомо, що самий процес освіти називних значень в словах, як було зазначено у відповідному розділі, відбувається шляхом відволікання від загальних (абстрактних) ознак понять для позначення приватного, одиничного предмета (пор. Наприклад, такі власні імена, як Smith, William, Hope та ін.).
Це закладене в мові властивість позначення одиничного шляхом використання вже існуючих слів, що позначають загальні поняття, знаходить своєрідне стилістичне застосування. Візьмемо для прикладу такий уривок із "American Notes" Діккенса:
Among the herd of journals which are published in the States, there are some, the reader scarcely need be told, of character and credit. From personal intercourse with accomplished gentlemen connected with publications of this class, I have derived both pleasure and profit. But the name of these is Few, and of the others Legion; and the influence of the good is powerless to counteract the mortal poison of the bad.
У цьому прикладі слова Few і Legion дані з великої літери; вони як би служать власними іменами двох груп журналістів, з якими Діккенсу довелося зустрітися в Америці. Суттєво важливим є те, що
предметно-логічне значення тут взаємодіє з називним. Така взаємодія також створює стилістичний прийом антономазія.
Ось приклад антономазія з "Don Juan" Байрона.
Society is now one polished horde,
Form'd of two mighty tribes, the Bores and Bored.
І в цьому прикладі стилістичний ефект досягається взаємодією основного предметно-логічного і контекстуального називного значень в словах Bores і Bored.
У наведених двох прикладах в самому тексті є вказівки на називние значення слів Bores, Bored, Few, Legion.
Однак, іноді називние значення, придане звичайним словами з предметно-логічним значенням, з'являється абсолютно несподівано. У романі Діккенса "Bleak House" є наступне місце:
"Alfred. Has voluntarily enrolled himself in the Infant Bonds of joy and is pledged never, through life, to use tobacco in any form."
Трохи нижче Діккенс, використовуючи вираз "the bonds of joy", називає героя цим поєднанням, яке набуває яскраво виражене називние значення:
And the Bond of Joy who, on account of always having the whole of his little income anticipated, stood in fact pledged to abstain from cakes as well as tobacco, so swelled with grief and rage when we passed a pastry-cook's shop, that he terrified me by becoming purple.
Bond of Joy стало ім'ям.
Відомо, яку сильну емоційну навантаження зазвичай несе на собі кличка. Вона, помічаючи якусь випадкову, але характерну рису, прилипає до людини, іноді успішно конкуруючи з власним ім'ям. Антономазія цього типу (використання предметнологіческіх значень в якості називних) уподібнюється прізвисько і тому так ефективно використовується в стилі художнього мовлення.
3. СТИЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ, ЗАСНОВАНІ НА ВЗАЄМОДІЇ предметно-логічних І емоційних ЗНАЧЕНЬ.
Епітет - це виразний засіб, засноване на виділенні якості, ознаки описуваного явища, яке оформляється у вигляді атрибутивних слів або словосполучень, що характеризують дане явище з точки зору індивідуального сприйняття цього явища. Епітет завжди суб'єктивний, він завжди має емоційне значення або емоційне забарвлення. Емоційне значення в епітет може супроводжувати предметнологіческое значення, або існувати як єдине значення в слові. Епітет розглядається багатьма дослідниками як основний засіб затвердження індивідуального, суб'єктивно-оцінного ставлення до описуваного явища. За допомогою епітета досягається бажана реакція на висловлювання з боку Новомосковсктеля.
В англійській мові, як і в інших мовах, часте використання епітетів з конкретними визначеними створює стійкі поєднання. Такі поєднання поступово фразеологізіруются, т. Е. Перетворюються на фразеологічні одиниці. Епітети як би закріплюються за певними словами. Так, наприклад, в англійській мові такі поєднання, як bright face, ridiculous excuses, valuable connec138
У такого роду поєднаннях епітети називаються постійними епітетами (fixed epithets). Найчастіше постійні епітети зустрічаються в народній изустной поезії. Про поступової втрати основного предметного значення в епітет писав ще А. Н. Веселовський. Він називав це «забуттям» реального сенсу епітета, а його приклеєними до визначеного - процесом «скам'яніння». 1
Епітети є потужним засобом в руках письменника для створення необхідного емоційного фону розповіді; вони розраховані на певну реакцію Новомосковсктеля.
Так, у вірші Е. По «Ворон», похмурий, містичний, тривожному, підбір епітетів зроблений так, щоб створити таке саме настрій у Новомосковсктеля:
Once upon a midnight dreary, while I pondered weak and weary Over many a quaint and curious volume of forgotten lore -
And each separate dying ember wrought its gost upon the floor.
1 Див. Веселовський А. Н. Історична поетика. Держ. изд. худ. літ-ри.
Епітет і логічне визначення протиставлені. Логічні визначення виявляють загальновизнані об'єктивні ознаки і якість предметів, явищ. В
поєднаннях round table, green leaf, large hand, little girl, blue eyes, solid matter і т. д. слова round, green, large, little, blue, solid - логічні визначення. Однак, будь-яка з цих визначень може стати епітетом в тому випадку, якщо воно буде використано не тільки або не стільки в предметнологіческом, скільки в емоційному значенні. Так, наприклад, прикметник green в поєднанні а green youth є епітетом, оскільки в цьому поєднанні реалізується похідне предметно-логічне значення "green" молодий і пов'язане з ним емоційне значення.
Те ж можна сказати і про таких поєднаннях, як little house, де little має емоційне значення (зменшувально-пестливе), а не предметно-логічне.
Наприклад, an hour of bliss: muscles of iron і т. П.
У другому прикладі епітет - метафоричний, оскільки в основі визначення лежить метафора.
В англійській мові стала вельми поширеною отримує інший структурний тип епітета, який будується на алогічне співвідношенні визначення і визначається. Те, що укладено у визначенні, є визначальним; то, що синтаксично є визначається, за змістом являє собою епітет. Наприклад: A devil of a sea rolls in that bay (G. Byron); a little Flying Dutchman of a cab (J. Galsworthy.); a dog of a fellow (Ch. Diсkens); her brute of a brother (J. Galsworthy.)
поділів. Визначення і визначається як би помінялися ролями. 1
Епітети можуть бути виражені іменниками і цілими словосполученнями в синтаксичної функції програми. Наприклад, lightning my pilot sits (P. Shelley); the punctual servant of all work, the sun (Ch. Dickens).
Дуже часто епітети виражаються не одним словом, а словосполученнями, які, в зв'язку з їх атрибутивної функцією і препозітівним становищем, набувають характеру складного слова. Наприклад, well-matched, fairlybalanced, give-and-take couple.
Як крайніх випадків можна навести і цілі речення, які виступають в якості епітетів. Наведемо приклад такого епітета з повісті Джерома К. Джерома «Троє в одному човні»:
There is a sort of Oh-what-a-wicked-world-this-is-and-how-I-wish-I- could-do-something-to-make-it-better-and-nobler expression about Montmorency that has been known to bring the tears into the eyes of pious old ladies and gentlemen.
Епітети можуть бути виражені якісними говірками оскільки ці останні характеризують ознаки дій (і предметів). У реченні "Чи не laughed heartily" - heartily виступає в якості епітета.
Наприклад: a fool that you are; a wicked person that he is.
Тут fool і wicked person представляють особливий тип епітета, оформленого не в атрибутивних сполученнях, а в сполученнях інвертовану-предикативних. Однак, по суті тут немає предикации. Сильний оціночний момент в цих поєднаннях дає підставу віднести інвертований предікатів до епітету.
1 Таке ж явище спостерігається і в німецькій мові, наприклад,
"Ein Kleines Ding von Mädchen".