Формуємо у дитини правильну мову, розвиток дитини

Формуємо у дитини правильну мову, розвиток дитини
Ще недавно ви милувались дитячому лепету малюка, запіси-вали забавно зіпсовані слова в зошит і цитували їх рідним і подругам. А сьогодні стурбовані: чому дитина так говорить? Якого віку має сформуватися пра-вільная мова, і чи можуть в цьому допомогти батьки?

Скажи «риба»

Насправді вірне вимова зву-ків - а батьки найчастіше приводять дитину до логопеда, коли помічають, що йому не дається звук «р» - це лише один з компонентів правильного мовлення. Для неї не менш значущі хороший темп мови, інтонація, точно розставлені наголоси. Ще один важливий аспект - активний словник дитини, його кількісні та якісні показники, то, наскільки швидко малюк підбирає слова. Третій компонент - здатність грамотно їх один з одним з'єднувати, складати слова в запропонованого-вання. І, нарешті, четвертий - це зв'язкова мова, вміння викладати свої мис-ли в доступній формі, у вигляді вже не окремих пропозицій, а нікого раз-повернути викладу, стрункого рас-оповіді. Все це обов'язкові складові частини правильно говорити, і якщо навіть ре-бенок чисто вимовляє всіх звуків, одна-ко при цьому, наприклад, говорить замість «туфель» «туфлев», це теж привід по-казать його логопеда ».

Що в принципі має насторожити батьків?

Дитина не вимовляє деякі звуки. Якщо ви сумніваєтеся, що малюк справляється з тим чи іншим зву-ком, виберіть кілька слів, де цей звук зустрічається в різних позици-ях (у випадку з «с», наприклад, «космос», «собака»), чітко промовте їх і попросіть сина або дочку повторити ці слова за вами. Чув-ствует призвук? Вам здається, що мова дитини вискакує? Обов'язково порадьтеся з логопедом.

Порушений темп мови. Дитина говорить занадто повільно або, навпаки, поспішає, «бгає» слова, вимовляє їх не-виразно, часто помиляється з наголосами.

Малюк каже з граматичними помилками. Неправіль-но утворює множину (наприклад, «в лісі багато Пенев і дерева»), невірно вживає прийменники ( «кішка ви-лізла під столу», «ложка впала від столу»). Навіть якщо ви разово почули щось подібне від свого сина чи доньки, внима-кові прислухайтеся до його / її мови.

Кроха затинається. Причому навіть у са-мих простих випадках - коли ребе-нок каже про щось, що знаходиться у нього перед очима. Це може свиде-тельствовать про те, що йому важко під-збирать слова, і бути першим ознакою заїкання. Якщо малюк активно використовує слова-паразити - це теж тривожний симптом.

Дитині важко будувати пропози-ня. Йому нелегко сформулювати свою думку, він говорить коротко, просто, окремими словами або самими еле-плементарним фразами.

Якщо хочете, щоб малюк рано і пра-вильно заговорив, стимулюйте мислення. Замість того, щоб хутра-нічних заучувати з дитиною нове слово (повтори: це «окулярник»), підкидайте йому завдання на роздуми: скажи, що це?

5 порад батькам, які піклуються про мовленнєвий розвиток дитини:

1. формують у дитини ПРАВИЛЬНИЙ СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ.

Уже з півроку малюк дуже чуйно реагує на те, як мама його слухає, як сприймає його ще не мовні, а звукові прояви. Все це закладає у нього уявлення про те, як треба правильно спілкуватися. Часом мама, сама того не поні-травня, гальмує мовленнєвий розвиток дитини, коли постійно його зупиняє ( «ні, ти знову неправильно сказав»), не проявляє інтересу до його словами (коли тебе не слухають, то і говорити нема чого). Будьте уважні, спілкуйтеся на рівних, уточнюй-ті деталі, заохочуйте правильні відповіді.

2. РОЗВИВАЙТЕ ДРІБНУ МОТОРИКУ.

Те, що вона стимулює мислення, творчий розвиток, уважність дитини і прямим чином впливає на мова, сьогодні вже, здається, ні для кого не секрет. Навчіть малюка малювати пальчиками, освоюйте з ним пальчикові ігри, ліпіть. З дітьми до двох років можна використовувати в заняттях крупу. Вкладіть в неї маленькі іграшки, щоб малюк шукав їх. Або висипте на тацю манку, Тряхні її, щоб розрівняти поверхню, а потім намалюйте на ній пальцем що-небудь просте. Гурток і гілочку, щоб вийшло яблуко. Тепер струсіть тарілку, щоб яблуко пропало. Для дитини це справжнє диво, віл-шебство, яке він обов'язково спробує зробити сам.

3. спонукає до розгорнутому висловом.

Часто батьки дають дитині нове слово і вважають, що одного разу подану, воно осяде у свідомості малюка, міцно увійде в його лексикон. Однак насправді для цього потрібно, щоб дитина сам повторив його мінімум 8 разів. І вжити його треба саме в контексті - тільки так ми в повній мірі осо-знаємо сенс сказаного. Не прагніть по одному лише слову вгадати, що хоче донести до вас ваше чадо, що не підхоплюйте фразу. Навпаки, постарайтеся «витягнути» фразу з малюка. Що ти сказав. Хочеш яблуко. Повтори.

4. ПОЛЬЗУЙТЕСЬ ЯКІСНОЮ, перевірений часом ПЕДАГОГІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРОЮ.

5. ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ЗВУКОВИЙ СКЛАД ЗНА-КОМИХ СЛІВ.

Це розвиває фонематичні сприйняття дитини. Пограйте з ним ось в таку гру. Ваш малюк знає, наприклад, що таке вішалка? Відмінно! Вказуючи на неї, запитаєте дитини, всім своїм виглядом показуючи, що втягується-ті його в гру: подивись-но, що це таке. Це весарка. Це фесалка. Це вешайка. Це вішалка? Перекручувати слова, як вам підкаже фантазія. Переконайтеся в тому, що ваша дитина вибере правильну відповідь і похваліть його.

ЛОГОПЕД, сурдолог, дефектолог. В ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

Ви чекали напрямки до логопеда, але замість цього лікар порадив звернутися до сурдолог або дефект-балці. З чим це може бути пов'язано, і хто ці фахівці?

Сурдолог - лікар, що займається порушеннями слуху. Якщо вашу дитину направили до цього спеціа-листу, ймовірно, педіатр предпол-жив: малюк неправильно говорить тому, що погано чує. Відразу пу-гаться цього не слід, люди оши-подейкують. І тільки після того, як слух буде досліджений за допомогою технічних пристроїв, проведена аудиограмма, можна буде зробити остаточні висновки.

Дефектолог формує мовні на-викі у дітей з тими чи іншими фізичними та інтелектуальними порушеннями. Вас направили імен-но до нього? Можливо, лікар запода-зріл, що порушення мови у малюка обумовлені проблемами интеллек-ту. Лякатися цього знову ж таки не варто. Це всього лише одна думка. Пого-воріте і з іншими фахівцями: дитячим психологом, псіхоневроло-гом, ще одним педіатром.

Точно в строк

Сучасні діти розвиваються швидко. Деякі малюки починають чисто і правильно говорити вже в два роки. Інші набувають цю навичку до чотирьох років - це норма. Від двох до подружжя-рьох років - саме той віковий діапазон, ко-ли дитина повинна оволодіти всією системою язи-ка. В якій послідовності будуть з'являтися правильні звуки, не має значення. Голосні і приголосні «п», «б», «до», «т», «д», «в» даються дитині легше все-го - коли в 3-4 місяці малюк починає гуліть, він використовує саме їх. До звуків середньої складно-сти можна віднести свистячі приголосні і тверде «л», найважчі - шиплячі, «р», «рь». Але якщо у вашого сина чи доньки «р» з'явиться раніше «л», турбуватися з цього приводу не варто. Розвиток мови - процес індивідуальний. І головне, що-б він в цілому просувався в правильному напрямку.

МАМА І ТАТО ПОВИННІ АКТИВНО ЗАЙМАТИСЯ З МАЛЮКОМ ВЖЕ З РОКУ Причому важливо прагнути не просто «поставити» звуки, набагато більш значуще в розвиткові фонематичного слуху, спо-можності відрізняти один звук від іншого, почуття-вать, що щітка, сітка, тітка - зовсім одне і теж. Це основа вірного вимови. І чим рань-ше ви почнете над нею працювати, тим швидше ребе-нок стане правильно говорити. Малюк з хорошим фонематичним слухом, якому поки не по си-лам чисте «р», буде намагатися вимовити його, а не просто замінювати іншим звуком.

ПІСЛЯ 8 РОКІВ ВИПРАВЛЯТИ ВИМОВА НАБАГАТО СКЛАДНІШЕ. В цілому на формування правильної ре-чи природою відпущено не так багато часу. Тому якщо дитині вже виповнилося 4 роки, а він, не дивлячись на всі зусилля дорослих, продолжа-ет говорити «либа», «ластеска», «стетка», исправ-лять ситуацію треба швидко - і з логопедом. В не-яких випадках не варто чекати і чотирирічного рубежу. Якщо дитина в 2,5 року ще не говорить ні слова, що не вслухається в те, що говорять йому, якщо він надмірно уважний до вашої артикуляції і не реагує на мова, якщо не бачить вашого ли-ца, негайно проконсультуйтеся з педіатром: можливо, малюк погано чує. Якщо він не толь-ко не говорить, але толком і не грає, діє з іграшками стереотипно і неадекватно, напри-заходів, підлягає возить туди-сюди машинку, засовуючи-ет ляльку головою вниз в дитячий шафка, покажи-ті його психоневролога: можливо , причиною тому є затримка розвитку.

Логопедичні САД АБО ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ?

У чому перешкода?

Позитивну роль у формуванні правильного мовлення в дитини грає музичний слух. Хоча російська педагогіка поки не знайшла тісному зв'язку між ним і слухом фонематіче-ським, практикуючі логопеди впевнені: такий зв'язок є. Слухаючи з крихіткою дитячі пісеньки і класичні мелодії, отхлопивая з ним ритм, граючи з металофоні, ви працюєте на те, щоб дитина раніше заговорив правильно.

Проблеми складних, системних на-рушень мови краще вирішувати в сади-ке, стверджують педагоги. А ось у всіх інших випадках краще остано-витися на індивідуальних уроках: так дитині буде більше внима-ня, та й програму навчання мож-но підлаштувати саме під його проблеми. Однак кінцевий резуль-тат буде залежати від кваліфікації фахівця. Вибирайте логопеда «серцем»: якщо вам не подобається те, як він спілкується з дитиною, шукайте іншого. Не слухайте відмовки: по-ка результатів немає, але через місяць все налагодиться. Якщо з вашим малі-шом працює класний фахівець, прогрес повинен бути швидким.

Якщо тато - іноземець

Як бути в тих випадках, якщо дитина росте в «змішаному» шлюбі, і тато-іноземець не дуже добре говорить по-російськи? Сьогодні це актуальна проблема, і єдиної думки з цього приводу у логопедів поки немає. До чотирьох років дитині идеаль-но зростати в одній мовному середовищі, якщо ваш чоловік іноземець, прийміть совмест-ве рішення, будете ви спілкуватися з малюком тільки російською (що цілком природно, якщо вже ви живете в Росії) або ан-глійском (німецькою , французькому). Якщо ваш чоловік говорить по-російськи дуже погано, сильно перекручуючи слова, нехай поки спілкуватися-ся з крихіткою менше вас. Не хвилюйтеся, ваша дитина опанує і другою мовою, але не в період становлення мови, коли це ускладнить її формування. Адже той же англійський і рус-ський значно відрізняються один від одного і граматичною будовою, і фонетикою. Вчити другу мову можна з п'яти років і за умови, що у дитини все ідеально з першим - не з позиції мами, а з позиції фахівця.

Особисто я раннє навчання іноземно-му мови не вітаю. Тут частіше мають місце батьківські амбіції, а не реальна користь для дитини. У цьому віці про-вчення відбувається без належної частки усвідомленості самим малюком. Крім того, якщо у дитини є логопедіче-ські проблеми (а таких дітей зараз, на жаль, більшість), то вивчення іно-дивного мови може негативно ска-тися на процесі засвоєння системи рідної мови - малюк заплутається.

Схожі статті