ність, що включає освоєння теоретичних знань і виконання фізич-
ських вправ з метою вирішення освітніх, виховних та оздо-
ровчих завдань фізичного виховання.
Форма заняття - це сукупність умов проведення та управління
ществить поза певної форми, тим більше без конкретного змісту.
Все різноманіття форм можна умовно розділити на дві групи: уроч-
Цінні та позаурочний. які об'єднують понад конкретні форми (Рис. 2.5).
Певні форми занять характеризуються такими ознаками:
• провідна роль педагога-фахівця, який відповідає за його органі-
зацию і проведення;
• стабільне розклад занять (забезпечує їх систематичність і
правильне чергування роботи і відпочинку);
• постійний склад займаються, щодо однорідний по мож
росту, статтю, рівнем фізичної підготовленості, станом здоров'я, спе-
• відповідність навчального матеріалу програми і особливостям контін-
До урочним форм відносяться:
• Заняття з обов'язкового курсу фізичного виховання в утворенні
тільних і виховних установах та підрозділах збройних сил.
До них відносяться уроки, що проводяться викладачами з державним
програмами в тих ланках, де фізична культура є обов'язковим
предметом: загальноосвітня школа, різні училища, технікуми, а
також ВНЗ. Головною рисою уроків є їх освітньо-оздорові-
кові і виховна спрямованість;
• Заняття, що організовуються під керівництвом фахівця в секціях і
групах ОФП, спортивних клубах, командах і т.п. За своєю спрямованістю
дані заняття носять тренувальний характер, орієнтований на вдосконалення-
зано з реалізацією всіх видів підготовки спортсмена.
Неурочні форми занять характеризуються:
але при цьому вимагають прояву особистої ініціативи і самостійності;
# 61623; # 61472; більшість неурочний занять проводяться самостійно і з це-
ллю активного відпочинку, зміцнення або відновлення здоров'я, збереження
або підвищення працездатності, розвиток рухових здібностей і
чительной мірою визначається інтересами і схильностями котрі займаються.
До позаурочний відносяться:
# 61623; # 61472; Заняття, що проводяться в режимі дня (# 8810; малі # 8811; форми), що характеризують
щіеся нетривалим виконанням фізичних вправ: ранкова
зарядка, вступна гімнастика, физкультпауза, физкультминутка, мікропауза;
# 61623; # 61472; Заняття спортивно-тренувального характеру (# 8810; великі # 8811; форми)
включають в себе заняття, пов'язані з вирішенням завдань тренувального, оздо-
ровчих-реабілітаційного або рекреаційного характеру;
# 61623; # 61472; Змагальні форми утворюються системою офіційних і нео-
фіциальной змагань типу прикидок, відбіркових змагань, пер-
венства (чемпіонатів), контрольних змагань або залікових занять.
Загальні риси форм занять. Структура (побудова) занять фізич-
ськими вправами в значній мірі визначається адаптаційними
реакціями організму людини на виконувану навантаження. За даними фізіо-
логічних досліджень, при виконанні фізичного навантаження работо-
здатність людини проходить 4 фази:
1-я фаза - предрабочего зрушення (передстартовий стан). У цій фазі
відбувається загальна мобілізація сил, пов'язана з усвідомленими намірами
виконати роботу, з психологічними переживаннями і з предметної ори
ентации на майбутню діяльність.
Функціональні зрушення в організмі в цій фазі можуть бути вельми
значними. Так, ЧСС може зрости на 10 ударів, а легенева венти-
ляция збільшитися на 1 л і більше, хоча людина ще не приступив до ви-
рівняно роботи, а тільки налаштувався на її виконання.
2-я фаза - врабативаемості. Початок дії навантаження. В цей час
відбувається перебудова фізіологічних функцій, організм поступово
пристосовується до особливостей виконання роботи, рівень його функци-
нальної активності зростає, налагоджується взаємодія всіх органів
і систем, що забезпечують роботу, за провідної ролі центральної нервової
системи. Врабативаемості виражається в поступовому знаходженні пра-
ного ритму роботи, узгодженості рухів і діяльності внутрішніх
органів і систем організму.
3-тя фаза - відносно стійкий стан. працездатність,
досягнувши необхідного рівня, деякий час утримується на цьому
рівні з відносними коливаннями, які залежать від інтенсивності
виконуваної роботи, індивідуальних особливостей займаються, внеш-
них умов, регламентації роботи і відпочинку в процесі виконання фізич-
ської навантаження 4-я фаза - зниження працездатності. Якщо робота достатній
точно інтенсивна і тривала, стан підвищеної працездатності
змінюється поступово розвиваються втомою. Це виражається в сниже-
ванні кількісних і якісних показників працездатності. Суб'-
єктивно стомлення проявляється відчуттям втоми, небажанням продовжувати
роботу. Ступінь загального стомлення до кінця заняття залежить від його конкрет-
спрямованості, особливості змісту, обсягу і інтенсивності на-
грузки. Для абсолютної більшості занять певна ступінь утомле-
ня є основною умовою сверхвосстановления, необхідного для
розвитку рухових здібностей.
Однак деякі форми занять, такі як ранкова гігієнічна
гімнастика, фізкультпаузи і фізкультхвилинки і т.д. не супроводжуються про-
щим втомою, інакше вони не будуть виконувати свого головного призначення
- сприяти основної діяльності людини.
Наведені вище фази працездатності при виконанні фізич-
ської навантаження зумовлюють відповідну структуру заняття. Для всіх
форм занять фізичними вправами характерна структура, в якій
більш-менш явно виражені три частини. Зазвичай їх називають: першу
частина - «підготовчої» (# 8810; вступної # 8811; або # 8810; розминкою # 8811;), другу - «основ-
ної »і третю -« заключній ».
Підготовча частина забезпечує оптимальне врабативаніе си
стем організму і поступову підготовку його до майбутніх навантажень. з-
будівлю позитивного емоційного настрою.
ку, від особливостей вихідного функціонального стану занімающіх-
ся, а з іншого - від характеру і спрямованості майбутньої основної діяль
ності. Незважаючи на що випливає звідси варіативність цієї частини заня-
ку, можна виділити відносно постійну послідовність таких
ключових компонентів підготовки, як водно-організують і установоч-
ні дії, загальна і спеціальна розминка.
Основна частина заняття містить в собі головну змістовну і
функціональне навантаження і займає переважну частку в загальному,
обсязі часу, затрагиваемого на занятті. Залежно від особенно-
стей змісту заняття його структура в основній частині може бути одно-
рідний або комбінованої. У першому випадку реалізується одна головна за-
дача (напр. поглиблене розучування складного рухового дії). під
другому - в якості основних вирішуються кілька завдань (напр. розучування
нового рухової дії і підвищення рівня силових здібностей).
Тривалість основної частини лімітовано з одного боку,
функціональними можливостями займаються, з іншого - часом, від-
наведеним на заняття.
Заключна частина раціонально побудованого заняття по продол-
жительность невелика - зазвичай не більше кількох хвилин. Проте від
змісту цієї частини істотно залежить кінцевий ефект заняття, дина-
міка відновних процесів і його вплив на подальшу діяль-
Тому в кінці заняття включає підвищені фізичні на-
грузки, необхідно забезпечити перемикання організму на восстановітель-
ний режим функціонування. Це досягнення служить більш-менш по-
статечним зниженням інтенсивності виконаних дій, переключені-
ем на дію дає ефект активного відпочинку, використанням дихатель-
них, релаксаційних та інших вправ, що сприяють активізації
На завершення заняття рекомендується передбачати оцінку його ре-
злиттів і установок на подальше.