Форми суспільної організації виробництва

Науково-технічний прогрес веде до зосередження промислового виробництва на великих підприємствах з суспільним поділом праці. При цьому поділ праці проявляється у виділенні великих галузей промисловості (спеціалізація) і великих підприємств всередині галузі (концентрація).

Такі форми організації виробництва, як концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування базуються на сучасній техніці, комплексної механізації, автоматиза-ції і передової технології. Застосування їх забезпечує висо-кую економічну ефективність виробництва. Розвиток цих форм організації виробництва протікає взаємопов'язано.

Концентрація виробництва - це процес зосередження засобів виробництва, робочої сили, випуску продукції на найбільших підприємствах. Існують два способи концентрації виробництва: підвищення потужності підприємства і збільшення частки великих підприємств у загальному випуску продукції даної галузі.

До основних показників рівня концентрації відносяться:

середня виробнича потужність, середній обсяг виробництва (або випуску) продукції, що припадає на одне підприємство в галузі;

частка великих підприємств в загальній кількості підприємств галузі, т. е. відсоток концентрації виробництва.

Концентрований будівельне виробництво має ряд переваг перед дрібними виробничими одиницями. По-перше, створюються сприятливі умови для застосування більш досконалого обладнання, комплексної механізації робіт, впровадження нової техніки і підвищення рівня індустрі-ализации будівництва.

По-друге, з'являється можливість раціональніше організовує-вати виробництво і працю, поглибити його поділ, посилити спеціалізацію і домогтися підвищення продуктивності праці.

По-третє, забезпечується більш високий рівень технічного-кого керівництва і підвищується кваліфікація працівників.

По-четверте, збільшується обсяг виконуваних робіт, послабшають шается використання обладнання, зростає фондовіддача і знижується собівартість будівельної продукції.

Спеціалізація будівельного виробництва, заснований-ва на суспільному розподілі праці, являє собою процес відокремлення окремих галузей, підприємств, строї-них підрозділів та зосередження їх діяльності на зведенні однотипних (для галузей народного господарства) об'єктів або на виконанні однорідних видів спеціальних робіт.

Поділ праці полягає в розмежуванні діяльності людей в процесі спільної праці, закріплення за кожним з учасників виробничого процесу певних видів робіт, що тягне за собою підвищення продуктивності праці на основі його спеціалізації. Існують три основні види поділу праці: загальний, приватне і одиничне.

Одиничний поділ праці є наслідком загального і приватного поділу, планомірного розподілу робочої сили і концентрації працівників певних професій і кваліфікації на окремих підприємствах. Одиничний поділ праці на гірничому підприємстві має різні види: технологічне, функціональне та професійно кваліфікаційне.

Під технологічним розподілом праці розуміється розчленування трудового процесу по стадіях, фазах, видам робіт і операцій.

Економічна ефективність спеціалізації безпосередній-но пов'язана з перевагами масового виробництва. Саме через масове виробництво виділяється ефективність поділу-лення праці та спеціалізації виробництва.

Розрізняють три види спеціалізації:

предметну, що представляє собою зосередження на підприємствах і в виробництвах випуску готових виробів (наприклад, прохідницького обладнання);

подетальної-зосередження на підприємствах виробниц-ства окремих частин або деталей для випуску готової продук-ції;

технологічну або стадийную, при якій окремі технологічні операції виділяються в самостійне про-ництво (відділення заготівлі елементів кріплення від їх уста-новки).

Технологічна спеціалізація отримує все більш широке поширення в будівництві. Наприклад, створюються окремі будівельно-монтажні організації за галузями, видами будівництва і будівельно-монтажних робіт.

Виробничий процес передбачає максимальну со-гласованность в роботі окремих виконавців або цілих груп, тому на підприємстві виникає необхідність в коор-Пераціму праці. Поділ і кооперація праці тісно взаємопов'язані: чим глибше розподіл праці, тим ширше його кооперація.

Кооперація праці, будучи наслідком процесу його поділу, представляє об'єднання людей для планомірно-го і спільної участі в одному або різних, але пов'язаних між собою процесах праці, з метою забезпечення найбільш повної узгодженості між діями окремих праців-ков або груп, що виконують різні трудові функції .

Виробниче кооперування будівництва, полягає в планової організації взаємозв'язків між виробництвами випускають будівельні матеріали, деталі і конструкції, транспортними та іншими організаціями. Кооперація в будівництві проявляється також у залученні генеральним поспіль-чиком спеціалізованих будівельно-монтажних організа-цій для спільного зведення будівель і споруд.

В ході кооперування шляхом планового розподілу ра-бот встановлюються виробничі зв'язки між організа-ціями і підприємствами, які беруть участь в будівництві. При цьому генеральний підрядник відповідальний перед замовником за все будівельні роботи, включаючи виконувані іншими орга-ціями в порядку субпідряду або за прямими договорами.

Кооперація праці за своїм масштабом, так само, як і його поділ, може бути загальної, приватної і одиничної.

Кооперація праці на підприємстві здійснюється між цехами (межцеховая), ділянками (межучастковая), всередині ділянок (внутріучастковая) і між робочими бригади (віутрібрігадная).

Конкретні форми кооперації праці визначаються типом і рівнем виробництва, його виробничою структурою, ме-методами організації виробничих процесів і іншими факторами.

Процеси поділу і кооперації купа динамічні, що обумовлено розвитком науково-технічного прогресу, появле-ням нових видів виробничої діяльності, изменени третьому предмета і засобів праці.

Якісне розчленовування процесів праці в поєднанні з їх кількісної пропорційністю і встановлення оптималь-них взаємозв'язків між окремими процесами і операціями в просторі і в часі-основа для створення науково обгрунтованого поділу і кооперації праці, необхідне ус-умова підвищення рівня розвитку продуктивних сил.

Комбінування - це об'єднання на одному підприємстві виробництв, що відносяться до різних галузей народного господарства або представляють собою послідовні ступені обробки сировини. У будівництві воно розвивається в поєднанні з іншими формами організації суспільного виробництва-концентрацією, спеціалізацією і кооперацією.

Комбінування в будівництві має різні організа-ційних форми і виражається в створенні підприємств, об'єд-няющих видобуток матеріалів і виробництво різнорідної продукції.

Під виробничою структурою -Будівельно підприємства слід розуміти сукупність його підрозділів, що включають основну та підсобне виробництво, а також інші обслуговуючі господарства, які характеризуються територіальної спільністю і технологічної кооперацією, Виробнича структура дозволяє судити про склад будівельного підприємства, співвідношення його окремих виробничих ланок і їх числі, а також служить основою для розробки структури управління підприємством.

До основного виробництва відносять підрозділи. які безпосередньо зайняті будівельно-монтажними рабо-тами. Вони-то і складають основу -Будівельно підпри-ємства.

Об'єкти будівельної інфраструктури по техніко-виробниц-ного призначенням поділяються на виробничі будівлі, склади, службові будівлі, санітарно-побутові приміщення та культурно-просвітницькі споруди. До підсобних вироб-вальних будівель належать різні майстерні (ремонтно-механічні, КВП і автоматики, Механоскладальні, арматурні і т. П.), Гаражі, котельні, електропідстанції, насосні станції та ін. Виконуючи функції обслуговування та забезпечення будівництва об'єктів, підсобні будівлі грають пасивну роль в будівництві і переносять свою вартість на готові об'єкти в середньому від 8,3 до 9% загальної вартості основних виробничих фондів будівництва в розрахунку на 1 млн. руб. будівельно-монтажних робіт. Складське господарство забезпе-безпечує необхідну збереження матеріальних цінностей і безперебійне забезпечення ними будівництв. До основних парамет-рам, що впливає на організацію складського господарства, відносять-ся: обсяг матеріальних запасів, їх номенклатура, площа, фронт вантажно-розвантажувальних робіт, спосіб складування матеріалів, система приймання, відпуску та обліку матеріальних ресурсів.

Для організації ритмічної роботи об'єктів і своєчасної-ного забезпечення матеріальними ресурсами будівельних бригад в шахтному будівництві застосовується, як правило, система виробничо-технологічної комплектації. Вона дозволяє скоротити площі приоб'єктних складів і створити мінімальні запаси на них.

До службових належать адміністративно-господарські будівлі щахтостроітельних комбінатів (об'єднань), трестів, ІОЦ, проектних контор, контор начальників будівництва і дільниць, виконавців робіт, майстрів, диспетчерські, табельні, прохідні тощо. Службові приміщення на будівельних майданчиках будуються відповідно до встановлених нормативів в квадратних метрах в розрахунку на одного чоло-століття, а адміністративно-господарські будівлі-за нормами обслуговування на одиницю їх площі.

До санітарно-побутових приміщень належать: гардеробні, приміщення для обігріву і відпочинку робітників, душові, умиваль-ні, сушарки, приміщення для прання, хімчистки, ремонту рабо-чей одягу і взуття, їдальні та буфети, здоровпункти, туалети. Потреба в таких приміщеннях встановлюється по нормативними-вам в квадратних метрах на одну людину.

Створення житлового фонду будівельних організацій має особливе значення. З ним пов'язано закріплення кадрів, підвищення їх професійної підготовки. Житловий фонд будівельних організацій підрозділяється на стаціонарний і тимчасовий (в основному інвентарні житлові будівлі).

Схожі статті