У процесі формування джерел фінансування оборотних активів визначають величину поточних фінансових потреб (або фінансово-експлуатаційних потреб). Від її розміру залежить фінансовий стан підприємства і потреба в короткостроковому фінансуванні.
Показник фінансово-експлуатаційних потреб (ФЕП) можна розрахувати одним із таких способів:
запаси сировини, матеріалів + запаси готової продукції + дебіторська заборгованість - комерційний кредит постачальників (кредиторська заборгованість за товарно-матеріальні цінності);
поточні активи - грошові кошти - кредиторська заборгованість за товарно-матеріальні цінності.
Для підприємства важливо величину ФЕП привести до від'ємного значення, в цьому випадку за рахунок кредиторської заборгованості по товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) покриваються виробничі запаси, а також перекривається клієнтська (дебіторська) заборгованість. Чим менше величина фінансово-експлуатаційної потреби, тим менше підприємству потрібно власних джерел для забезпечення безперебійної діяльності. На величину ФЕП впливають такі чинники:
1. Тривалість виробничого циклу. Чим швидше запаси ТМЦ перетворюються в готову продукцію, а готова продукція - в гроші, тим менше потреба авансування оборотних коштів у виробничі запаси і готову продукцію.
2. Темп зростання виробництва. Чим більше темп приросту обсягу виробництва і реалізації, тим більша потреба в додатковому авансування коштів у виробничі запаси.
3. Сезонність виробництва визначає необхідність створення виробничих запасів у великих обсягах.
4. Форми розрахунків: надання відстрочок по платежах своїм клієнтам збільшує дебіторську заборгованість і сприяє зростанню ФЕП.
Отримання відстрочок по платежах кредиторам, постачальникам товарно-матеріальних цінностей, навпаки, сприяє отриманню негативної величини ФЕП.
Невелика і навіть негативна величина фінансово-експлуатаційної потреби не завжди означає сприятливу для підприємства фінансову ситуацію. Якщо запаси відповідають необхідної потреби, а в складі кредиторської заборгованості немає простроченої та якщо, окрім того, виручка від реалізації перевищує витрати на реалізовану продукцію, можна стверджувати про невелику фінансово-експлуатаційної потреби як ознаку доброго фінансового стану вірно. Однак на практиці складові фінансово-експлуатаційної потреби можуть складатися під впливом чинників, аж ніяк не означають хороший фінансовий стан:
♦ виробничі запаси, відображені в активі балансу підприємства, не відповідають виробничій програмі, розмір їх менше потреби;
♦ реалізація збиткова, і в цьому випадку борги дебіторів можуть бути менше кредиторської заборгованості по причині залежності виручки і витрат.
У складі кредиторської заборгованості є прострочені борги з постачальниками товарно-матеріальних цінностей, а також робіт і послуг.
Розмір виробничих запасів залежить і від ефективності використання, швидкості оборотності оборотних коштів. На підприємствах різних галузей вона неоднакова. На підприємствах з тривалим циклом виробництва кошти обертаються повільніше, ніж на підприємствах з коротким циклом виробництва.
Сума коштів, додатково залучених в оборот або вивільнених з обороту, встановлюється за формулою:
де # 916; Сс - сума коштів, додатково залучених в оборот, якщо # 916; Сс gt; 0, або сума вивільнених з обороту коштів, якщо # 916; Сс lt; 0; tдо - тривалість одного обороту оборотних активів у звітному періоді, дні; tдб - тривалість одного обороту оборотних активів у базисному періоді, дні; ВРф - середня фактична виручка (нетто) від реалізації продукції в звітному періоді.
Ефективність використання оборотних коштів залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. До впливу зовнішніх факторів підприємство може тільки пристосовуватися. До таких факторів належать:
♦ загальноекономічна ситуація в країні;
♦ податкова і кредитна політика держави;
♦ можливість участі в програмах, що фінансуються з федерального і регіональних бюджетів.
До найважливіших факторів можна також віднести:
♦ криза неплатежів;
♦ рівень оподаткування доходів підприємств;
♦ ставки банківського відсотка і ін.
Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів знаходяться безпосередньо на підприємствах. Перш за все це відноситься до виробничих запасів. Раціональна їх організація є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів.
Основні шляхи скорочення матеріально-виробничих запасів:
♦ продаж зайвих запасів матеріальних цінностей;
♦ поліпшення організації закупівель сировини і матеріалів і складського господарства;
♦ проведення систематичної роботи по визначенню планової потреби в оборотних активах підприємства і його структурних підрозділів;
♦ скорочення тривалості виробничого циклу та ін.