Дещо по-ко-ле-ний ис-сле-до-ва-ті-лей кліть-ки і нас-лід-с-т-вен-ніс-ти поч-ти пів-ніс-ма голок-но-ри ро-ва-ли изу-че-ня при-ви-чек пі-та-ня, а пос-лід-ня оп-ре-де-ля-ють і пре-доп-ре-де-ля-ють раз- ві-тя кле-ток і впли-я-ють на вос-п-ро-з-вод-с-т-во і ви-жи-ва-ня. Роль пі-та-ня пос-тид-но голок-но-ри-ро-ва-лась.
Більшої годину-ма при-ні-ма-лось як са-мо со-бій ра-зу-ме-юще-еся, що ва-дружин не вид піт-дит-ля-емой пі-щі, а то, піт дит-ля-ет чи ор-га-нізм «дос-та-точ-но» або «бо-леї ніж дос-та-точ-но» пі-щі. При-да-ва-лось зна-че-ня глав-ним об-ра-зом з-побут-ку або НЕ-дос-тат-ку пи-щі, тобто ско-реї її ко-ли-чес-т -ву, ніж ка-чес-т-ву і ві-ду. Лише в пос-лід-неї ча-ма ста-ли серь-ез-но изу-чати фі-зи-оло-ги-чес-кую ос-но-ву жит-ні та при-ме-ри впли-яния пі -та-ня на зростання і вос-п-ро-з-вод-с-т-во в фі-зи-оло-ги-чес-ком і па-то-ло-гі-чес-ком пла-нах. До-гад-ки про ро-ли пі-та-ня в здо-ровье і при ла-лез-ні при-хо-ді-ли в го-ло-ву мис-ля-ють лю-дей на про-тя -же-ванні ти-ся-че-ле-тий, од-на-ко вчених-ні вва-та-лі це не зас-лу-жи-ва-ющим вни-ма-ня.
Харчування - це сум-ма всіх про-цес-сов і фун-к-цій, оп-ре-де-ля-чих зростання і раз-ві-буття, під-дер-жа-ня і вос-ста-новий- ле-ня ор-га-низ-ма, його вос-п-ро-з-вод-с-т-во. Це - вос-ста-нов-ле-ня тка-ній, а не просто гра, щось на-коп-ле-ня жи-ра або «сти-му-ля-ція» (воз-буж-де-ня) жит -нен-них сил. Через біль-шо-го НЕ-до-по-ні-ма-ня і пу-та-ні-ці вок-руг тер-ми-на «сти-му-ля-ція» ми схил-ни ас- со-ци-ІРО-вать це по-ня-нення з пи-та-ні-му. «Чис-тое і пра-Віль-ве пи-та-ня, - пі-шет д-р Тролл, - пред-по-ла-га-ет ас-си-мі-ля-цію пі-та-Тель но-го ве-щес-т-ва для сіх-ра-ні-ня струк-ту-ри ор-га-низ-ма без ма-лей-ше-го мож-буж-де-ня, на-ру- ше-ня або ка-ко-го-ли-бо впли-яния, до то рої міг-ло б бути ква-лі-фі-ци-ро-ва-но як сти-му-ли-ру-ющее ». «Все сти-му-ля-ції пря-мо про-ти-по-ре-чат здо-ро-во-му пи-та-нию, яв-ля-Ясь при-чи-ний НЕ-нуж-но го рас-хо-та й ут-ра-ти жит-нен-си-ли ».
Ми оп-ре-де-ля-ем пі-щу як лю-бій ве-щес-т-во, еле-мен-ти ко-то-ро-го спо-соб-ни прев-ра-щать-ся і дей-с-т-ві-тель-но фор-ми-ру-ють сос-тав-ні годину-ти тка-ній і жид-кіс-тей ор-га-низ-ма і ис-поль-зу-ють -ся пос-лід-ним для ви-пол-ні-ня лю-Бих його фун-к-цій. Життя за ві сит від пі-щі. Весь зростання, вос-ста-нов-ле-ня і сох-ра-ні-ня тка-ній і раз-ві-тя жит-нен-си-ли - ре-зуль-тат пі-та-ня. Все годину-ти і про-дук-ти в ор-га-низ-ме ви-ра-ба-ти-ва-ють-ся з кро-ві, і все фун-к-ції ор-га-низ-ма за-ві-сят від кро-ві, пос-тав-ля-нього ве-щес-т-ва. Кров об-ра-зу-ють мож-дух, по-да, пі-ща і сол-неп-ва енер-гія. Ці когось по-нен-ти важ-ни для ство-да-ня хо-ро-шей кро-ві, здо-ро-вих тка-ній і ор-га-нів і їх фун-к-ци-вони- ро-ва-ня. У жит-ні од-нов-ре-мен-но і пос-то-ян-но про-ис-хо-дять два про-цес-са - з-зи-да-ня і раз-ру-ху . Ці два про-цес-са в со-по-куп-ніс-ти і сос-тав-ля-ють ме-та-бо-лизм. З-зи-да-тель-ний про-процес на-зи-ва-ет-ся ана-бо-ліз-мом, раз-ру-ши-тель-ний - ка-та-бо-ліз-мом. У здо-ро-вом ор-га-низ-ме в дет-с-т-ве і юнос-ти з-зи-да-тель-ний про-процес пре-про-ла-да-ет над раз-ру ши-тель-ним. Під ча-ма бо-лез-ні та в ста-рос-ти пре-про-ла-да-ет раз-ру-ши-тель-ний про-процес. Під ча-ма пів-но-го від-ди-ха і уві сні все об-щие жит-нен-ні фун-к-ції про-ті-но-ють так само, як і у вре-мя бод-р -з-т-у-ва-ня, але толь-ко ме-неї ак-тив-но. Сер-д-це про-дол-жа-ет бити-ся, груди під-ні-ма-ет-ся і опус-ка-ет-ся у вре-мя ди-ха-ня, пе-чень, пі ще-ва-ри-тель-ні та дру-Гії внут-рен-ня ор-га-ни про-дол-жа-ють пра-цю-ва-ти. Пра-цю-та-ють всі кліть-ки ор-га-низ-ма. Ме-та-бо-лизм у вре-мя пів-но-го від-ди-ха на-зи-ва-ет-ся ос-нов-ним ме-та-бо-ліз-мом. Сте-пень ме-та-бо-ліз-ма оп-ре-де-ля-ет-ся ко-ли-чес-т-вом піт-дит-ля-емо-го киць-ло-ро-да, до -то-рої через ме-ня-ет-ся в за-ві-сі-мос-ти від віз-рас-та, по-ла, клі-ма-ту, ра-си, при-ви-чек, пі-та-ня, розум-с-т-вен-но-го сос-то-яния і дру-гих фак-то-рів.
Ступінь ме-та-бо-ліз-ма у дружин-щин мен-ше, ніж у чоловік-чин, у мла-ден-ців ви-ше (поч-ти вдвічі) по срав-ні-нию з дорослими-ли- ми, на-саме-шая - у лю-дей Прека-лон-но-го мож-рас-ту. Вона мен-ше у жи-ті-лей Вос-то-ка
Ортодоксальна на-ука НЕ мо-же ска-мовити, що яв-ля-ет-ся стан-дар-т-ним в бі-оло-ги-чес-ком від-но-ше-ванні ме-та-бо- ліз-мом. Бо, як і в дру-гих слу-ча-ях, стан-дар-ти для «нор-маль-но-го ос-нов-но-го об-ме-на» - це прос-то середовищ-ніс- та-тис-ти-чес-кі дан-ні, ис-чис-льон-ні біль-ший годину-ма по лю-дям пе-ре-кор-м-льон-ним, пе-рег-ру-дружин- вим сти-му-ли-ру-нього пі-щей, осо-бен-но про-ті-ина-ми. Іде-аль-ву бі-оло-ги-чес-кую нор-му мож-но оп-ре-де-лити толь-ко по здо-ро-вим лю-дям, жи-ву-щим бі-оло-ги -чес-ки пра-віль-но му житті-нью. З точ-ки зо-ня ги-ги-Єнісей-тов, нор-маль-ний-мен дол-дружин ос-но-ви-вать-ся на ес-тес-т-вен-ном ре-жи-ме пі-та-ня, ко-то-рий перед- по-ла-га-ет не тіль-ко вид, но-чес-т-у і об'єк-му піт-дит-ля-емой пі-щі, але так -же
Хижацтво, па-ра-зи-тизм, раз-ло-же-ня і по-доб-ні пу-ти хи-ще-ня благ або без-делье вле-кут за со-бій не толь-ко на-ру -ше-ня нор-маль-но-го ба-лан-са «пра-цю-та - пі-та-ня», а й піт-дит-ле-ня пи-щі бо-леї низ-ко-го ка-чес-т-ва.
Обмінні на-ру-ше-ня, ви-ті-но-ющие з по-доб-но-го про ра за пі-та-ня, при-во-дять до по-ті-рям і струк-тур -ним через ме-ні-ні-ям, а в це-лом - до бо-лез-ням. Каж-дую се-кун-ду в ор-га-низ-ме че-ло-ве-ка від-мі-ра-ет в середовищ-ньому 7 мил-ли-онов крас-них кро-вя-них ша- ри-ков (з про-ще-го чис-ла 25 трил-ли-онов). Сле-до-ва-тель-но, каж-дую се-кун-ду дол-ж-ни на-ро-дить-ся но-ші 7 мил-ли-онов. Та-ков Прека-рас-ний при-заходів пос-то-ян-ної со-зи-да-тель-ний де-приятель-ніс-ти на-ше-го ор-га-низ-ма. Ма-ті-ри-ал для будів-итель-с-т-ва цих кле-ток пос-тав-ля-ет-ся пи-щей. Але це толь-ко не-біль-Шая частина неп-ре-рив-ної со-зи-да-тель-ро-бо-ти ор-га-низ-ма. За-доб-ні про-цес-си від-мі-ра-ня і воз-пик-де-ня про-ис-хо-дять і в дру-гих годину-тях ті-ла.
Людський ор-га-нізм сос-то-ит з 22 ос-нов-них хи-ми-чес-ких еле-мен-тів:
Марганець киць-ло-род по-до-рід уг-ле-род азот каль-цій фос-фор ка-лій нат-рий крем-ний же-ле-зо ли-тий йод се-ра цинк хлор фтор бром ні- кель мідь миша-як маг-ний
Поживна роль око-ло дві-над-ца-ти еле-мен-тів (алю-ми-ний, миша-як, бор, бром, ні-кель, крем-ний, ва-на-дій, цинк і дру- Гії), ко-то-які со-дер-жать-ся в ор-га-низ-ме че-ло-ве-ка і жи-ось-но-го в нич-тож-них ко-ли-чес- т-вах, по-ки не-з-вага-т-на. Вони, як по-ла-га-ють, свя-за-ни з ка-та-лі-зом, або про-во-ци-ро-ва-ні-му і ус-ко-ре-ні-му хи -ми-чес-ких ре-ак-цій в ор-га-низ-ме, і не-яс-но, яв-ля-ють-ся вони годину-ма ор-га-низ-ма чи ні. Віз-мож-но, вони на-хо-дять-ся там лише в ка-чес-т-ве чу-же-род-них еле-мен-тов. За-лу-чен-ні, нап-ри-мер, дан-ні про піт-дит-ніс-тях в бо-ре дуже кос-вен-ні та й-ле-ки від вікон-ча-тель-них.
Ці еле-мен-ти су-щес-т-ву-ють не в «сво-бод-ном» сос-то-янии, а в ор-га-ні-чес-ких со-оди-ні-ні-ях один з дру-гом і не-рав-но-мер-но рас-п-ре-де-ле-ни в раз-них тка-нях і жид-кіс-тях ор-га-низ-ма. Гру-бо го-во-ря, вони груп-пи-ру-ють-ся в на-шей пі-ще в ві-де про-ті-інів, уг-ле-по-дов, уг-ле-во- до-ро-дів, по-ди, ми-ні-раль-них со-лей, ві-та-ми районів, які не-ус-во-я-ваних годину-тиц - від-хо-дів, або бал -лас-ту. Каж-дий еле-мент ви-пол-ня-ет оп-ре-де-льон-ву і не через-ме-ні-мую фун-к-цію, ко-то-рую НЕ мо-же вмес-то Ні-го ви-пол-нить дру-гой еле-мент. Всі вони важ-ни для здо-ро-вої жит-ні, рос-та і тривалий-тель-но-го су-щес-т-у-ва-ня. Снаб-же-ня ма-те-ри-червоному, з ко-то-ро-го мож-но пос-т-ро-ить но-ші тка-ні та за-ме-нить від-мер-шие, - ось для че-го ми їмо і в чому по мень-шей ме-ре од-на з це-лей пі-та-ня.
Крім це-го, в ор-га-низ-ме пос-то-ян-но про-ис-хо-дять і дру-Гії про-цес-си, нап-ри-мер ра-бо-та по під- го-тов-ке пі-щі для ис-поль-зо-ва-ня її ор-га-низ-мом. Ця пра-цю-ту через вагу-т-на під наз-ва-ні-му «засвоїти-ение», вона соп-ро-вож-да-ет-ся в ос-нов-ном ви-де-ле -ні-му оп-ре-де-льон-них со-ков, або сек-ре-ций, ко-то-які ока-зи-ва-ють хи-ми-чес-кое воз-дей-с-т -віе на пі-щу. Ці со-ки ор-га-нізм дол-дружин ви-пра-цю-ва-ти сам для се-бе. Пі-ща пос-тав-ля-ет ма-те-ри-али, що не-про-хо-ді-мі для про-з-вод-с-т-ва цих та мно-гих дру-гих сек-ре -цій. От-хо-ди жит-ні-де-приятель-ніс-ти кле-ток - киць-лот-ні по сво-йому ха-рак-те-ру і в вис-шей сте-пе-ні раз-д ра-жа-ють і ядо-ві-ті. Ес-ли їх ос-та-вити в ор-га-низ-ме не через ме-ня, вони незаба-ре раз-ру-шат життя. Як і це-му вони не толь-ко уда-ля-ють-ся, але під-вер-га-ють-ся хі-мі-чес-ко-му через ме-ні-нию пу-тем со-оди -не-ня з оп-ре-де-льон-ни-ми ще-лоч-ни-ми ми-ні-раль-ни-ми еле-мен-та-ми, де-ла-ющі-ми їх ме неї раз-ру-ши-тель-ни-ми і шкода-ни-ми і під-го-тав-ли-ва-ющі-ми так-же їх і до ви-де-ле-нию з ор-га- низ-ма. Ми-ні-раль-ні еле-мен-ти, ви-зи-ва-ють де-ток-сі-ка-цію, так-же пос-тав-ля-ють-ся з пі-щей.
Їжа згор-ра-ет в ор-га-низ-ме, що-б дати теп-ло і енер-гію. Та-ко-ва, по край-ней ме-ре, ни-Неш-ня те-орія вчених-них. Є і дру-Гії, хто від-ри-ца-ет це і нас-та-верба-ет, що теп-ло і енер-гія нема за-ві-сят від пос-тав-ля-емой пі-щі, що пі-ща так-ет ма-те-ри-ал ис-до-лю-чи-тель-но для пос-т-ро-ення но-вих і вос-ста-нов-ле-ня ста-яких тка -ней і про-ра-зо-ва-ня сек-ре-ций. Ут-вер-ж-да-ет-ся, що теп-ло по-лу-ча ет ся в ре-зуль-та-ті ас-си-мі-ля-ції пі-щі, а не її окис -ле-ня. За-яв-ля-ють так-же, що теп-ло в ор-га-низ-ме воз-ні-ка-ет бла-го-да-ря тре-нию.
Ми піт-дит-ля-му уг-ле-род, за-бі-ра-му киць-ло-род і від-да-му дво-окис уг-ле-ро-да. З-вер-шен-но оче-вид-но, що уг-ле-род окис-ля-ет-ся в ор-га-низ-ме. І в хо-де це-го про-цес-са, що не-сом-нен-но, ви-де-ля-ет-ся теп-ло.
Хімічні ві-ди енер-гии в ор-га-низ-ме воз-ні-ка-ють нема на чис-то хі-мі-чес-кою ос-но-ве і свя-за-ни с чем-то, що внут-рен-ні соп-ря-же-но з ор-га-ні-чес-ким син-ті-зом, ко-то-рий хи-ми-чес-кая енер-гія приз-ва-на під -дер-жи-вать. За край-ней ме-ре, я не ві-жу дру-го-го об'єк-яс-ні-ня. У ме-ня чи не ви-зи-ва-ет сом-ні-ня, що хі-мі-чес-кая енер-гія, як і ме-ха-ні-чес-кая, ис-поль-зу-ет- ся ор-га-низ-мом, хо-тя обидві під-чи-ні-ни ка-кой-то нап-рав-ля-нього і уні-вер-саль-ний НЕ-хи-ми-чес-кою енер -гіі. Од-на-ко це ос-та-ет-ся тим-ним пи-ро-сом, ко-то-рий бу-дет раз-ре-шен лише в бу-ду-щем. Я лич-але не вва-таю, що вся енер-гія жи-во-го ор-га-низ-ма бе-рет-ся толь-ко з пі-щі.
Нормальна ще-лоч-ність і нор-маль-ве спе-ци-фі-чес-кое рав-но-ве-це кро-ві під-дер-жи-ва-ють-ся з по-міццю пі-щі. В даль-ней-шем бу-дет по-ка-за-но, що обидві ці фун-к-ції осу-щес-т-у-ля-ють-ся глав-ним об-ра-зом мі-не- раль-ним сос-та-вом ді-ети. Ці фун-к-ції пі-щі мож-но вкрат-це сум-ми-ро-вать так: пі-ща є лю-бій ве-щес-т-во, ко-то-рої, бу-ду-чи при-ня-то ор-га-низ-мом, мо-же бути ис-поль-зо-ва-но їм для за-ме-ни тка-ній (рос-та і вос-ста-нов-ле-ня ) і для ви-пол-ні-ня ор-га-ні-чес-ких фун-к-цій. У цей по-ня-тя мож-но вклю-чити по-ду і киць-ло-род воз-ду-ха, але і те й дру-гое звичайні-але не клас-сі-фі-ци-ру-ет -ся як пі-ща. За-доб-ні ве-щес-т-ва, ес-ли їх клас-сі-фі-ци-ро-вать як про-дук-ти, дол-ж-ни, ві-ді-мо, про-ла -Дати і шкода-ни-ми воз-дей-с-т-ві-ями. Ба-гое з то-го, що че-ло-вік їсть, ока-зи-ва-ет йому шкоди, хо-тя име-ет і пі-та-тель-ву цін-ність. Оче-вид-но, від той-який пі-щі сле-ду-ет віз-дер-жи-вать-ся до тих пір, по-ка име-ет-ся дру-гаю.
Людський ор-га-нізм - вудь-ві-тель-но складність ний і сво-е-про-раз-ний ме-ха-нізм, сос-то-ящий з ти-сяч раз-лич-них годину-тей і з-дер-жа-щий сот-ні хі-мі-чес-ких со-оди-ні-ний. І всі вони пі-та-ють-ся оди-ним кро-по-то-ком, ко-то-рий сам по се-бе яв-ля-ет-ся за-ме-ча-тель-но мета-ної хи-ми-чес-кой сис-те-мій. Ес-ли б кров будів-мулу своє ве-щес-т-во, поль-зу-Ясь оди-ним ис точ-ні-кому, як, нап-ри-мер, кров мла-ден-ца, життя б -ла б чу-дес-ний. Але, вчи-ти-вая, що кров годину-то по-лу-ча-ет пі-та-ня з со-тен раз-лич-них ви-дов пі-ще-вих про-дук-тов, осо- бен-но кров сов-ре-мен-но-го ци-ві-лі-зо-ван-но-го че-ло-ве-ка, то життя ока-зи-ва-ет-ся НЕ-по-про ра-зи-мо складність ної. Праця-но да-ж пред-з-та-вить, як в цих ус-ло-ві-ях життя по-про-ще мо-же су-щес-т-у-вать.
Організм дол-дружин забезпе-пе-чить все не-про-хо-ді-мі для се-бе еле-мен-ти пі-та-ня з біль-шою мас-си раз-лич-них про-дук-тов , що-б з-бе-жати ис-то-ще-ня, і в той же вре-ма він дол-дружин через бе-жати всіх з-ли-ходи в тих ве-щес-т-вах, до -то-які ми піт-дит-ля-му поч-ти зав-жди в через побут-ке. Пі-ще-ші ве-щес-т-ва, ко-то-які НЕ нуж-ни і не мо-гут бути ис-поль-зо-ва-ни, на-но-сят шкоду ор-га-низ- му.
За ме-ре раз-ві-ку на-уки про пі-та-ванні чис-ло важ-ней-ших когось по-нен-тов пи-та-ня віз-рас-та-ет. Преж-де в кни-гах пі-са-лось про піт-дит-ніс-тях че-ло-ве-ка в про-ті-інах, уг-ле-під-дах і жи-рах. Але ті-перь ми го-во-рим, що че-ло-ві-ку нуж-ни ще ми-ні-ра-ли, ви-та-ми-ни та кліть-чат-ка. Нор-маль-ва ді-ета дол-ж-на вклю-чати всі ці еле-мен-ти.
Оскільки пі-ща ви-пол-ня-ет настільки мно-го важ-них фун-к-цій, що не-про-хо-ді-мо, що-б ми забезпе-пе-чи-ва-ли ор-га -нізм все-ми нуж-ни-ми еле-мен-та-ми. Дуже важ-но, що-б пі-ща пі-та-ла весь наш ор-га-нізм, а не толь-ко частина або від-дель-ні годину-ти його. Ді-ети-чес-кий ан-самбль дол-дружин ох-ва-ти-вать весь ді-апу-зон пі-та-ня. Ре-зуль-тат так-ет вся ді-ета, а не один вид про-дук-ту або один еле-мент пі-та-ня. У лю-бом кон-к-рет-ном слу-чаї здо-ровье все-го ор-га-низ-ма бу-дет оп-ре-де-лять-ся адек-ват-ніс-ма кон-до- рет-ної ді-ети піт-дит-ніс-тям ор-га-низ-ма по-про-ще.
Людський ор-га-нізм ні-ко-ли не під-вер-гал-ся пол-но-му ана-лі-зу, що не ана-лі-зи-ро-ва-лись пів-ніс-ма сос тав-ні годину-ти всіх про-дук-тов. Це, од-на-ко, не ма-ет біль-шо-го зна-че-ня. Ні че-ло-вік, ні про-дук-ти не мо-гут бути про-ана-лі-зи-ро-ва-ни, що не бу-ду-чи до ос-но-ва-ня раз-ру- шен-ни-ми. Але про-дук-ти в про-цес-се раз-ру-ше-ня - не ті ж са-мі, що су-щес-т-ву-ють в кліть-ках і тка-нях ор-га-низ ма або в ні-ро-ну-тій пі-ще. Мож-но під-вер-г-нуть ана-лі-зу толь-ко мер-т-ше ті-ло, але це пролити-ет ньому-но-го сві-ту на хі-мі-чес-кий сос тав жи-во-го ор-га-низ-ма. Ана-ліз і мер-т-у-го ті-ла, і гір-с-т-ки поч-ви по-ка-жет, що і те і дру-гое сос-то-ит з од-них еле мен-тов, але нік щось не отож-дес-т-вит ті-ло че-ло-ве-ка з гір-с-ма зем-ли. Яб-ло-ко сос-то-ит з тих же еле-мен-тів, що і зем-ля, але ми лег-ко уві-дим біль-шую раз-ні-цу меж-ду про-дук-те жит -нен-но-го син-ті-за і поч-виття в на-шем са-ду. До счас-ма, нет не-про-хо-ді-мос-ти знати точ-ний хи-ми-чес-кий сос-тав ні ті-ла, ні про-дук-тов, що-б пра-віль- але пі-тать се-бе, свої сім'ї і біль-них. Ес-ли ми бу-дем пі-тать їх ес-тес-т-вен-ни-ми про-дук-та-ми, ми мо-жем бути збіль-рен-ни-ми, що вони по-лу-чат все не-про-хо-ді-мі пі-та-тель-ні еле-мен-ти. Ми мо-жем до-ве-рить ся ус-та-а-вив-шим-ся, дуже древ-ним про-цес-сам жит-ні, ко-то-які бе-рут за нас за-бо- ту про все ос-таль-ном.