Емоційне неблагополуччя призводить до соматичних розладів

Резюме. Особи з неспецифічними соматичними симптомами, такими як головний біль, втома і запаморочення, мають більш низьке емоційне благополуччя, ніж ті, у яких причина скарг встановлена







Емоційне неблагополуччя призводить до соматичних розладів
Наявність соматичних симптомів є основною причиною звернення до лікаря. Однак у багатьох випадках не вдається визначити причину їх появи, і лікарю доводиться констатувати їх неорганічну етіологію і описувати як ідіопатичні, атипові, функціональні або неспецифічні. Так, згідно з даними літератури у 84% присутніх пацієнтів симптоми не мають чіткої органічної етіології, а в 74% випадків причину не вдається визначити навіть протягом 3-річного періоду спостереження (Kroenke K. 1989). Незважаючи на свою «функціональність», ці симптоми істотно впливають на якість життя і навіть можуть сприяти розвитку ускладнень основного захворювання або формування нового.

Дуже часто пацієнт з персистирующими функціональними симптомами втягується в своєрідну гру зі своїм лікуючим лікарем. Пацієнт хоче дізнатися, що зі мною не так, а лікар усіма силами намагається знайти у нього органічне захворювання, призначаючи величезна кількість лабораторних тестів, непотрібних препаратів і рекомендуючи консультування у всіх відомих фахівців.

Слід сказати, що психічний стрес, що виник в результаті важких життєвих подій, дуже часто проявляється у вигляді соматичних симптомів. У більшості випадків зазначені неспецифічні симптоми є результатом емоціо-нального дистресу і, отже, їх лікування знаходиться в компетенції лікарів-психологів і лікарів-психотерапевтів.







Так, згідно з результатами дослідження, проведеного групою вчених з Ізраїлю та Португалії на чолі з доктором медичних наук Андре Маталон з Університету Тель-Авіва (Andre Matalon, Tel-Aviv University), особи з неспецифічними соматичними симптомами, такими як головний біль, втома і запаморочення , мають більш низьке емоційне благополуччя, ніж ті, у яких причина скарг встановлена.

В ході виконання наукової роботи було проаналізовано 2700 медичних консультацій, в яких брали участь чоловіки і жінки у віці 20-70 років без деменції, злоякісних утворень і хронічної серцевої недостатності в анамнезі, які не перебувають на обліку у психіатра і не проходять діаліз.

Для дослідження було відібрано 110 пацієнтів, які пред'являли скарги на два або більше функціональних симптомів під час одного візиту або на один симптом під час трьох або більше консультацій. Головний біль відзначалася в 29,1% випадків, запаморочення - у 24,5% і втома - в 26,3% випадків. Такі симптоми, як відчуття серцебиття і инсомния відзначалися рідше. У 41,8% пацієнтів було 2 з 5 зазначених симптомів, 29 і 10,9% обстежуваних пред'являли скарги на три і чотири функціональних симптому відповідно. Контрольну групу склали пацієнти, які відвідували тих же лікарів, але з встановленої етіологією подібних симптомів. Всім учасникам було надано короткий опитувальник стану здоров'я (36-item Short-Form Health Survey Questionnaire). З 110 пацієнтів 48 погодилися повністю його заповнити і ще 44 пацієнта склали контрольну групу.

Згідно з отриманими даними кожен з перерахованих симптомів, крім серцебиття, був асоційований з недостатнім емоційним благополуччям (таблиця). Результати тестування показали, що серед пацієнтів, пред'являли скарги на один симптом, 33% мали низький емоційне благополуччя. Серед тих, хто повідомив про двох симптомах, цей показник склав уже 83,7%. Однак при порівнянні кількості пацієнтів, яким було встановлено психіатричний діагноз протягом періоду спостереження, з'ясувалося, що в контрольній та експериментальній групах цей показник склав по 6 випадків. Йдеться про такі захворювання, як депресивні і тривожні розлади. Слід зазначити, що учасники дослідження зверталися за допомогою до лікаря-психіатра на свій розсуд, спеціального психіатричного обстеження в рамках даної наукової роботи не проводилося.

Таблиця. Порівняння емоційного благополуччя у обстежуваних контрольної і експериментальної груп з урахуванням присутніх симптомів (згідно з результатами тестування)

Кількість пацієнтів, n







Схожі статті