Значення елементів позову полягає в тому, що вони служать засобом індивідуалізації позовів. По предмету і підстави один позов відрізняється від іншого. Предмет і підстава позову мають значення для визначення тотожності позовів. Вони допомагають конкретизувати мають значення обставини по справі і побудувати захист проти позову.
У законі йдеться, що зміна позову відбувається за його предмету і підстави (ст. 34 ЦПК). Ці елементи мають значення для визначення обсягу позовної захисту за пред'явленим вимогу. Вони ж встановлюють напрямок, хід і особливості судового розгляду по кожному процесу.
Таким чином, питання про елементи позову має не тільки теоретичне, а й практичне значення.
Вирішуючи спір сторін, а також заявлене позивачем позовну вимогу, суд повинен перевірити його законність і обгрунтованість і дати відповідь по
цій конкретній вимозі в рішенні. У свою чергу вимога позивача до відповідача має обов'язково обґрунтовуватися конкретними фактами і спиратися на відповідну норму права, що підлягає застосуванню у цій спору.
Засіб захисту (позов) і предмет захисту (суб'єктивне право) - це різні речі. Засіб захисту (позов) потрібно для того, щоб захистити те, що служить предметом захисту, тобто суб'єктивне право.
Суб'єктивне право не може бути складовою частиною засоби захисту (позову). Якщо включати до складу позову суб'єктивне право, то що ж залишається захищати суду? Виходить, що суб'єктивне право захищатиме саме себе.
Важко погодитися з точкою зору, згідно з якою предметом позову є спірні правовідносини, оскільки в законі йдеться, що в позовній заяві має бути зазначено вимогу, а не правовідносини. Спірні правовідносини не може вважатися предметом позову, оскільки саме з нього випливає конкретне правове вимога позивача до відповідача, з якими позивач звертається до суду. Відомо, що з одного правовідносини (житлового, шлюбно-сімейного) може випливати не одне, а кілька вимог і кожне з них здатне служити предметом позову.
Таким чином, предметом позову є не спірні правовідносини, чи не суб'єктивне право, порушене відповідачем, і тим більше не суперечка, а завжди вимога позивача до відповідача про усунення порушення права і його відновленні.
Предмет позову - це конкретне матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яке випливає з спірного правовідносини і з приводу якого суд повинен винести рішення.
Крім предмета позову існує так званий матеріальний об'єкт спору, яким може бути конкретна річ, предмет, грошова сума, що підлягає передачі, стягненню. Матеріальний об'єкт спору
входить в предмет позову. Зокрема, коли мова йде про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, то змінюється кількісна сторона матеріального об'єкта спору, а не предмет позову.
Підстава позову. Підстава позову складають юридичні факти, на яких позивач засновує свою матеріально-правова вимога до відповідача. Згідно п. 4 ст. 126 ЦПК у позовній заяві повинні бути вказані обставини, на яких позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Підстава позову - це те, з чого позивач виводить свої вимоги до відповідача. Юридичні факти - це обставини, які створюють, змінюють права та обов'язки сторін або ж перешкоджають виникненню прав і обов'язків. Такими юридичними фактами можуть бути: укладення договору, вступ в шлюб і його реєстрація, заподіяння шкоди. У більшості випадків підставою позову є складний фактичний склад, коли в нього входять кілька юридичних фактів, що утворюють підставу позову.
Юридичні факти, які являють собою основу позову, як правило, слід шукати в гіпотезі правової норми, що підлягає застосуванню при вирішенні конкретного спору в суді.
Всі юридичні факти становлять фактична підстава позову. Крім фактичного підстави позову можна виділити також правова підстава. Звертаючись до суду, позивач розраховує, що його суб'єктивне право буде захищене. Однак для того, щоб його вимога була задоволена, треба цю вимогу засновувати не тільки на фактах, а й на відповідній нормі права. Можна захищати тільки те вимога, яке засноване на законі. Це означає, що крім юридичних фактів слід встановлювати і матеріально-правову норму, яка становить правову підставу позову.
Цивільний процесуальний кодекс не містить вказівки на необхідність посилання на правову підставу позову в позовній заяві. Однак в інших нормативних актах, де йдеться про зміст позовної заяви, вказується на правову підставу позову. Так, про правовій підставі позову йдеться в ст. 102 АПК, § 15 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду, в ст. 23 Регламенту третейського суду для вирішення економічних суперечок при Торгово-промисловій палаті РФ.
Див. Добровольський АЛ Позовна форма захисту права. М. 1965. С. 51 і ін.