Організація оборотних коштів є основоположною в загальному комплексі проблем підвищення їх ефективності. Організація оборотних коштів включає:
· Розуміння економічної сутності оборотних коштів;
· Визначення складу і структури оборотних коштів;
· Встановлення потреби підприємства в оборотних коштах;
· Визначення джерел формування оборотних коштів;
· Ефективне використання оборотних коштів.
Оборотні кошти поряд з основними і робочою силою є найважливішим елементом (фактором) виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства обіговими коштами паралізує його діяльність і призводить до погіршення фінансового становища.
Розрізняють два поняття: оборотні кошти і оборотні фонди.
Під оборотними фондами розуміється частина коштів виробництва, які раз беруть участь у виробничому процесі і свою вартість відразу і повністю переносять на вироблену продукцію.
До оборотних фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, які не закінчена виробництвом продукція, паливо, тара та інші предмети праці.
До фондів обігу відносяться кошти, які обслуговують процес реалізації продукції: готова продукція на складі, товари, відвантажені замовникам, але ще не оплачені ними, засоби в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банках
Таким чином, оборотні кошти - це грошові кошти підприємства, призначені для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Для вивчення складу і структури оборотні кошти групуються п чотирма ознаками:
1. сферам обороту;
3. охопленням нормуванням;
4. джерел фінансування.
За сферами обороту оборотні кошти поділяються на оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) і фонди обігу (сфера обігу).
Оборотні кошти функціонують одночасно в сфері виробництва і в сфері обігу, проходячи три стадії кругообігу: постачання, виробництво і збут (реалізація). Більш наочно кругообіг оборотних коштів являє собою:
Д - ПЗ ... П ... ДП - Д1.
На грошові кошти (Д) підприємство набуває всі необхідні предмети праці для виробництва продукції, які набувають форму виробничих запасів (ПЗ), потім йде безпосередньо процес виробництва (П), в результаті якого виходить готова продукція (ГП), вона реалізується, і підприємство за неї отримує певні кошти (Д1). Таким чином кошти роблять один оборот, потім все повторюється знову.
Окремі частини оборотних коштів мають різне призначення і по-різному використовуються в виробничо-господарської діяльності, тому вони класифікуються за такими елементами:
1. Виробничі запаси, які становлять основну частину оборотних фондів. Вони включають сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, пальне, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тару і тарні матеріали, запасні частини для ремонту основних фондів, малоцінні і швидкозношувані предмети: інструменти і господарський інвентар вартістю до 100 мінімальних оплат праці за одиницю і терміном служби до року.
2. Незавершена продукція, тобто предмети праці, що надійшли в процес виробництва і підлягають подальшій обробці на наступних стадіях технологічного процесу. Вона може бути у вигляді незавершеного промислового виробництва і напівфабрикатів свого виробника.
3. Витрати майбутніх періодів не служать речовим елементом оборотних коштів, а представляють витрати на проектування і освоєння нових видів продукції, проведення гірничо-підготовчих робіт на підприємствах добувної галузей промисловості, організований набір на сезонних підприємствах та інші. Ці витрати виробляються в даному періоді, а погашаються частинами за рахунок собівартості в наступні.
Оборотні фонди (п.1 + п.2 + п.3).
4. Готова продукція на складах.
5. Продукція відвантажена, але ще не оплачена.
6. Кошти під час розрахунків.
7. Грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банку.
Фонди звернення (п.4 + п.5 + п.6 + п.7)
Оборотні кошти (п.1 + п.2 + п.3 + п.4 + п.5 + п.6 + п.7).
За охопленням нормуванням оборотні кошти поділяються на нормовані оборотні кошти (оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей) і ненормовані оборотні кошти (дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства і на рахунках банку).
За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові оборотні кошти.
Наявність власних і позикових коштів в обороті підприємства пояснюється особливостями організації виробничого процесу. Постійна мінімальна сума коштів для фінансування потреб виробництва забезпечується власними оборотними засобами. Тимчасова потреба в коштах, що виникла під впливом залежних і не залежних від підприємства причин, покривається кредитом та іншими джерелами.
Під структурою оборотних коштів розуміється співвідношення їх окремих елементів у всій їх сукупності. У таблиці 1 наведена приблизна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві.
Орієнтовна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві.
Склад елементів оборотних коштів
Структура оборотних коштів на підприємствах різних галузей промисловості далеко не однакова і залежить від:
· Специфіки підприємства. Так, в машинобудуванні, де виробничий цикл тривалий, висока питома вага незавершеного виробництва. На підприємствах легкої та харчової промисловості головне місце займаються сировину і матеріали (наприклад, в текстильній промисловості). У той же час в харчовій промисловості (наприклад, молочної, маслосироробної) відносно високі запаси допоміжних матеріалів, тари, готової продукції.
· Якості готової продукції. Якщо на підприємстві випускається продукція низької якості, яка не користується попитом у покупців, то різко підвищується частка готової продукції на складах;
· Рівня концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва,
· Прискорення науково-технічного прогресу. Цей фактор впливає на структуру оборотних коштів різнопланово і практично на співвідношення всіх елементів. Якщо на підприємстві впроваджуються паливозберігаючі техніка та технологія, безвідходне паливо, то це відразу впливає на зниження частки виробничих запасів в структурі оборотних коштів.
Впливають на структуру оборотних коштів та інші фактори. При цьому необхідно мати на увазі, що одні фактори носять довготривалий характер, інші - короткочасний.