У науково-педагогічній літературі набули широкого розповсюдження-страненіе такі поняття, як «екологізація світогляду», «екологізація виробництва», «екологізація наук», «екологізація ство-нания», «екологізація мислення», «екологізація освіти». У всіх випадках під екологізації розуміють процеси, пов'язані з оптимізацією і гармонізацією відносин між суспільством і природою, і змін, які виникають в духовній і матері-альної життя в умовах екологічної кризи, радикальної трансформації суспільного буття. Г.С.Смірнов визначає, наприклад, екологізацію свідомості як зміна спрямованості свідомості, орієнтацію його на більш адекватне відображення перебуваючи-ня зовнішнього середовища і відповідно ціннісних установок в по-потреб і діяльності людини. З поняттям «екологізація ін-індивідуальної свідомості» пов'язані також такі поняття, як «екологізація мислення», «екологізація світовідчуття», «екологізація потреб», «екологізація поведінки» і ін. Кожній исто-рической епосі відповідає своє певний світогляд .
Екологізація системи освіти (Н. М. Мамедов) - це ха-рактеристика тенденції проникнення екологічних ідей, по-понять, принципів, переходів в інші дисципліни, а також під-готовка екологічно грамотних фахівців самого різному-го профілю. Саме в наші дні потрібно екологізація взагалі всієї системи освіти і виховання. Фінальна мета даної трансформації - проникнення сучасних екологічних ідей і цінностей в усі сфери суспільства, його екологізація. Бо тільки так, через екологізацію всього суспільного життя, можна врятувати людство від екологічної катастрофи.
Найбільш повно, детально з проведенням експериментальної роботи в школі і в педагогічному вузі дана проблема - екологізації освіти - знайшла відображення в докторській діссер-тації В. М. Назаренко, на чому ми і зупинимося більш детально.
Інформація з проблем навколишнього середовища вводиться в ос-новні навчальні курси з урахуванням специфіки кожного предмета. Це можливо реалізувати в курсі лекцій, на семінарських, лабо-раторно заняттях, після закінчення викладу теми (розділу), в кінці вивчення всього теоретичного курсу. При цьому екологічн-ному утриманню має бути чітко визначено місце в кожному розділі. Слід також здійснювати взаємозв'язок екологічних, природоохоронних та виховних аспектів досліджуваного матеріалу, ретельно продумувати методику викладу матеріалу.
Хімія тут вибрана не випадково. Останнім часом вияв-живається виразна тенденція в нашому вже досить екологізуватися суспільній свідомості протиставляти екологію людини і хімію. Дійсно, хімічне виробництво за свою історію завдало чималої шкоди природному середовищу. Коли при наявності такого гострого і актуального протиріччя ставить-ся питання про екологізації хімічної освіти, тоді мова йде не про механічному поєднанні екології та хімії, а про інтегративному підході до цієї проблеми.
Нам здається цікавим досвід ФРН у вирішенні даної проблеми.
З кінця 80-х років у ФРН почався, а до теперішнього часу вже завершився перехід від природоохоронних принципів в про-РАЗОВАНІЕ до екологічних, що в загальних рисах збігається з ана-логічним процесом в нашій країні. Сучасний підхід до шкільного екологічної освіти в ФРН характеризується наступними основними принципами: екологізація зачіпає не тільки всі шкільні програми і підручники, а й всю школь-ву життя, коли школа розглядається як якесь «екохозяйств», полігон для впровадження екологічного знання; освітньої-ня набуває не цільовий, а в більшій мірі процесуальний характер: від формування самостійності учня, його самовизначення по відношенню до природи до придбання соот-відних конкретних навичок; екологічна освіта стає складовою частиною загального громадянського виховання; велика увага приділяється екологізації прикладних школь-них дисциплін (економіка домашнього господарства, техніка, праце-ше навчання); в методах навчання все більше місце займає проектне навчання.
На цих принципах організована система як шкільного, так і взагалі екологічної освіти і виховання в Німеччині. Цілком очевидним є в даному випадку прогрес в процесі еколо-гізація. Екологізація, в свою чергу, тісно пов'язана з економі-чеський життям суспільства. Система взаємовідносин людини і природи тут будується як система «природа-суспільство-еконо-міка». Економізації екології супроводжує принцип прагматіз-ма, традиційний для західноєвропейської культури в цілому. Школа є робочим місцем для учнів, вчителів, для про-обслуговуючих персоналу - господарством, яке витрачає при-рідні ресурси, споживає енергію і продукти харчування, продукції-цірует відходи і т.п. Безпосередньо в навчальному процесі про-злежується виразна орієнтація на підготовку учнів до вирішення в майбутньому конкретних локальних задач. Не випадково, шкільна екологічна модель землі Нижня Саксонія носить ефективне і промовисту назву «Мислити глобально -действовать локально».
Примітною рисою екологічної освіти в ФРН, починаючи зі школи, є послідовне пов'язування защи-ти природного середовища з політичною діяльністю. З цього приводу зауважимо, що якщо в Німеччині політизація природоохоронної діяльності забезпечує останньої додатковий імпульс, то в сучасній кризовій Росії, на жаль, полі-тичні пристрасті наносять екології та екологічної діяльності тільки шкоду.
Сластенина Е. С. Екологічна освіта в підготовці вчителя. - М. 1984.