1. Загальна інформація про псевдонімах
Вимоги для IP alias:
Обмеження для IP alias:
Приклад: Якщо фізична мережна інтерфейс називається eth0, інтерфейси alias називатимуться eth0: 0, eth0: 1, .... а якщо фізичний мережевий інтерфейс називається eth1, інтерфейси alias носять назви eth1: 0, eth1: 1 ... і т.д.
2. Налаштування непостійного IP Alias
Перевіримо на працездатність мережевий інтерфейс alias наступною командою (шукаємо інтерфейс ethX: Y):
3.Настройка постійного IP Alias
Постійний IP alias зберігається після перезавантаження сервера linux і налаштовується в файлах конфігурації мережі. Файли конфігурації мережі розташовані в директорії / etc / sysconfig / network-scripts / і називаються ifcfg-ethX, де X число фізичних мережевих інтерфейсів. Файли конфігурації мережі псевдонімів називаються ifcfg-ethX: Y, де X число фізичних інтерфейсів і Y число мережевих інтерфейсів alias.
Найпростішим способом створення файлу конфігурації alias є спосіб копіювання існуючого файлу конфігурації фізичного інтерфейсу з працюючою связностью вузлів мережі, виконується це за допомогою такої команди:
cp / etc / sysconfig / network-scripts / ifcfg-ethX / etc / sysconfig / network-scripts / ifcfg-ethX: Y
... де X порядковий номер фізичних мережевих інтерфейсів і Y номер псевдонімів мережевих інтерфейсів.
Знайдемо рядок IPADDR фізичного інтерфейсу ethX:
Потім, коли файл конфігурації мережевого інтерфейсу alias налаштований, запустимо новий мережевий інтерфейс alias командою:
Можна перевірити мережевий інтерфейс alias на працездатність командою ifconfig (шукаємо інтерфейс ethX: Y):
Приклад: Файл конфігурації працездатного фізичного мережевого інтерфейсу (eth0: 0):
І приклад працездатного мережевого інтерфейсу alias (eth0: 0) в добавок до фізичного мережевого інтерфейсу (eth0):
Командою ifup, запустимо мережевий інтерфейс alias: