Березові дрова відрізняються від осикових не тільки складом деревини, але і щільністю, вони набагато важче їх. Чим вище щільність деревини визна-ни, тим більше дає вона тепла при згорянні.
Один кубометр абсолютно сухої березової деревини важить 570 кг, кубометр осики 370 кг. Відповідно, теплотворна здатність одного кубометра берези мало не вдвічі вище, ніж у осики. Звичайно ж, коли йдеться про теплотворної здатності деревини, то в розрахунок не входить її кора. У берези ж одна береста чого вартий! Вона легко і швидко вос-пламеняется і дає набагато біль-ше тепла, ніж деревина, маю-щая ту ж масу. Тому березове поліно не йде ні в яке порівняння з іншими. Кожне по-лено, покрите берестом, має при собі свою розпалювання. Адже в печі спочатку загоряється береста, а вже потім з її допомогою і все поліно. Березові дрова горять дружно, чому в топливнике б-б виникає висока темпера-туру, а жар помога-ють утримувати в ньому стійкий жар. Під час топки печі легкий приємний аромат палаючих березових дров поширюється по хаті. Тому-то на Русі так люблять березові дрова. Оскільки теплота згоряння кубометра дров різна, то обов'язково при призначенні ціни враховується їх порода. У той же час масова теплота згоряння, що залежить від складу деревини, у більшості дерев майже однакова. Скажімо, 10 кг березових дров дають приблизно стільки ж тепла, скільки осикові, ялинові і дубові, мають ту ж вагу. Виключним видом-чення, мабуть, становить сосна: вона дає трохи більше тепла за рахунок міститься в ній смоли.
-----------
Чим менше щільність дереві-Сіни, тим вона швидше загора-ється, але так само швидко згорить-ет. Причому горіння сопровож-дається тріском і розкидаючи-ням іскор. Тверда деревина, навпаки, загоряється повільний-но, але зате горить потужним і спокійним полум'ям. Є і ще одна істотна разли-чие при горінні деревини твердих і м'яких порід. У м'якої деревини язики полум'я короткі, а у твердій - довжин-ні. Тому тверду дереві-сину переважніше сжи-гать у великих просторих паливниках.
Як відомо, колись у Середній Азії дрова продавалися на вагу, за винятком хмизу, рахунок якого вели в'язками. Покупці мало звертали увагу на породу деревини, аби вона давала потрібну кількість тепла. Здавалося б, продавай Пришвинский дідок дрова на вагу, то шлях до шахрайства у нього був би відрізаний. Але не тут-то було, і при цьому способі торгівлі також не виключається можливість обману. Лукавим південні торговці дровами при нагоді не проти були обвести покупця навколо пальця. Правда, вони не маскують-вали тополя під дуб або бук, а просто-напросто заздалегідь насичений-ли деревину вологою. Дрова ви-мачівалі кілька діб в ари-ке або струмку, потім давали обсо-хнуть зверху і тільки після цього везли на продаж. Для покупця такі дрова невигідні подвійно: мало того, що доводилося платити за що знаходиться в них воду, але найголовніше, такі дрова погано горять і мало дають тепла. Чим вище вологість деревини, тим нижче її теплотворна здатність. Ця залежність показана в наведеній нижче таблиці. Для порівняння в таблицю включені антрацит, буре та кам'яне вугілля, якими російські печі не топлять. Найвищу калорій-ність має антрацит, але точно така ж температура згоряння у деревного вугілля. Це означає, що за допомогою деревного вугілля в топливнике російської печі можна створювати дуже високу температуру.
Теплотворна здатність деяких видів палива
Види палива Теплота згоряння
ккал / кг
Дрова сухі
з вологістю:
до 25% 3300
до 30% 3000
до 50% 2800
торф кусковий
волог. 30% 3000
Торф брикетний 4000
Буре вугілля 4700
Кам'яне вугілля 7000
Антрацит 8000
Деревне вугілля 8000
Заклопотаний проблемою отопле-ня житлових приміщень на південних околицях Росії, Петро I писав в одній зі своїх інструкцій азовському губернатору: «У азовських луках та інших місцях, в ближніх і дальніх, принаймні шукати торфу, яке зело буде використовувати в тамтешніх бездровних місцях ; також і людей привчати (поки торф не знайдете), щоб вживали очерет (якого зело багато) замість дров ... »Але і в лісових районах Петро I рекомендував« шукати всіляко торфу, щоб було підмога дров ». У степових районах України для топки печей широко викорис-лась солома. Печі нею топили не тільки в селянських хатах, а й в будинках поміщиків. Наприклад, солом'яне опалення було у прославлених Н. Го-голем старосвітських поміщиків Афанасія Івановича і Пульхе-рії Іванівни: «Кімнати доми-ка, в якому жили наші Старичі-ки, були маленькі, низенькі, які зазвичай зустрічаються у старосвітських людей. У кожній кімнаті була величезна піч, яка займала майже третю частину її. Кімнатки ці були жахливо теплі, тому що і Афанасій Іванович і Пульхерія Іванівна дуже любили теплоту. Топки їх були всі проведені в сіни, завжди майже до самої стелі на-нання соломою, яку зазвичай використовують в Ма-лороссіі замість дров. Тріск цієї палаючої соломи і освітлення роблять сіни надзвичайно приємними в зимовий вечір ... »