Родовища корисних копалин, особливо великі і складні, детально розвідуються перед початком їх експлуатації лише частково, зазвичай на тих ділянках, які більш доступні і вигідні для відпрацювання в першу чергу. Тому в блешні-стве випадків одночасно з експлуатацією родовища проводиться його доразведка, яку виконує або геологічна служба гірничого підприємства ( «промразведка»), або спеціальна геологорозвідувальна партія за договором з експлуатаційним підприємством.
Отже, доразведка родовища полягає в поступовому, все більш детальному, дослідженні слабо вивчених частин родовища, на якому вже ведеться відпрацювання. Процес дорозвідки ділянок і подальшої експлуатаційної їх розвідки відображає реалізацію принципів розвідки родовищ корисних копалин. В результаті розвідки родовища, що передує експлуатації, дорозвідки його в період відпрацювання та подальшої експлуатаційної розвідки досягається гранично можлива повнота вивчення родовища. В період відпрацювання покладів корисних копалин кожна з них досліджується виключно рівномірно і таким чином все родовище виявляється, врешті-решт вивченим вельми рівномірно відповідно до його природними особливостями. Принцип найменших витрат обмежує безмежні можливості згущення розвідувальної мережі мінімально необхідною кількістю розвідувальних перетинів (проб) при експлуатаційної розвідки в кожному блоці.
Істотною відмінністю дорозвідки родовища від його попередньої і детальної розвідки (до початку відпрацювання) є можливість визначення оптимальних щільності розвідувальних сіток по кожній ділянці дорозвідки на підставі досвіду пред-простувати розвідувальних та експлуатаційних робіт. У багатьох випадках при цьому можливо розрідження раніше застосовувалися розвідувальних мереж, що особливо важливо при переході до вивчення глибинних частин родовища, де витрати на проведення розвідувальних виробок помітно зростають. Оскільки на верхніх горизонтах родовища, що минає на великі глибини, в період детальної розвідки і експлуатації досить добре вивчені геологічні особливості родовища - структура вміщає товщі гірських порід, речовинний склад і форми покладів корисних копалин і їх мінливість, то повторно вивчати всі ці властивості родовища на глибині з тієї ж де-тальности немає необхідності. Отже, вже тому можна скоротити до мінімуму число необхідних розвідувальних перетинів, проб і інших досліджень в глибинних частинах родовища, якщо там не має місце різка зміна речового складу або форм покладів корисних копалин. Такого ж роду міркування справедливі і щодо інших неглубінних частин родовища, які були слабо вивчені до початку відпрацювання.
Таким чином, порядок проведення робіт щодо послідовного згущення мережі спостережень на ділянках дорозвідки залишається приблизно таким же, яким він передбачався до початку відпрацювання родовища при його попередньої і детальної розвідки, але щільності розвідувальних сіток на ділянках дорозвідки можуть бути іншими, в більшості випадків доцільні мережі більш рідкісні. Великі залізорудні родовища, наприклад, криворізькі, розвідуються детально по частинах - детальна розвідка на верхніх горизонтах служить підставою для проектування і будівництва підприємства, після введення в експлуатацію якого проводиться детальна розвідка для другої, третьої черги і т. Д. На експлуатується родовищі розташування і густота мережі розвідувальних виробок на новому більш глибокому горизонті встановлюються з урахуванням даних відпрацювання верхньої частини поклади.