Мал. 1. Види доходів
Доходи від продажу товару і продукції, від надання роботи та послуги, називаються доходами від звичайного виду діяльності, вони займають основну частину в сумі всіх доходів. Головна умова існування підприємства -це вчасно надійшла виручка. Пояснюється це тим, що в ході виробничо-господарської діяльності виникають витрати, а виручка їх відшкодовує, таким чином відбувається кругообіг комерційних засобів.
До операційних доходів відносяться [2,6,9]:
1. надходження, пов'язані з наданням за оплату у тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів;
2. надходження, пов'язані з наданням за оплату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності;
3. надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій, а також відсотки та інші доходи за цінними паперами;
4. прибуток, отриманий організацією за договором простого товариства (в результаті спільної діяльності);
5. надходження, пов'язані з продажем та інших списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів в російській валюті, продукції, товарів;
6. надходження від операцій з тарою;
7. відсотки, отримані (що підлягають отриманню) за надані в користування коштів організації, а також відсотки за використання кредитної організацією грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цій кредитній організації.
До позареалізаційних доходів відносяться [2,6,9]:
1. штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, отримані або визнані до отримання;
2. надходження, пов'язані з безоплатним користуванням активів;
3. надходження, що відшкодовують заподіяних організації збитків;
4. прибуток минулих років, виявлена у звітному році;
5. суми кредиторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності;
6. курсові різниці;
7. інші доходи, визнані операційними і позареалізаційними.
До надзвичайних доходів відносяться доходи, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварія і т. П.). До надзвичайних доходів, зокрема, належать: страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і подальшими використання активів і т. П.
Під виручкою від реалізації продукції розуміють суму грошових коштів, яке отримало підприємство за відвантажену продукцію або надані послуги.
З переходами промисловості до ринкових відносин своєчасні надходження виручки стали важливим етапом в господарській діяльності підприємств.
По-перше, це пояснюється тим, що виручка від реалізації промислової продукції є основним регулярним джерелом доходів для підприємства серед усіх надходжень грошових коштів. Промисловому підприємству, на відміну від роздрібної торгівлі, що має щоденне надходження готівкових коштів, реалізація виробленої продукції забезпечує можливість нормальної господарської діяльності, виконання зобов'язань перед державою, постачальниками, працівниками та т. Д. Якщо в сільському господарстві через сезонність виробництва широко використовуються натуральні розрахунки, то в промисловому секторі економіки важлива роль належить грошовим розрахункам.
По-друге, кругообіг грошових коштів промисловості повинен завершуватися виручкою від реалізації продукції. Це забезпечує відновлення витрачених на виробництво ресурсів і створює необхідні фінансові умови для відновлення наступного кругообігу.
В умовах ринку господарську виручку від реалізації продукції можна визначати різними способами.
Більшість підприємств застосовують традиційні методи розрахунків, при яких продукцію вважають реалізованої після її відвантаження і надходжень грошей на рахунки постачальників або готівкою в касу.
У деяких випадках виручка від реалізації обчислюється за ступенем відвантаження продукції покупцям і пред'явлення їм розрахункових документів. Однак цей метод не набув поширення в нашій країні у зв'язку з кризою неплатежів, економічної нестабільності.
На підприємствах, які здійснюють експорт, отримують виручку, яка називається валютної. Частка розрахунку між підприємствами здійснюється шляхом заліку взаємних вимог, товарообмінних (бартерних) операцій.
Отже, сума виручки є сумою, що надійшла в оплату продукції (робіт, послуг) на розрахункові, валютні або інші рахунки в банках або в касу підприємства і суму, зазначену при заліку взаємних вимог.
Обсяг реалізації не включає вартість продукцій, які оплачуються покупцями, але не відвантаженими в звітному періоді, або залишеними на відповідальному зберіганні у підприємств-виробників.
Планові розміри виручки від реалізації продукції визначаються за такою формулою [4]:
де В- планована сума виручки від реалізації продукції;
О1-залишки готової продукції на початок року;
ТП-товарна продукція, призначена до випуску в планованому
О2-залишки нереалізованої продукції на кінець року.
Величина виручки від реалізації продукції протягом звітного періоду визначається в планових і фактичних оптових цінах підприємства.
У планових цінах шляхом обчисленої суми виручки оцінюють зростання реалізації готового продукту в порівняних цінах, які прийняті в планах, визначають відрахування від прибутків в фондах економічного стимулювання.
Для встановлення фактичного прибутку від реалізації розрахунок виручки здійснюють за фактично встановленим оптовими цінами.
Випуск товарних продукцій визначають шляхом множення кількості виробів (або їх груп) на їх оптові ціни.
Залишки нереалізованої продукції на початок планованого року включають [5]:
1) готову продукцію на складах і в невідфактурованих поставках;
2) товар, відвантажений за розрахунковими документами, термін оплати якої не настали;
3) товар, відвантажений за розрахунковими документами, неоплаченим вчасно покупцем;
4) товар на відповідальному зберіганні у покупців через відмови їх оплачувати.
Грошову виручку від реалізації промислове підприємство отримує від:
1. продукції, отриманої шляхом цільових виробництв,
2. продукції, виробленої цехами широкого вжитку з доходів, наднормативного і зайвого матеріалу, від виконання робіт промислового характеру.
На розмір виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) впливають такі чинники:
- в області виробництв-обсяги виробництв, якість і асортимент продукцій, ритмічність випуску і т. д.
- в галузі поводження-ритмічність відвантаження, своєчасні оформлення транспортних і розрахункових документів, терміни документообігу, дотримання умов договорів, рівень цін, форми розрахунків і т. д.
- які не залежать від діяльності підприємства-порушення договору постачальниками, недолік в роботі транспортних засобів, несвоєчасність оплати.
Існують два методи розрахунку виручки [3,9]
1. метод прямого рахунку заснований на гарантованому попиті.
Передбачається, що весь обсяг виробленої продукції припадає на попередньо оформлений пакет замовлень. Це найбільш достовірний метод планування виручки. Тут виручку від реалізації можна визначити за такою формулою:
де В-сума виручки;
Р-обсяг порівнянної реалізованої продукції;
Ц-ціна одиниці реалізованої продукції;
2. основою розрахункового методу є обсяг реалізованої продукції, що коригується на вхідні і вихідні залишки. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) планується на обсяг реалізованої продукції так само, як і витрати на реалізовану продукцію [3]:
де Вр.п.-планована сума виручки від реалізації продукції;
О1-нереалізовані залишки готової продукції на початок планованого періоду;
ТП-товарна продукція, призначена до випуску в планованому періоді;
О2-залишки нереалізованої продукції на кінець планованого періоду