Епілепсія (від грец. Epilepsia - схоплюю, нападаю) - Хроні-чеський прогресуюче захворювання, що характеризується судо-Рожнів припадками і психічними порушеннями. В XI столітті Авіценна при описі епілепсії вперше назвав цю хворобу «падучої», так як в момент нападу хворі втрачали свідомість і падали.
Епілептичні припадки при епілепсії мають свою законо-мірність. Так, за кілька секунд до судомного нападу у біль-них з'являється провісник нападу - «аура» (подих). Разли-ються кілька варіантів аури: сенсорні, зорові, слухо-ші, нюхові, вісцеральні рухові і психічні. Клі-нічних вони характеризуються несподіваним виникненням раз-особистих відчуттів, наприклад, оніміння кінцівок, яскраві спалахи світла, звуки музики, нудота, серцебиття, непроиз-вільні рухи, почуття страху та ін. Слідом за аурою у хворих розвивається судомний припадок. При цьому наголошується повна втрата свідомості, що супроводжується різким тонічним напря-жением всієї мускулатури, падінням хворого з подальшими клонічними судомами в різних м'язових групах. Під ча-ма нападу відзначається розширення зіниць, зупинка дихання, синюшність шкірних покривів, прикус мови, мимовільне сечовипускання. Тривалість нападу 1-2 хвилини. У постпріступном періоді хворі загальмовані, сонливі.
Психічні порушення при епілепсії дуже різноманітні і поліморфні. Основними клінічними проявами при цьому є грубі зміни особистості і порушення мислення. Причому розвиток і перебіг цих проявів носять своєрідний характер. Одні з них виникають гостро, раптово, за типом «епі-лептіческіе еквівалентів», інші ж розвиваються поступово протягом усього життя хворого.
Клініка епілептичних еквівалентів характеризується дісфо-рией, епілептичних делирием, Параноїд, онейроидом, ступором, сутінковим розладом свідомості, сомнамбулизмом і ін.
Дисфория - злобно-тужливий настрій, розвивається без видимого приводу.
Епілептичний делірій - виникнення яскравих страхітливих зорових галюцинацій.
Епілептичний параноид - поява у хворих маячних ідей (марення величі, переслідування і ін.).
Епілептичний онейроид - раптовий наплив фантастичних галюцинаторних переживань.
Епілептичний ступор - загальна скутість, відсутність реак-ції на навколишнє.
Сутінковий розлад свідомості проявляється порушенням кричи-ентіровкі в місці і часу, агресивністю, злобою, люттю, прагненням кудись бігти. При цьому стані хворі пред-ставляют небезпеку як для оточуючих, так і для себе, так як з'являється схильність до самогубства.
Сомнамбулізм (снохождение) частіше виникає в нічний час і, як правило, у дітей і підлітків. Хворі без необхідності встають, ходять по квартирі, виходять на балкон, подорожують по карнизах, дахах будинків, а через деякий час (кілька хвилин, іноді годин) повертаються до себе в кімнату, лягають в ліжко або на підлогу і засипають, причому при пробудженні у них відзначається амнезія на всі нічні події.
Поступово у хворих розвиваються виражені характероло-ня зміни. Егоцентричні, в'язкість поведінки, мсти-ність, владолюбство, педантизм, жорстокість, впертість - ось основний перелік рис їх характеру. Причому зовні вони вигля-дять акуратними, ввічливими, чемними, уважними, але несподівано, якщо хворому щось не сподобалося, ця прива-ність змінюється «вогненної» люттю.
При тривалому і несприятливому перебігу епілепсії нара-стає своєрідне слабоумство. Хворий втрачає здатність відділень-лять головне, істотне від другорядного, йому все здається важливим і потрібним, він в'язне в дрібницях, з великими труднощами пере-ключается з однієї теми на іншу. Мислення стає все більш конкретно-описовим, знижується пам'ять, збіднюється сло-Варна запас, з'являється так звана олигофазия. Хворий зазвичай оперує дуже невеликою кількістю слів, стандарт-ними виразами. У деяких з'являється схильність до змен-рішучо словами: «оченята», «рученьки», «докторочек, мі-ленький, подивися, як я свою кроваточку прибрала».
Клініка інтелектуальних порушень при епілепсії прояв-ляется поступовим прогресуючим розвитком «епілептічес-кого недоумства» аж до стадії деменції. Особливістю цих порушень є ослаблення пам'яті, втрата набутих навичок, нездатність до логічного мислення, переважаючи-ня невербальних засобів спілкування надвербальнимі в зв'язку з різким зменшенням словникового запасу, задоволення лише лич-них потреб.
Хворі на епілепсію повинні строго перебувати під посто-янним наглядом лікаря-психіатра при психоневрологічному диспансері.