ЧЕРНАЯМЕТАЛЛУРГІЯМІРА
Основниеетапиразвітіяотраслі
Чорна металургія - галузь важкої про-мисловості, до якої відносяться підпри-ку з видобутку і збагачення рудної та Неруди-ного сировини, з виробництва чавуну, сталі, прокату, феросплавів і виробів подальшого переділу.
Ця галузь - одна з найстаріших у світовій промисловості - є основою розвитку машинобудування та будівельної індустрії. В останні десятиліття відбулися істотний-ні зміни в технології виробництва чер-них металів. Тепер використовують нові методи плавки, виробничі втрати скорочують, в тому числі завдяки використанню методу безперервного розливання сталі. Якість метал-ла підвищується, скорочується його споживання в розрахунку на одиницю кінцевої продукції. Сортів і марок чавуну нині виробляють неяк-до десятків, а різних сортів стали і виробів прокату - до декількох тисяч. У той же час галузь відчуває наростаючу конкурен-цію з боку хімічної промисловості (пластмаси, армовані скловолокном), виробництв, що створюють матеріали на осно-
ве кераміки і вуглеволокна, а також з боку кольорової металургії, що поставляє все біль-шиї кількість конструкційних матеріалів на основі сплавів легких металів. І тим не менше сталь зберігає свої позиції основного конструкційного матеріалу, і обсяги її про-ництва ростуть (табл. 1).
Сучасна картина розміщення підпри-ємств чорної металургії в світі сформувалася під впливом багатьох причин, обумовлених значною мірою науково-технічним прогрес-сом. Розвиток галузі в різних країнах і регіо-нах світу має специфічні особливості.
Виробничий процес в чорній металургії матеріало- - і енергоємний, поетів-тому раніше найбільше значення при раз-розміщенні підприємств чорної металургії надавали фактору близькості джерел сировини і палива. Саме тоді сформиро-валися гігантські металургійні райо-ни, які об'єднують вугільні та железоруд-ні басейни (Лотаринзький, Англійська, Рурський, Аппалачский, Уральський, Донецько-Придніпровський і ін.). Сусідство місце-народжень залізних руд і кам'яного вугілля
сприяло, наприклад, возникно-вению заводів з доменним виробництвом (металургія повного циклу) у багатьох райо-нах Великобританії (в Йоркширі, Середньої Шотландії, Мідленді, в Північно-Східній і Північно-Західної Англії), у Франції (в східній частині Центрального масиву , в Лотарингії), у ФРН (в Рурі, Саарі), на сівбі-ре Іспанії (в Астурії), в США (в Західній Пенсільванії), в Росії (на Уралі) і т. д.
Ще на початку XX ст. чорна металургія була розвинена в порівняно невеликому числі країн. Так, 80% світової виплавки чорних металів-лов (чавуну і сталі) було сконцентровано в США, Німеччині, Великобританії, Бельгії, Люксембурзі та Росії. Але з розвитком всіх видів світового транспорту значимість непо-безпосередніх близькості металургійних заводів до родовищ сировини і палив-ва зменшилася. Одночасно збільшилася значення інших факторів - ємності ринків збуту (споживчий фактор, а основний споживач - машинобудування), зручності транспортно-географічного положення, наявності відповідної інфраструктури, наявності та кваліфікації робочої сили та ін.
ла в конвертері технічно чистим киснем) і електросталеплавленіе (плавлення в дуговій електропечі). Завдяки впровадженню досяг-ний науки і техніки підвищується якість чавуну і сталі, скорочуються їх споживання в розра-ті на одиницю кінцевої продукції, виробниц недержавні втрати (наприклад, при використанні методу безперервного розливання сталі).
Збільшення частки стали, виплавленої висо-коекономічним киснево-конвертерний спосіб, а також зростання значення електроміст-металургії привели до істотного зраді-ня структури виробництва металу. Нині в світі майже 1/3 стали виплавляють в електро-печах, інші 2/3 - в кисневих конвер-терах (табл. 2). У вітчизняній металургії киснево-конвертерний спосіб почали при-міняти з 1956 р
Географія галузі за останні десятиліття істотно змінилася. У більшості раз-кручених країн і в багатьох країнах, що розвиваються вироб-ництво чорних металів збільшилася в багато разів.
Основне вихідна сировина для отримання чер-них металів - залізна руда. Необхідні також коксівне вугілля (з яких в умовах промислового коксування можна отримувати тих-нічних цінний кокс) і руди легуючих метал-лов. Світовий видобуток кам'яного вугілля перевищив 5 млрд т, але, за оцінкою, з них на коксівне припадає менше 1 млрд т. Приблизно 600 млн т коксівного вугілля та вугілля у вигляді порошку, ВДУ-ваемого в печі, використовується в світовому про-
Іспользованіеразлічнихспособоввиплавкісталі,
ізводстве стали - 12% загального споживання вугілля в світі. Обсяг світової торгівлі коксом-щимся вугіллям - близько 250 млн т. Самиекруп-ниеекспортерикоксующегосяуглявміре -
Австралія, Канада, США, Росія. Покупцями коксівного вугілля виступають дуже мно-Гії країни світу. В останні роки одними з великих імпортерів стають Китай, Індія, Бразилія. Дорожнеча і дефіцитність коксу-трудящих вугілля багато в чому зумовили впровадження в світовій металургії нового способу виплав-ки - бездоменного виробництва чорних металів.
Світові запаси залізних руд оцінюючи-ють в 800 млрд т, що відповідає більш ніж 230 млрд т в перерахунку за змістом желе-за. Найбільш великими запасами залізної рудиобладаютБразілія, Австралія, Китай, Канада, Росія.
Вже з кінця 1980-х рр. світовий видобуток залоз-них руд ведуть на рівні, що перевищує 1 млрд т в рік (в товарній масі). Аж до Другої світової війни провідними регіонами в доби-че сировини для виплавки чорних металів були Західна Європа і країни Північної Америки (відповідно 35% і 20%). У післявоєнний період брак залізорудної сировини у мно-гих розвинених країнах при великому попиті на нього і дорожнечі транспортування стимули-вала розробку ними власних родовищ в Польщі-дений. Але в той же час активізувалися раз-ведочние роботи і освоєння родовищ в багатьох країнах, що розвиваються. У 1950 р в країнах Північної Америки добували вже більше 40% всієї залізної руди, а в Західній Євро-пе - 30%.
Потім ціни на світовому ринку на залізо-рудна сировина істотно знизилися, і це призвело до поступового згортання желе-зорудной промисловості в економічно розвинених країнах (в ФРН, Великобританії,
Франції, Японії) і навіть до скорочення видобутку руди в США. У той же час стала зростати видобуток залізної руди в Канаді, Австралії, Бразилії, Венесуелі, Ліберії, Мавританії, Анголі (глав-ним чином для експорту в високорозвинені країни Європи, в США і Японії). Але оскільки саме в розвинених країнах як і раніше СОСР-доточу велика частина потужностей по виплав-ке чавуну і сталі, це призвело до наростання територіального розриву між районами видобутку і переплавки залізної руди і до збіль-ню обсягу міжнародної торгівлі сировиною (залізною рудою, залізорудними окатишами, концентратами і т. д.).
Важливою тенденцією в розвитку торгів-ли залізорудною сировиною стало зростання поставок збагаченої руди (залізорудних окатишів), а також сталевого брухту (наприклад, в Італії основну частину виробленої сталі виплавлено-ють в електросталеплавильних печах, використовую-щих сталевий брухт).
Лідераміподобичежелезнойруди нині сталіКітай, Бразилія, Австралія, Індія, Росія (табл. 3). Крупнейшіевміреекспор-тери - Бразилія, Австралія, Канада і Росія. Причому тільки на частку Австралії і Бразилії сумарно припадає 2/3 загальних поставок цього виду сировини на світовий ринок, які нині перевищують 800 млн т (в основному перевезення
пріпроізводствечернихметаллов
Цей процес включає в себе наступні ста-дии: видобуток рудної сировини, збагачення руди, плавка (виплавка чавуну і сталі), виготовлення прокату і феросплавів.
Чавун - сплав заліза з вуглецем, утримуючи-щий постійні домішки (Si. Mn, S, Р), а іноді і легуючі елементи (Cr, Ni, V і ін.). Як пра-вило, чавун крихкий. Його виплавляють із залізної руди в доменних печах. Основну його масу потім переробляють в сталь, інше - це ливарний чавун (фасонне лиття).
Сталь - ковкий сплав заліза з вуглецем (до 2%) і іншими елементами. Отримують головним чином із суміші чавуну зі сталевим ломом в киснево-конвертерних і електричних печах (виплавка). За складом відрізняють углер-дист, леговані сталі й ін.
Легірованнаясталь - сплав. Для додання сплавів заліза певних фізичних, хімічних або механічних властивостей до складу звичайних сортів стали вводять легуючі еле-менти - Cr, Ni, Mo, W, V, Т і ін. (Від 2,5 до 10% добавок).
З метою більш повного використання всіх цінних компонентів сировини, а також відходів про-ництва чорних металів до складу підприєм-ня підприємств включають цеху і заводи інших галузей господарства, які виготовляють продукти хімічної промисловості та будівельні матеріа-ли. Таким чином, більшість підприємств чорної металургії - це комбінати.
На розміщення підприємств чорної метал-Лургі нині впливають такі чинники: природно-ресурсний, транспортний, террито-риальной концентрації виробництва. екологи-ний та ін. Чорну металургію в цілому отли-ють велика матеріаломісткість і енергоі-кістка виробничого процесу (для виплав-ки 1 т чавуну необхідно в середньому 6 т сировини, включаючи руду, кокс, флюси, вогнетриви, а також велика кількість води і електроенергії). У минулому найбільше значення надавали фактору близькості джерел сировини і палив-ва. Нині з розвитком транспорту підприємства галузі часто переміщаються в приморські райони і портові центри, що забезпечує їм дешевизну підвезення сировини та вивезення продук-ції морським шляхом. Так, в Японії і Республіці Корея на узбережжі розміщено 4/5 всіх мощ-ностей підприємств чорної металургії. Чітко виражене тяжіння первинних металургійне-ських виробництв до приморським центрам також в Західній Європі і США.
Ще в ті роки. Японія обігнала США і стала одним з найбільших в світі вироб-ників і експортерів сталі. В останні роки бурхливий розвиток чорної металургії характер-но для багатьох азіатських країн, зокрема для Китаю, Республіки Корея, Індії та ін. (Див. Карту «Світова виплавка сталі»). Так, в Китаї, зани-мающіхся нині по виплавці чорних металів перше місце в світі, виробництво сталі збіль-лічілось з 1950 р з 1,3 до 500 млн т, т. Е. Більш ніж в 380 разів (табл. 4) .
Міроваяторговляпродукціейотраслі
За останнє десятиліття серйозно зміни-лась не тільки географічна картина вироб-ництва чорних металів, а й географія потре-Блена продукції галузі.
У світовому господарстві багато найбільших екс-портер стали і виробів прокату одночасно є також найбільшими їх імпортерами. Це свідчить про внутрігалузевому меж-родного поділі праці. Іншими словами, потрібно розрізняти країни нетто-експортери (де експорт перевищує імпорт), і нетто-імпортери (де імпорт перевищує експорт). Найбільшими вміреекспортерамісталі (головним обра-зом у вигляді прокату і труб) нині являютсяКітай, Японія, Росія, Україна, ФРН, країни Бенілюксу (Бельгія - Люксембург), Франція і РеспублікаКорея.Крупнейшіміімпорте-рами нині виступаютстраниЕС (ФРН, Італія, Франція та ін. ), США, РеспублікаКорея, Китай та інші країни.
Тенденцііразвітіяотраслі
Передумови для подальших змін в чорній металургії існують. У багатьох країнах все ширше використовують метод безперервного-ної розливання сталі, позапічної металургію (бездоменной), микролегирование. В різних
країнах функціонують підприємства, викорис-зующие різні способи виробництва про-дукції. Радикальним чином на ефек-ність виробництва може вплинути прогрес в самій металургії (наприклад, процеси про-катки тонколистового прокату на міні-заводах) або в пов'язаних з нею галузях (енергетиці, машинобудуванні).
но «брудних« виробництв на своїй тери-торії. В результаті Китай став лідером галузі, Республіка Корея та Індія вже обігнали за обсягом виплавки стали Італію, Великобританію, Францію, до обсягу виробництва в ФРН при-найближ Бразилія.
В останні роки в чорній металургії деяких розвинених країн велике значення набуває використання вторинної сировини (сталевого брухту), що позначається як на структурі та обсягах виробництва чорних металів (чавуну, сталі та прокату) в країнах світу, так і на структурі зовнішньої торгівлі железосодержа -щім сировиною.
Значною мірою на розміщення підприємств чорної металургії світу і систе-му їх виробничих зв'язків впливають гло-
балізація і транснаціоналізація світового господарства, а також інтеграційні процеси. На підприємствах найбільших сталевих моно-Полій (ТНК) виробляють обсяг металу, відповід-ний і навіть перевершує обсяг виплавки чорних металів у багатьох великих національних господарствах. наприклад, таких країн, як Франція, Італія, Великобританія, Іспанія, Бельгія та ін. Лідерами є корпорації «ArcelorMittal», «Nippon SteeM», «Baosteel Group». ТНК виходять у своїй полі-тику з можливостей оптимізації терито-риальной організації своїх виробництв і розташовуються по всьому світу. При цьому стра-тегія розвитку великих корпорацій дозво-ла їм вийти за межі ємності традицион-них ринків.