українські компанії зайняли в цьому році за кордоном майже 100 мільярдів доларів, повідомив нещодавно на "Діловому сніданку" в "РГ" перший заступник голови ЦБ Олексій Улюкаєв.
І не виключено, що в зв'язку з нестійкою ситуацією на світових фінансових ринках ці борги їм доведеться гасити в терміновому порядку.
Крім того, щороку зростають витрати бізнесу на обслуговування боргу, попереджають експерти. Чому ж вітчизняні підприємства не кредитуються в українських банках? У четвер на засіданні уряду прем'єр-міністр Віктор Зубков назвав "ганьбою" і "неподобством" ситуацію, коли наші банки не звертають уваги на потреби української промисловості. І доручив розібратися у всьому віце-прем'єру, міністру фінансів Олексію Кудріну.
Зауважимо, що масовий "похід на Захід за кредитами" пояснюється високими темпами зростання економіки - підприємствам потрібні великі гроші на переозброєння, на розвиток виробництва. В іноземних банках можна взяти гроші менше, ніж під 10 відсотків річних. І ставки українських банків для хороших, стійких підприємств, як правило, коливаються в діапазоні 15 - 20 відсотків на рік, відзначає експерт Центру розвитку Олена Шаріпова. Тому кредити підприємствам складають в наших банках, за деякими даними, приблизно 20 відсотків від загальної суми виданих позик.
А після того як на світових фінансових ринках розігрався криза ліквідності, багато українських банків стали посилювати умови. Адже перш ніж видати кредит, банк сам повинен ці кошти десь "дістати". Центробанк дає гроші максимум на 14 днів під 6 відсотків річних. Це дуже "короткі" гроші, а підприємствам потрібні довгі кредити. Існує ще механізм перекредитування на міжбанківському ринку - це коли банки займають одне в одного. Але тут зараз особливо не розгуляєшся. "У відносинах між банками в зв'язку зі світовою кризою виник елемент недовіри, і ставки поповзли вгору, - пояснив" РГ "перший виконавчий віце-президент РСПП Олександр Муричев. - В результаті деякі банки тимчасово" зачинилися "- поки вони вважають за краще утриматися від видачі кредитів ". Але це, прогнозує співрозмовник "РГ", тимчасове явище. Якщо фінансова влада Євросоюзу і США дійсно зуміють впоратися з кризою - а зусилля такі робляться, то все прийде в норму. "Обнадіює також, - каже Муричев, - доручення прем'єр-міністра розібратися, в чому ж труднощі вітчизняного банківського сектора і в чому йому необхідні допомога і підтримка".
Проблема ще й у тому, пояснюють експерти, що у наших банків навіть при стабільній ситуації обмежений доступ до позикових ресурсів не тільки у себе в країні, а й на світовому фінансовому ринку. За класифікацією світових рейтингових агентств різниця в позиціях в українських і зарубіжних банків колосальна, пояснює викладач ГУ - Вища школа економіки Євген Надоршин. А вона, в свою чергу, залежить від кредитного рейтингу країни: протягом останніх кількох років його підвищували дляУкаіни кілька разів, але до рівня високорозвинених країн Європи нам поки далеко.
Таким чином, іноземні банки можуть дістати гроші на ринку значно простіше і за нижчими ставками. Наш банківський сектор поки що не наростив м'язи, він дуже молодий, продовжує Муричев. В останні роки були відзначені непогані темпи приросту капіталів українських банків. Але поки, за експертними даними, сукупний обсяг капіталів вітчизняних банків становить близько 93 мільярдів доларів. Це менше, ніж, наприклад, капітал деяких банків з першої десятки світового списку.
За словами Надоршина, потужні іноземні банки без праці тіснять Украінан з ринку корпоративного кредитування. Якщо виникає великий проект і з'являється іноземний банк, наші кредитні організації навіть не вступають в конкуренцію. Вони все більше йдуть в сегмент роздрібного споживчого кредитування, а банки, що спеціалізуються на видачі кредитів підприємствам, поступово зникають, зазначає експерт.
Вихід з цієї ситуації може бути один - допомогти українським банкам з підвищенням капіталізації, кажуть експерти. Довгострокові ресурси є у бюджету створюваного Банку розвитку, нагадує Муричев. В капітал Банку розвитку держава вносить 250 мільярдів рублів, а він може брати участь у підвищенні капіталізації українських банків. Крім того, треба залучати до банківський оборот пенсійні гроші, ширше використовувати механізм рефінансування банків з боку ЦБ. Причому налагодити довгострокове рефінансування, в тому числі під заставу кредитних портфелів. І тільки коли у банків з'являться ресурси, вони зможуть більш активно кредитувати промислові підприємства, резюмує Муричев.
Анатолій Аксаков. заступник голови Комітету Держдуми з кредитних організацій і фінансових ринків:
- З одного боку, дійсно існує проблема, пов'язана з традиціями, що склалися в нашій банківській системі. Вони виникли в той період часу, коли не банки ганялися за клієнтами, а навпаки. І поки перелом ментальності в нашому банківському співтоваристві не стався. Ще одна причина відносно слабкою залученості українських банків в кредитування промислових підприємств - відсутність у них сучасних технологій, що дозволяють швидко визначити платоспроможність позичальника.
З іншого боку, треба враховувати і те, що у іноземних банків є більш широкі можливості. Так, наприклад, ті ж чеські банки користуються ресурсами Євросоюзу, які виділяються Чехії для вирівнювання її економіки з країнами Західної Європи.
Зараз в Держдуму внесено законопроект, що дозволяє підвищити капіталізацію українських банків. Йдеться про те, щоб їм дали право випускати цінні папери під забезпечення виданих внутріУкаіни кредитів і, таким чином, залучати з ринку відносно дешеві гроші. Ще одна пропозиція - звільняти від оподаткування прибуток банків, який спрямовується на підвищення їх капіталізації. Використання цієї норми протягом двох-трьох років могло б істотно підтримати українські кредитні установи. Треба також полегшити процес злиттів і поглинань у банківській сфері, щоб дати банкам можливість консолідувати капітал.