Цим же нові золотим рублем повинна була надалі проводитися розплата і за всіма раніше укладеними приватним зобов'язанням в рублях сріблом, так як з введенням нового закону, срібло демонтізіровалось і залишилося лише розмінною монетою, без будь-якої застереження.
А з цього вийшло наступне: один тільки наш державний борг за внутрішніми позиками, який перейшов здебільшого в руки закордонних банкірів, становив в 1897 році - 3.000.000.000 рублів, вагою кожен 4 золотника 21 частка, а тому висловлювався весь в ваги злитка срібла в 4.394 .531 пуд.
Перекладаючи ж цей 3.000.000.000 борг на новий золотий рубль в 17,424 частки золота без застереження, ми збільшили його вага в сріблі на 1.581.469 пудів, так як в 1897 році - рубль в 17,424 частки золота відповідав НЕ рубля в 4 золотника 21 частка сріблом , а майже 7-ми золотникам срібла.
Цим уряд добровільно збільшило наш державний борг на вартість усієї кількості 1.581.469 пудів срібла, тобто на 1.600.000.000 рублів і при тому в борговому зобов'язанні вже на золото.
Здавалося б, уряд мав повне моральне право при переході на нову валюту вказати в новому законі з цього питання, що старі зобов'язання, в срібних рублях в 4 золотника 21 частка, - будуть розплачуватися за вартістю срібла цього ж ваги, і що в вартості срібла цього ж ваги можуть погашатися і всі приватні угоди, укладені до нового закону.
Власникам зобов'язань, тобто банкірам, це було б не вигідно, але це було б вигідно країні.
Вказівки цього однак не було, хоча про це своєчасно і лунали енергійні голоси у пресі.
Таким чином, з введенням золотої валюти, ми не тільки, за прикладом інших країн, потрапили у важку золоту кабалу, а й збільшили всю свою колишню заборгованість на 50%. На 50 ж% відбулося і збільшення щорічного платежу% з цієї заборгованості, внаслідок переведення їх з рублів сріблом вагою 4 золотника 21 частка - на рублі золотом вагою 17,424 частки.
Результати закабалення нас в золото не забарилися проявитися з математичною точністю: почалося зараз же незвичайно швидке руйнування.
Чому українські бідні.
Багатством Викуп за душу людини свою, а вбогий й докору не чує. Прітч.13,8
Улюбленим докором заходу в усі часи в сторонуУкаіни і її керівництва було те, що міць нашої держави будується на кістках і крові закабаленного народу і в цьому є частка гіркої правди. Але, як водиться, це тільки частина правди. Інша частина полягає в тому, що Русь, а за нею Русское царство і українська імперія вели нескінченні війни причому здебільшого оборонні.
І цілком природно і зрозуміло, що війна для економіки завжди має найнепривабливіші наслідки, а люди, що живуть в державі їх основна маса це і є найважливіша змінна в економіці і звичайно, завжди при будь-якій великій війні яке веде або вело будь-яка держава на нашій планеті основний тягар лягали на народ. Так були такі війни де результат бою могли вирішити п'ять найманців на конях в важкому обладунку, але серйозні війни це коли все-таки воює велика частка гідного чоловічого населення. Отже, я хочу сказати, що головною має місце причиною відносного «не багатство» українських людей в масі своїй це численні економічні потрясіння, до яких приводили війни або інші фактори, часто інспіровані.
Що б не бути голослівним хочу навести дані про війни, в яких брала участь Україна, починаючи з другої половини 19-го століття. Звичайно і до цього було дуже багато воєн, але починаючи з цього періоду почалися самі економічно важкі.
XIX століття
Кримська війна - привела до розладу фінансової системи української імперії (Росія витратила на війну 800 млн рублів, Британія - 76 млн фунтів): для фінансування військових витрат уряду довелося вдатися до друкування незабезпечених кредитних квитків, що призвело до зниження їх срібного покриття з 45% в 1853 р до 19% в 1858, тобто фактично більш ніж до двократного знецінення рубля (див. реформи Е. Ф. Канкріна). Знову вийти на бездефіцитний держбюджет України змогла в 1870 році, тобто через 14 років після закінчення війни.
XX століття
Перша світова війна - підсумок У 1917 році вУкаіни відбулися дві революції, які в наслідку привели до жахливої в усіх відношеннях братовбивчої громадянської війни.
Громадянська війна - сільське виробництво скоротилося на 40%. Майже вся імперська інтелігенція була знищена. В ході Громадянської війни від голоду, хвороб, терору і в боях загинуло (за різними даними) від 8 до 13 млн осіб, в тому числі близько 1 млн бійців Червоної Армії. Емігрувало з країни до 2 млн чоловік.
Різко збільшилася кількість безпритульних дітей після Першої світової війни і Громадянської війни. За одними даними в 1921 році вУкаіни налічувалося 4,5 млн безпритульних, за іншими - в 1922 році було 7 млн безпритульних. Шкоди народному господарству склав близько 50 млрд золотих руб. промислове виробництво впало до 4-20% від рівня 1913.
Велика Вітчизняна війна - Людські втрати СРСР - 6,8 млн військовослужбовців «убитими, померлими від ран, в полоні, від хвороб, нещасних випадків, страчених за вироками трибуналів» і 4,4 млн потрапили в полон і зниклими без вести. Загальні демографічні втрати (які включають загибле мирне населення) - 26,6 млн осіб.
Від себе хочу сказати, що є думка що втрати СРСР були значно більше. І то що наслідки ВВВ в значній мірі визначили нинішній економічний стан в нашій державі, за всіма параметрами найбільшої шкоди припав на СРСР, навіть більший ніж Німецький. А то що в Німеччині зараз люди більш матеріально забезпечені багато в чому заслуга третіх осіб, які вкладають туди свої кошти, не просто так звичайно, а за лояльність, що в загальному то нормальне явище. І до сих пір на території ФРН дислоковані близько 52 тисяч американських солдатів. Виходить якась дивна свобода у німецького народу.
Мета цього тексту не звинуватити когось або навпаки виправдати, мета в тому, щоб розповісти правду про справжні причини часто незавидного фінансового стану справ наших людей, які живуть вУкаіни прямо зараз. Показати тим, хто з якихось причин думає, що повернення Криму це кара, а не дар і то що все нібито почалося зовсім недавно, а раніше все було добре.
