Чому більшість росіян не говорить на іноземних-них мовами? Адже всі ми вчили іноземну в школі, багато - в інституті і на всіляких курсах. Якщо порахувати всі витрачений на навчання час, вийде пристойний шматок життя. Так чому ж при цьому такий сумний результат - 13 осіб на тисячу?
Років 15 тому це питання нікого не цікавив. Але піднялася залізна завіса, ми почали їздити по світу - хтось більше і довше, хтось рідше і коротше. І тоді ми з подивом виявили, що проти нашого сказаного з напругою «My name is Vasia», європейці, наприклад, спокійно пояснюються, крім рідної, англійською та ще на парі мов. Тут вже починаєш гадати: чи то ми такі тупі, чи то нас не так вчили?
Ну, щодо тупості - це не про нас. Самі європейці тепер шкодують, що так думали. Значить, нас не так учи-ли. Можливо. Логічно. Але і мотивувань у нас не було стійких. Це в Європі, де через годину їзди на машині потрапляєш в іншу мовну середу, доводиться приспо-сабліваться. А у нас чужу мову як засіб спілкування не важливий. Дійсно, з ким?
Дійсно, коли навчання захоплююче і разноо-бразно, ефект набагато помітніше. Однак опанування мовою - процес трудомісткий і тривалий, і за місяць-два навіть за найкращим підручником вивчити іноземну мову неможливо. Можна тільки навчитися на ньому базікати. Що теж чимало, але все ж явно недостатньо.
Найчастіше основа іноземної мови закладається в школі. І від того, як його викладають там, залежить успіх в майбутньому. Але ще більш важливий момент у вивченні мови - мотивація, сильне і стійке бажання пізнати мову.
Візьмемо, наприклад, США і Європу. В Америці іно-дивний мову школярі починають Учіга в 16 років і займаються ним лише два роки в середній школі і півтора року в коледжі (так званий університетський уро-вень). Не дивно, що середній американець так і не знає жодної іноземної мови. Так само, як і середовищ-ний російський! Середній же європеєць досить добре говорить на одному-двох чужих йому мовах. Чому?
Відповідь проста. Весь світ говорить по-англійськи. Навіщо американцеві чужу мову, якщо майже всюди розуміють його рідний?
Приблизно те саме відбувалося і з нами: не маючи віз-можности вільно роз'їжджати по світу, ми, власне, і не потребували іноземних мовах. А навіщо вони? Без глушилок «Голосу» слухати? Але, ймовірно, таких любите-лей і було в совку 13 на тисячу! Подорожуючи по СРСР, ми всюди говорили рідною російською. І все нам відповідали на ньому ж. А ось населення союзних республік, крім своєї рідної, змушене було добре володіти і рус-ським. Як європейці - англійською.
Європеєць знає іноземну не тому, що його хоро-шо вчили в школі, а тому, що Європа живе без кордонів і їм потрібні загальні мови. Важко уявити собі шві-так, не виїжджає зі своєї країни, читає исклю-ве шведські газети і дивиться тільки шведське телебачення. Поїздки, зустрічі, листи, кіно, телеканали і книги - все це і змушує, і допомагає вивчити мову, перш за все англійський. А ще мова сусіда. Шведу як без норвезького? А швейцарцям як не знати чужих язи-ков, якщо французький, німецький і італійський просто перемішані в країні? Тому підтримується в Європі культура багатомовності. Ніхто там не звертає уваги і не робить круглі очі, коли бачить людину зі сво-Бодня трьома або чотирма мовами.
Та ж сама мотивація - мова для навчання або роботи за кордоном - рухає останнім часом і нашими людь-ми. Все більше росіян починають вивчати іноземну мову не по примусу, а з власної ініціативи. Останнім часом, як зазначено вище, навіть виникає не-кая мода в Москві - вчити мови. Дуже знаменно. Бажаючі навчатись домагаються набагато більшого успіху, ніж за багато років навчання в школі, до того ж - набагато швидше. Тим більше що і вчаться вони по зовсім іншим ме-Тодика, які ми детально розглянемо нижче.
Основою для вивчення чужої мови і його вчинено-вання повинні стати дві речі: розуміння структури та логіки мови, з одного боку, і вміння нею розмовляти - з іншого. Учневі треба дати основи, а вже далі він може розвивати мову сам.
СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ВОЛОДІТИ?
Основою знання будь-якої мови була і залишається лексика.
Скільки ж потрібно вивчити слів, щоб якось переді-хнуть і похвалити себе за досягнення в мові? На цю ка-верзную тему дослідники мовчать. І ось чому. Хлопчик-ліфтер в сінгапурському готелі знає 500 чужих слів на п'яти мовах: по сотні на кожному. Користуючись ці-ми знаннями, він може допомогти з багажем, підказати, як пройти в бар і де ваш номер. Він поліглот? Або інший службовець готелю - бармен. Він теж знає 500 чужих слів - але тільки англійських. Ніяких більше. Як довго він зможе підтримувати бесіду з носієм мови? 5 хвилин, півгодини? Чи розуміє він CNN, яке весь день бубонить у нього в барі?
Інфо. 500 слів досить, щоб скласти 6-7 фраз, брати участь в простому діалозі, що складається з 5 6 реплік, зрозуміти короткий усне висловлювання і нескладний текст.
Подібні дослідження легко проводити з текстами, де можна все підрахувати і обчислити. Складніше з усним мовленням. Адже слова бувають в «пасиві» (ви розумієте, що воно означає, але ніколи не вживаєте його) і в «активі» (ви можете витягувати це слово з пам'яті і користуватися ним). І пасивний словник, як правило, набагато більше активного. Це вірно не тільки для іноземних мов: як відомо, доросла людина вживає лише 10% всього словникового запасу рідної мови. Активний запас слів мовчазного англійця - близько 4500 слів, балакучого француза - 7500. Для російського - теж близько 7500 (любить поговорити!), Що якраз складає 9% від 80-тисячний «Словника російської мови».
Статистика невтішна, наводить на роздуми. У текстах суто галузевих і специфічних 1000-1300
найбільш уживаних слів покривають тільки 2/3 всіх слів. Це відображає стан мови у студентів наших технічних вузів. У звичайних, часто зустрічаю-щихся обивателю текстах і усному мовленні неспеціального характеру вже треба 2500 слів, щоб покрити 70% сло-варя. Тобто навіть 2500 слів для вільного розуміння може не вистачити!
Інфо: в сучасних методиках викладання рівень зна-ня учнів ділиться на 6 ступенів за кількістю засвоєних слів. Ось ці цифри. Назви рівнів не є загальноприйнятими.
Високий рівень - 3000 слів Високий проміжний - 2300 слів Проміжний -1700 слів Низький проміжний - 1200 слів Елементарний - 600 слів Початковий - 300 слів
А ось щоб використовувати 98% слів російської мови, їх треба знати більше 8000. Десь між 2500 і 8000 і знаходяться рівні більш-менш вільного володіння мовою. Забагато!
Якщо заганяти в себе 30 слів в день, то для 2500 слів знадобитися майже 3 місяці. А для 8000 - 9 місяців! На цьому розрахунку будується міф про те, що мову можна хо-рошо освоїти за квартал, за півроку. Але я щось не зустрів чал тих, кому це вдавалося. Правда, в літературі такі випадки описані - наприклад, у в'язницях або в умовах вимушеної еміграції народ і справді творить чудеса. Але ми ці випадки не розглядаємо.
Отже, будемо вважати, що 3000 слів цілком достатньо, щоб зрозуміти, прочитати і блиснути. І не забудьте: перш ніж приступити до занять, важливо чітко визначити мі-мінімальними «порцію» мови і його лексичного запасу, яку ви хочете отримати.
Нижче описані різні ступені володіння мовою, що визначаються його застосуванням на практиці.
Мова для іспитів - его варіант узкоспеціалізі-рованного знання мови, підлеглий конкретної за-дачі: складання іспиту. Структура мовних навичок у учня абсолютна штучна. Він буде безпорадний в мовному середовищі.
Ділова мова топ-менеджера - тут необхідно вміння вести переговори, презентації та ділові зустрів чи, вільно говорити на різні теми - перш за все стосуються бізнесу. Головне завдання - спілкуватися з справу-вимі партнерами. А це особливе мистецтво. Треба розвинути в собі якості іншої мовної культури, які долж-ни стати професійною візитною карткою ділово-го людини: дипломатичність і толерантність, поважаючи-тельное ставлення до особистості, вміння слухати, швидко орієнтуватися в ситуації, тримати паузу, правильно і своєчасно реагувати на аргументи партнера і ви-давав говорити свої. Це вже більше, ніж просто мова - це занурення в іншу культуру.
Мова синхронного перекладача - тут, окрім відмінного знання мови, необхідні особливі навички моментального паралельного перекладу. Якесь раз-двоїння свідомості, коли одна частина ще продовжує слухати, а інша вже формулює сказане на дру гом мовою. Як не дивно, вимоги до вимовляю-нию невисокі.
Мова літературного перекладача або філолога - це, звичайно, вищий рівень знання мови, це ис-кусство. Має на увазі також знання літератури на оригіналі.
Ще парочка досить екзотичних варіантів «зна-ня» мови:
Мова «човників» - зникаючий вид, має на увазі мінімум слів якогось, часто рідкісного, мови для закупівлі товару і його відправлення плюс трохи для побуту.
Мова «від нудьги» або «заради моди» - це варіант, коли навіть рідкісний мову вивчають тому, що є багато вільного часу або тому що це в даний мо-мент модно. В основному, це доля дружин-домогосподарок, пре-успішних менеджерів внутрішнього ринку або любов-ниць бізнесменів.
Отже, конкретні мовні навички та необхідна лек-сика залежать перш за все від майбутньої сфери вико-вання мови. Так що перш за все треба вибрати: в якому обсязі і для чого потрібна мова. А вже тільки потім підбивочно-рать під себе курси, методики і посібники.