Поранений Пірс Делейні, втікаючи від погоні розлючених охоронців закону, сяк-так добрався до найближчого укриття. Отямився він від дотику ніжних жіночих рук. Звичайно, жінкам не можна довіряти, але коли білява фея запропонувала фіктивний шлюб, щоб врятувати йому життя, Пірс, недовго думаючи, погодився. Зої Фуллер терміново знадобився наречений, інакше вона ризикувала втратити своє ранчо через підступи шахрая-банкіра. Гарний незнайомець в її підвалі - це просто дар небес. Хоча Пірс обіцяв, піти, коли мине небезпека, Зої зрозуміла, що пристрасно жадає його палючих поцілунків і нікуди вже не відпустить ...
НАЛАШТУВАННЯ.
Пірс Делейні з такою силою і жорстокістю опустив молоток, заганяючи черговий цвях в огорожу, яку він чинив, що від його удару дерев'яний стовп ледь не тріснув. Особа Пірса було похмуро, живі зелені очі палали гнівом.
- Маєш щось проти цього шматка дерева, братик? Якби я не знав, що ти займаєшся лагодженням, то міг би подумати, що ти намагаєшся його зламати.
Пірс зупинився і сердито озирнувся через плече на брата. Голос його прозвучав різко, майже грубо, коли він відповів:
- Чи не приставай до мене сьогодні, Чад. Я не в тому настрої, щоб вислуховувати твої жарти.
Пірс знову обернувся до огорожі, але Чад не збирався припиняти розпитування. Брат явно був розлючений, і йому страшенно хотілося дізнатися чому.
- Вчора вночі ти повернувся жахливо пізно, Пірс. Ти говорив, що по дорозі в місто заїдеш на ранчо Дулиттла. Що трапилося? Кора Лі знову приперла тебе до стінки? - з усмішкою запитав Чад.
- Чи не згадуй при мені ім'я цієї суки, - сердито процідив Пірс крізь зціплені зуби. - Якби не її батько, я б взагалі не став туди заїжджати. Старий близький до смерті, а його п'яничка син зовсім запустив справи на ранчо. Оскільки батько з Дуліттл були добрими друзями, найменше, що я можу зробити, - це виконувати для нього деяку повсякденну роботу по господарству. І це єдина причина, чому я буваю у Дуліттл.
Чад нахабно посміхнувся.
- А я-то думав, що ти небайдужий до Корі Лі.
- Дурниці! Ти досить розумний, щоб розуміти, що до чого. Від жінок завжди одні неприємності. Більшості з них не можна довіряти. Наша власна мати була свідченням того, як зрадники жінки. Пам'ятаєш, що говорив нам батько? Якщо тобі потрібна жінка, знайди собі повію. Вже вона-то не розчарує чоловіка. Це слушна порада. На світі немає такої жінки, якій би я повірив.
- Тобі не треба мене переконувати, - похмуро мовив Чад. - Чорт, я пам'ятаю, як мама поступила з татом. Я ніколи цього не забуду і не прощу їй того, що вона нас кинула. Єдине хороше, що з цього вийшло, так це наш переїзд на Захід, на це ранчо, після того як придушили повстання індіанців. Чому ти сьогодні так роздратований з ранку?
Високий м'язистий Пірс кинув на землю молоток і, спершись на огорожу, повернувся до брата. Міцні бугрящіеся м'язи його рук і торсу свідчили про те, що він не цурався важкої роботи. Засмаглий здоровань Пірс Делейні і його брати, Чад і Райан, були добре відомі в маленькому містечку Драй-Галч штату Монтана. Як тільки, ця трійця з'являлася в місті, тут же починалися неприємності. Оки були баламутами і задираками, знаходили задоволення в хорошій бійці. Багато пили, відчайдушно грали і наполегливо билися. Але при нагоді вміли бути люб'язними і могли зачарувати кого завгодно.
Брати Делейні вважалися завидною видобутком, незважаючи на їх дику вдачу. Знаючи їх репутацію баламутів, батьки застерігали дочок, щоб ті трималися подалі від буйних гульвіс. Але це тільки додавало їм небезпечної привабливості в очах цих невинних бідолах. А явне нехтування братів до слабкої статі робило їх абсолютно чарівними.
- Містер Дуліттл вчора ввечері був дуже поганий, - сказав Пірс. - Кора Лі навіть не побажала дозволити мені побачитися з ним. Ми були одні. Не знаю, де тоді обрітався її нікчемний братик. Як би там не було, вона крадькома підійшла до мене і запропонувала піднятися до неї в спальню. Сказала, що завжди живила до мене схильність. Я її рішуче відкинув, і це її зачепило.
Чад придушив посмішку.
- Ти її відкинув? Значить, ти віддаєш перевагу платити за це в місті?
- Так, краще заплатити звичайної повії, ніж укласти в ліжко жінку, яка мріє про заміжжя.
- Ну так що ж трапилося?
- Я вже попрямував до дверей, коли Хел Дуліттл раптом з'явився з кухні. Ось тут-то все і пішло наперекосяк. Не знаю, який біс вселився в Кору Лі, що вона вирішила викинути подібний фокус.
Чад сердито подивився на брата.
- Прокляття, Пірс! Не випробовуй моє терпіння. Скажи нарешті, що сталося? Що тебе привело в таке сказ?
- Кора Лі раптово вдарилася в сльози і кинулася на груди братові. Крізь ридання вона заявила, що я спокусив її в один зі своїх візитів до її батька і нагородив дитиною.
Чад здивовано подивився на брата.
Пірс відповів йому поглядом, що не залишали сумніву, що йому дуже хочеться заїхати Чаду кулаком по вилиці.
- Заради всього святого, Чад! І ти туди ж? Ні, я не спокушав Кору Лі. Я не збираюся заводити шури-мури з цією жінкою ... або з будь-якої іншої.
- Що сказав на це її брат?
Чад похитав головою, і пасма темно-каштанового волосся впали йому на очі. Він недбало відкинув їх долонею назад.
- А Хел Дуліттл виявився набагато хоробріше, ніж я про нього думав. Що стосується Кори Лі, то вона завжди була маленькою підступної сучкою. Ти думаєш, вона і справді в цікавому положенні?
- Поняття не маю, і мені на це плювати. Так я і сказав Хелу, але він, видно, не зрозумів. Мені довелося використовувати деякі ... хм ... більш переконливі доводи, щоб змусити його відв'язатися.
Пірс потер забиті кісточки пальців, згадуючи бійку, яка сталася, коли він спробував піти. Він залишив на підлозі закривавленого Хела і ридаючу над ним Кору Лі.
- Гадаю, ти не зможеш повернутися туди найближчим часом, - сказав Чад. - Сумно, але нічого не поробиш. Напевно, нам доведеться відправити нашого молодшого брата допомагати старому Дуліттл по господарству. Райан більш урівноважений, ніж я або ти.
Пірс розгублено зарився пальцями в густу темну шевелюру.
- Ніхто з нашої родини не повинен ступати на землю Дуліттл. Я глава сім'ї і зобов'язаний уберегти тебе і Райана від неприємностей.
- Ну що ж, може, зараз саме час захищати нас від неприємностей, але, мушу сказати, сам ти потрапив у велику біду, братик. Очевидно, Кора Лі відчайдушно потребує чоловіка і задумала тебе уярмити.
- Чорта з два! - сердито вигукнув Пірс. - Райан вже повернувся з міста? - запитав він більш спокійно. - У мене закінчуються цвяхи.
- Ні, але скоро повинен повернутися. Повно, Пірс, заспокойся. Ми всі знаємо, що не ти нагородив Кору Лі дитиною. Забудь про це.
Пірс підібрав молоток і з силою вдарив по цвяху, який приладнав до місця. Чад здригнувся від тріску розколотого дерева. Пірс явно був у нестямі і кипів від люті. Він завжди був найгарячішим і
Всі права захищеності booksonline.com.ua