Чи є у китайців алфавіт?
Відповідь на це питання однозначна - ні, ніколи не було і навряд чи з'явиться. Китайська писемність - це ієрогліфи, схожі на маленькі зображення висловлюються понять. Так ієрогліф «поле» 田 дійсно виглядає як поле, ієрогліф «вогонь» 火 скидається на багаття, а 木 - на дерево. При цьому два дерева 林 - це вже «ліс». Звичайно, все не так просто, і для розпізнання слона в 象 знадобиться набагато більше фантазії.
Всі китайські ієрогліфи складаються з окремих фрагментів, званих радикалами (ключами). Всього радикалів близько двохсот, їх знання вельми полегшує вивчення ієрогліфів, але алфавітом вони все одно не є, тому що не виражають голосних і приголосних звуків, з яких будуються слова.
Скільки ієрогліфів в китайській мові?
Як виглядає китайська клавіатура?
Деякі представляють її так:
Але насправді ніяких відмінностей від звичайної «англійської» клавіатури у неї немає: вся справа в способі введення, який вибирається в операційній системі (наприклад, Windows 7 підтримує кілька різних способів введення ієрогліфів, управляти якими можна в панелі управління: Мова і регіональні стандарти → клавіатури та мови → Змінити розкладку клавіатури). Популярний і простий метод введення Microsoft Pinyin Ne виглядає так: за допомогою англійських клавіш вводиться транскрипція (піньінь) китайського слова, а система пропонує пронумеровані варіанти ієрогліфів (зазвичай більше десятка, на початку найпоширеніші), з яких за допомогою клавіш з цифрами або кліком миші вибирається потрібний. Таким чином, китайські ієрогліфи вводяться за допомогою простої англійської клавіатури і додаткової програми, яка, зазвичай, вже йде в складі системи (в Windows XP треба було встановлювати окремо).
Звичайно, китайці не обмежилися лише введенням транскрипції - існують клавіатури, що дозволяють вводити графеми (риси, з яких складаються ієрогліфи), причому на кожній клавіші може розташовуватися відразу за 8 графем. Також бувають клавіатури з додатковими кнопками для часто вживаних ієрогліфів.
Таким чином, оригінальна китайська клавіатура для введення графем виглядає так:
Чому китайську мову називають мандарином?
Офіційна мова КНР - це путунхуа 普通话. називати його «мандарином» по-російськи некоректно і безглуздо, дане визначення вживається тільки в західній літературі як калька з старого китайського виразу «гуаньхуа» 官 话 - «мова чиновників» (по суті, офіційний китайську мову). «Чиновник» англійською mandarin (від португальського mandarim); з плином часу «мандарином» на Заході стали називати все північні діалекти китайської. У нас же їх називають просто - «китайську мову», так як вони є основною і найчисленнішою групою діалектів КНР.
Чи розуміють китайці один одного?
Китайці далеко не завжди розуміють один одного - виною тому часто служать різні діалекти і акцент, який створює в і без того складної мови чималі перешкоди для розуміння. Незважаючи на те, що всі громадяни КНР, в тому числі малі національності, зобов'язані знати державну мову путунхуа, вимова у кожного своє, тому шанс на порозуміння зменшується з кожним кроком від сходу на захід і від півдня на північ.
Один ієрогліф - одне слово?
Китайське слово може складатися як з одного ієрогліфа (дуже часто), так і з двох або трьох. Один ієрогліф - це завжди один склад, наприклад, 吧 bā.啊 ā.妈 mā.能 néng. Через великої кількості ідентично звучать слів в китайській мові все частіше стали використовувати кілька складів, тобто, кілька ієрогліфів, наприклад, 吃 chī - «є, їсти» прийнято вживати в зв'язці з 饭 fàn - «їжа, їжа» просто для того , щоб було зручніше сприймати на слух - 吃饭 chīfàn - «є, їсти, харчуватися».
Чи можна прочитати японські ієрогліфи, знаючи китайські?
Давним-давно, близько V ст. н. е. китайські ієрогліфи якимось незрозумілим шляхом потрапили до Японії. Можливо, їх привезли буддійські ченці - достеменно невідомо. У японців в ті часи не було своєї писемності, і на основі китайських ієрогліфів вони створили дві своїх абетки - хирагану і катакану. Самі ж привезені з Китаю ієрогліфи в Японії стали називатися кандзі (漢字), ними досі користуються для запису основ слів у іменників, прикметників і дієслів; для закінчень, часток та іншого вживається хирагана.
Чому китайську мову такий складний?
Основну складність для багатьох представляють ієрогліфи. Дійсно, як запам'ятовувати ці тисячі абсолютно різних послідовностей штрихів? Як утримувати їх в пам'яті?
Вивчають китайську спочатку необхідно вивчити ключі (їх всього близько 200, і вони прості). Ключі допомагають швидше запам'ятовувати ієрогліфи, однак без практики і постійного повторення, нові слова дуже швидко вивітрюються з пам'яті.
Природно, в порівнянні з алфавітними системами ієрогліфічні надмірно складні і незручні (той же пошук в словнику!), Але подолати це можна, якщо мати конкретну мету навчання (наприклад, робота, дослідження або подорожі). Без мети немає сенсу вчитися.
А так виглядає найскладніший ієрогліф - biang. 58 штрихів. Він використовується для позначення одного з видів китайської локшини і відсутній в комп'ютерних шрифтах.
Що стосується усній китайської мови - її дуже складно сприймати через безліч співзвучних слів і системи тонів. У більшості китайців абсолютний музичний слух, тому що вони звикли розрізняти тони прямо з дитинства. У іноземців такого навику немає, тому здогадуватися про зміст промови доводиться по контексту, а також наполегливими тренуваннями розвивати свій слух, звикаючи до сприйняття китайського.
Крім того, китайська художня література і публіцистика рясніють сталими виразами - приказками по-нашому, зміст яких неможливо зрозуміти без допомоги словника.
В цілому, китайську мову не дарма заслужив своє звання одного з найскладніших в світі, але при належній старанності і наявності мети його можна освоїти. Нагородою за це може послужити величезна (і постійно зростаюче) число потенційних співрозмовників!