Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Анальгетики-антипіретики - похідні пара-амінофенола
Фармакологічні властивості
Аналгезуючу, жарознижувальну. Пригнічує синтез простагландину і знижує збудливість центру терморегуляції гіпоталамуса. Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, зв'язується з білками плазми. Період напіввиведення з плазми 1-4 ч. Метаболізується в печінці з утворенням глюкуроніду і сульфату парацетамолу. Виводиться нирками головним чином у вигляді продуктів кон'югації, менше 5% екскретується у незміненому вигляді.
Показання до застосування Цефекон Д
Болі слабкої та помірної інтенсивності (головний і зубний біль, мігрень, біль у спині, артралгія, міалгія, невралгія, меналгія), гарячковий синдром при застудних захворюваннях.
Протипоказання
Гіперчутливість, порушення функцій нирок і печінки, алкоголізм, дитячий вік (до 6 років).
Застереження при використанні
Ризик передозування зростає у хворих з алкогольними захворюваннями печінки нецірротіческого характеру. При прийомі препарату Цефекон Д з обережністю застосовувати при синдромі Жильбера. Тривале застосування одночасно з антикоагулянтами непрямої дії вимагає постійного лікарського контролю.
Взаємодія з лікарськими препаратами
Збільшує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину) і ймовірність ураження печінки гепатотоксичними препаратами. Метоклопрамід підвищує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування. Барбітурати зменшують жарознижувальну активність.
Побічні ефекти
Агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, ниркова колька, асептична піурія, інтерстиціальний гломерулонефрит, алергічні реакції у вигляді шкірних висипань.
Передозування
Симптоми: в перші 24 год - блідість, нудота, блювота і біль в ділянці живота; через 12-48 год - пошкодження нирок і печінки з розвитком печінкової недостатності (енцефалопатія, кома, летальний кінець), серцеві аритмії і панкреатит. Ураження печінки можливі при прийомі 10 г і більше (у дорослих). Лікування: призначення метіоніну внутрішньо або в / в введення N-ацетилцистеїну.