Фотографування тварин - захоплюючий, ні з чим не порівнянний процес, адже вони абсолютно непередбачувані і при цьому якось зовсім по-особливому вміють позувати: чи не переграють, завжди відкриті і безпосередні. Якщо ви згадаєте свій досвід роботи з моделлю, яка позує на зйомках, то напевно зрозумієте, про що йде мова.
Почати слід з того, що зроблена вами фотографія повинна бути як мінімум цікава - тобто глядач повинен побачити якийсь сюжет, яскравий момент з життя тваринного. Важливу роль відіграє і технічну якість знімка, то, що цілком залежить від фотографа і його камери. Що стосується сюжету - тут велику роль все-таки грає везіння. Адже не кожен раз побачиш, наприклад, шлюбні ігри вовків. Чи не така вже й рідкісна кадр, але від цього не менш цікавий, можна зробити, зафіксувавши забавну сценку з єнотом, хто стоїть на задніх лапах і випрошують що-небудь смачне у глядачів. Але якщо в кадрі будуть міститися технічні помилки, вважайте, що свою удачу ви упустили. Отже, давайте розглянемо, що може нам перешкодити зробити цікаві і при цьому якісні фотографії.
Перший важливий фактор - це час відвідування. Уявіть собі, що у вас є маленькі діти, яким ви вирішили показати зоопарк. Представили? В який час ви б їх туди повели? Напевно у вихідний або святковий день. Ну ось, тепер ви знаєте, в який час ходити в зоопарк з метою пофотографувати точно не варто. Пояснюється це дуже просто: в натовпі не завжди представляється можливим підійти до вольєра, як хотілося б, щоб вас не штовхали, не шуміли, не притулялись до вас солодкою ватою. Тому вибиратися в зоопарк за фотографіями краще, коли там дуже мало відвідувачів. Тобто в будній день або ж в «погану» погоду.
До речі, про погоду. Існує поширена помилка, що фотографувати найкраще в ясну, сонячну погоду. Це не так. Найбільш сприятливі умови для фотографування (а саме світло) пропонує трохи похмура погода - світло робиться розсіяним, а тіні м'якими.
Якщо ж потрапити в зоопарк в будні можливості немає, то в такому випадку туди краще вирушати рано вранці, коли переважна більшість відвідувачів тільки збирається виходити з дому, або ж за деякий час до закриття. Це не тільки дозволить вільно вибирати цікаві для ракурси, але і, знову ж таки, гарантовано дасть гарне ранкове або вечірнє освітлення. У будь-якому випадку, навіть якщо ви відправилися на зйомку в найпопулярніший для відвідування день, пам'ятайте, що посмішка і доброзичливе вираз обличчя, як правило, виграшний для всіх варіант. Можливо, особливо активних відвідувачів доведеться банально перечекати: практика показує, що середньостатистичний відвідувач розглядає одну тварину протягом двох-трьох хвилин. Цей час можна використовувати, щоб, наприклад, видалити непотрібні або невдалі кадри. Крім того, інші відвідувачі часто і самі являють собою цікаві об'єкти для зйомки.
Ще один неприємний для фотографа в зоопарку нюанс - огорожі. Іноді створюється враження, що працівники зоопарків навмисно ускладнюють зйомку: решітки, сітка, брудні скла. Однак не будемо зараз давати рекомендації працівникам зоопарку, а розглянемо можливості зменшити вплив цих неприємних факторів.
Як правило, гратами захищають не надто небезпечних для відвідувачів зоопарку тварин - парнокопитних та інших травоїдних. Тому в даному випадку можна злегка знехтувати рекомендаціями про безпеку і наблизитися до вольєра таким чином, щоб грати не потрапляли в область знімка.
Це набагато більш підступний «ворог»: по-перше, сіткою часто обгороджені хижі тварини, і наближатися до них дійсно небезпечно, а по-друге, сітка буває настільки густий, що просунути об'єктив камери через отвори, як це буває у випадку з гратами, попросту неможливо. Але оскільки сітка досить тонка, то можна спробувати її приховати, зробивши ставку на роботу з глибиною різкості. Для цього потрібно максимально розкрити діафрагму і збільшити фокусну відстань. Таким чином буде отримана мінімальна глибина різкості, так що якщо сітка знаходиться в зоні розмиття, вона більше не буде видна.
Тут, правда, можна зіткнутися з іншою проблемою. Автофокус камери може «чіплятися» за сітку, що, в общем-то, логічно: сітка є дуже контрастним об'єктом, тому автоматика камери може вирішити, що це і є об'єкт зйомки. У цій ситуації на допомогу прийде функція ручного фокусу. І хоча цей спосіб отримання знімків далеко не найшвидший, але в деяких випадках він єдино можливий.
На перший погляд, це самий зручний для фотографа вид огорожі, але і він може неабияк зіпсувати кадр. Головний підступ в даному випадку - відблиски і віддзеркалення. Втім, скло може бути банально брудним. Відповідно, потрібно відшукати найменш забруднену ділянку. Але навіть якщо скло чисте, воно має неприємну властивість: при зйомці можуть виявитися небажаним віддзеркаленням на знімку. Щоб цього уникнути, можна спробувати використовувати заслін (щось з підручних засобів) або поекспериментувати з кутом зйомки.
При поході в зоопарк важливо враховувати ще й пори року: різні тварини мало того що можуть виглядати по-різному, деякі з них просто йдуть в сплячку. Незайвим буде почитати трохи про передбачуване об'єкті зйомки: ореол проживання, часи линьки і т. П. Це допоможе уникнути неприємних сюрпризів.
Існує думка, що взимку в зоопарку робити нічого: багато тварин в сплячці і в цілому як-то нудно й сумно. Відкрию секрет: зима це найбільш вдалий час для зйомки в зоопарку. По-перше, взимку багато звірів (вовки, котячі) якраз знаходять максимально красиву форму. По-друге, сніг відмінно маскує недоліки в прибиранні вольєрів і є відмінним відображає фоном, що дає розсіяне світло. По-третє, взимку набагато менше відвідувачів, що дає можливість спокійно вибирати позиції для зйомки.
Природно, багато прийомів і хитрощів краще освоювати на практиці, робити так, як підказує інтуїція. Адже у нас в генах залишилася пам'ять про те, що ми мисливці, а фотографування тварин багато в чому нагадує полювання. Часто для того, щоб отримати хороший кадр, потрібно терпіння, витримка (в даному випадку не тільки фотографічна, а й душевна), спостережливість.
Наприклад, підійшовши до чергового вольєру, не поспішайте: озирніться. Напевно ви зможете видали оцінити найбільш вигідне місце для «засідки»: адже звірі, як правило, переміщаються циклічно, колами, і виходячи з цього можна припустити, в які моменти вони будуть виглядати найбільш виграшно. До того ж вольєри самі по собі неоднорідні: десь скло, десь сітка, а буває трапляється така ділянка, де можна зручно розташувати об'єктив, коли нічого не буде заважати зйомці.
І ще одна порада наостанок: постарайтеся (хоча буває і важко стриматися) не давати назв ваших фотографій. Це в деякому роді поганий тон. Повірте, якщо знімок вдався, ваші глядачі самі все побачать.
Вдалих вам знімків і до зустрічі в зоопарку!
текст: Дмитро Гриньов
Фото: Катерина Тагаева