Сивий як сніг, без єдиного чорного волосся старий, який недавно ще був Римським ...
«Майстер і Маргарита», гл.14
У Станіславського в тридцять три роки була абсолютно сива голова.
В.І. Немирович-Данченко 1
Можливо, хтось побачить у добірці винесених в епіграф двох цитат блюзнірський натяк на генетичний зв'язок образу фіндиректора Вар'єте Римського з особистістю легендарного корифея МХАТ К.С. Станіславського.
Але, по-перше, не може не звернути на себе увагу паралель між висловлюванням В.І. Немировича-Данченка «У Станіславського в тридцять три роки була абсолютно сива голова» і характеристикою Римського «Сивий як сніг, без єдиного чорного волосся старий». Крім цього, в булгаківському визначенні Римського як «старого» міститься ще одна не менш цікава паралель; ось що писав у своїх спогадах М.В. Добужинський: «У театрі говорили з повагою:« Старий на фабриці »[...] У театральних анекдотах« Немирович завжди називався Колодкин (від якогось магазину Немирова-Колодкіна) ... а Станіславський був «Старий» 2. Як можна бачити, в коротку характеристику Римського Булгаков включив відразу два елементи, які повинні були викликати у його сучасників пряму асоціацію з особистістю засновника МХАТ.
Про те, що це було написано не під впливом хвилини, свідчать численні записи в щоденнику Олени Сергіївни. Ось що писала вона, наприклад, за півтора року до написання наведеного вище листа: 4
«Весь цей час пройшло у Станіславського з розбором« Мольєра ». М.А. змучений. Станіславський хоче виключити кращі місця: вірш, сцену дуелі і т.д. У акторів не вдається, а він каже - давайте, виключимо [...] Сімнадцяте століття старий називає «середнім віком», його ж - «вісімнадцятим» [...] Нападає на все те, на чому п'єса тримається. Псуючи яке-небудь місце, вмовляє «полюбити ці спотворення» [...] М.А. каже:
- Уяви собі, що на твоїх очах Сергію починають щипцями вуха завивати і запевняють, що це так і треба, що чеховської доньці теж завивали, і що ти це полюбити повинна ».
Запис через два тижні: «М.А. приходить з репетицій у К.С. змучений. К.С. займається з акторами педагогічними етюдами. М.А. розлючений - ніякої системи немає і не може бути. Не можна змусити поганого актора грати добре »5.
Про те, що до системи Станіславського Булгаков ставився без належного пієтету, свідчить ще один запис в тому ж щоденнику, зроблена через три з половиною роки:
«М.А. каже: система Станіславського, це - шаманство. Ось Єршов, наприклад. Мила людина, але актор вже гірше не вигадаєш. А все - по системі. Або Коренєва? Записує великими літерами за Станіславським все, а почне на сцені кричати своїм гусячим голосом - з глузду з'їхати можна! А Тарханов без будь-якої системи Станіславського - а самий блискучий актор! »6.
[Станіславський] «Приїхав в Театр о пів на третю. Зустріли його довгими оплесками. Мова К.C.'а в нижньому фойє. Спочатку про те, що за кордоном погано, а у нас добре. Що там все мертві і пригнічені, а у нас відчувається живе життя. «Зустрінеш француженку, і невідомо, де її шик. »Потім - педагогічна частина мови. Про те, що потрібно працювати, тому що ... Художній театр високо розцінюється за кордоном. На закінчення - змусив усіх підняти руки в знак клятви, що все добре працюватимуть [...] М.А. каже, що він ще виразніше став шепелявити »7.
Цей рядок в щоденникової записи може викликати деяке здивування - подумаєш, у засновника Театру з'явився незначний недолік в дикції ... І навіщо тільки Олена Сергіївна записала таке. Корифей адже все-таки ...