Культура історично сформувалася в кінцевому рахунку як спо-соб духовного освоєння дійсності, як духовне вироб-ництво. Культура характеризується насамперед здатністю продукувати, зберігати і транслювати духовні цінності різних форм і типів. Головна функція культури - зберігати і відтворювати сукупний духовний досвід людства, передавати його з покоління в покоління і збагачувати його. Для ви-конання цих завдань виникли різні форми і способи ду-ховної діяльності, які поступово набули самостійно-вальний статус і в сучасній культурі існують вже як інститути культури.
Культура перетворилася на складне по діяльності, багато-образне за формами духовну освіту. Сюди входять нравст-ності, релігія, мистецтво, наука, філософія і ідеологія, по-літики, міф, світогляд і т. Д. Складна взаємодія цих систем артефактів утворює цілісну тканину культури. Розвиток процесів суспільного поділу праці призвело до того, що ці форми духовної діяльності все глибше діфференцірова-лись і спеціалізувалися. У розвинутій культурі вони перетворені-ються у відносно самостійні сфери діяльності і, на-кінець, знаходять статус самостійних інститутів культури.
Кожен з таких інститутів володіє специфічною сис-темою методів, особливим типом цінностей і особливими культурогеннимі функціями. Зрозуміло, що художні цінності і худо-жественная діяльність істотно відрізняються, наприклад, від наукової діяльності, хоча вони лише различающие способи ду-ховного освоєння світу, способи виробництва різних духів-них цінностей.
Практична робота по досягненню цілей, по їх реалі-ції і втілення в життя вимагає від людини знань і умінь, причому знань не тільки спеціально-наукових, т. Е. В основному тих-нократіческіх, а й знань гуманітарних, т. Е. Морально -ду-духовні.
Тому наступна функція культури - пізнавальна в широкому сенсі слова. Культура здійснює різні фор-ми пізнавальної діяльності. Крім науки, як професіонала-лу пізнання, в культурі здійснюється художні-дарське пізнання, релігійне, моральне і т. Д. Основним ре-зультатом пізнавального ставлення до світу в культурі є встановлення змісту і значення змісту артефактів чи яв-лений природи, які стали об'єктом культури. Змістотворних функція культури здійснюється за допомогою различ-них творчих прийомів, особливих для кожного виду духовної діяль-ності, мов і знаків, специфічного набору символів і образів, понять та ідей. Продукуючи і репродукуючи духовні цінності, культура створює певну систему коммуника-ций, яка повинна забезпечити обмін і взаємодія участни-ков культурного процесу. Культура забезпечує взаємодію людей через цінності, інтегрує суспільство, підтримує і раз-Віва його цілісність. Здійснюючи цю роботу, культура здійс-ствляет.соціалізацію людини, постійно пропонуючи йому норми, зразки і алгоритми життєдіяльності, що відрізняються від пове-дення тварин.
І, нарешті, рекреативная функція культури, яка про-є в створенні способів і установ, де людина отримує можливість відновлювати свої духовні сили, оновлювати і приводити в норму свій духовний потенціал, проводити своєрідна-різну профілактику свого духовного стану, то, що зазвичай називається «очищенням душі». Це можна робити в театрі, а можна і в храмі або на карнавалі. У відкритій культурі людина Вільно-ден в своєму виборі і тому йому доступні всі форми і функції культури.