Азербайджанська писемність має давню історію. Зокрема, написи (тексти) на таких історичних пам'ятках доисламского періоду історії азербайджанського народу, як всесвітньо відомі зображення в Гобустане і Гемікая, свідчать про використання азербайджанським народом різних алфавітів того часу. Після поширення ісламської релігії протягом досить тривалого історичного періоду (що охоплює приблизно одне тисячоліття) в Азербайджані використовувалися виключно арабські алфавіт і писемність.
Однак арабська графіка, протягом століть служила становленню культурних зв'язків між різними народами, а також зіграла важливу роль у розвитку різних сфер суспільного життя того часу, не сприяла повного і адекватного відображення особливостей мовної системи азербайджанського народу, формування чітких уявлень про її структурі та характері. Дана обставина привела в кінцевому підсумку до того, що виникла проблема реформування азербайджанського алфавіту і писемності. Найбільш серйозною ця тенденція стала в минулому столітті: протягом ХХ століття писемність азербайджанського народу змінювалася кілька разів.
Після проголошення Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки питання про латинізації азербайджанської писемності знову стало актуальним. І після довгих і бурхливих дискусій в 1922 році новий алфавіт був затверджений, а в 1925-му він був введений в офіційне вживання паралельно з арабським.
Сучасний азербайджанський алфавіт на основі латиниці: