Автономної некомерційної організацією (АНО) визнається не має членства організація, заснована на основі добровільних майнових внесків з метою надання послуг в області освіті, охорони здоров'я, культури, науки, права, фізичної культури і спорту та інших послуг (ст. 10 Закону про АЛЕ).
Засновниками АНО можуть бути громадяни і (або) юридичні особи. Число засновників необмежена. АНО може бути заснована однією особою.
Установчим документом АНО є статут, затверджений засновниками. Вони мають право укласти установчий договір (ст. 14 Закону про АЛЕ).
Майно, передане АНО засновниками, є її власністю. Воно утворюється шляхом добровільних майнових внесків. Засновники не зберігають прав на майно, передане ними у власність цієї організації.
АНО має право здійснювати підприємницьку діяльність, відповідну цілям, для досягнення яких створена організація. Такою діяльністю визнається приносить прибуток виробництво товарів. Придбання та реалізація цінних паперів, майнових і немайнових прав, участь в господарських товариствах на вірі в якості вкладника.
АНО відповідає за своїми зобов'язаннями тим своїм майном, на яке за законодавством РФ може бути звернено стягнення (ст. 25 Закону про АЛЕ).
АНО є новою формою некомерційної організації для російського законодавства. До введення в дію Закону про АЛЕ ця організаційно-правова форма ні в одному законі, в тому числі і в Цивільному кодексі України, не передбачалася.
Основним видом діяльності АНО є надання послуг. При цьому, згідно з п. 1 ст. 779 ГК РФ, під наданням послуги розуміється вчинення певних дій або здійснення певної діяльності. АНО надає послуги певного виду (медичні, аудиторські і т.п.) на основі ліцензії. АНО може надавати послуги безоплатно певної групи осіб (інвалідам, пенсіонерам та ін.) І за плату - іншим споживачам.
Згідно п. 2 ст. 10 Закону про АЛЕ, АНО має право здійснювати підприємницьку діяльність, відповідну цілям, для досягнення яких організація створена.
В установчих документах АНО повинні бути визначені послуги, які вона надає.
У законодавстві не встановлюється обмежень на число засновників. У зв'язку з тим що майно, передане ними АНО, належить їй на праві власності, вони втрачають всі права на нього (абз. 2 п. 1 ст. 10 Закону про АЛЕ).
Оскільки АНО є організацією, яка не має членства, після її створення засновники не мають можливість розширення свого складу, а також безпосереднього впливу на діяльність АНО, якщо вони самі не беруть участь в роботі її вищого органу управління. Таким чином, склад засновників АНО може тільки зменшитися внаслідок ліквідації засновника - юридичної особи або смерті засновника - фізичної особи.
Засновники не відповідають за зобов'язаннями створеної ними АНО, а вона не відповідає за зобов'язаннями своїх засновників (абз. 2 і. 1 ст. 10 Закону про АЛЕ).
Обов'язковою установчим документом АНО є статут, засновники організації також мають право, але не зобов'язані укласти установчий договір (п. 1 ст. 14 Закону про АЛЕ).
Вищий орган управління АНО, згідно п. 1 ст. 29 Закону про АЛЕ, може бути тільки колегіальним. Так як в даному Законі немає вказівки про те, як він повинен називатися, то засновники АНО має право самостійно визначити його назву і структуру в статуті. У вищий орган управління АНО можуть входити представники засновників, працівники організації, інші особи або їх представники, які призначаються засновниками.
В абз. 1 п. 5 ст. 29 Закону про АЛЕ для працівників АНО встановлено обмеження на їх чисельність у вищому органі управління - вона не може перевищувати однієї третини загального числа членів колегіального вищого органу управління.
В абз. 2 п. 5 ст. 29 Закону про АЛЕ встановлюється інше обмеження, згідно з яким АНО не має права здійснювати виплату винагороди членам її вищого органу управління за виконання ними покладених на них функцій. Так як вони виконують свої обов'язки безоплатно, то їм можуть тільки компенсувати витрати, безпосередньо пов'язані з участю в роботі вищого органу управління (відшкодувати транспортні витрати і т.д.).
За загальним правилом, як і у всіх некомерційних організаціях, в АНО створюється колегіальний і (або) одноосібний виконавчий орган, який здійснює поточне керівництво діяльністю АНО і підзвітний вищому органу управління організації (п. 1 ст. 30 Закону про АЛЕ).
У п. 3 ст. 10 Закону про АЛЕ підкреслюється, що засновники АНО зобов'язані здійснювати нагляд за діяльністю організації в порядку, передбаченому її установчими документами. У зазначеному Законі не визначаються форми і порядок нагляду, отже, засновники АНО має право організувати спеціальний орган для здійснення наглядових функцій або доручити їх виконання вищому органу управління або виконавчому органу АНО.
Реорганізація і ліквідація АНО проводяться в порядку, передбаченому Законом про АЛЕ. У зазначених законодавчих актах встановлюється обмеження на форми перетворення АНО. Так, АНО має право перетворитися лише в громадську чи релігійну організацію (об'єднання) або в фонд (п. 3 ст. 17 Закону про АЛЕ). Згідно абз. 3 п. 5 ст. 17 Закону про АЛЕ, рішення про перетворення АНО приймається її вищим органом управління в порядку, передбаченому статутом АНО.