Артикуляційна гімнастика як засіб розвитку звукової культури мовлення

Артикуляційна гімнастика як засіб розвитку звукової культури мовлення
У своїй статті я спробувала донести необхідність виконання артикуляційної гімнастики, її значимість у розвитку мовлення дитини. Протягом свого невеликого досвіду я багато разів переконалася в тому, що артикуляційна гімнастика є невід'ємною частиною розвитку мови. За допомогою артикуляційної гімнастики дитина найбільш швидко опановує правильною вимовою будь-якого звуку.

Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки добрій рухливості органів артикуляції, до яких належать мову, губи, нижня щелепа, м'яке піднебіння. У дитини точність, сила і диференційованість рухів цих органів розвиваються поступово, в процесі мовної діяльності.

Що таке артикуляційна гімнастика?

Гімнастика для рук, ніг - справа звична і незнайоме для всіх.

А ось навіщо тренувати мову, адже він і так «без кісток»?

Виявляється, мова - головний м'яз органів мови. І для нього, як і для будь-якої м'язи, гімнастика просто необхідна. Адже мова повинна бути досить добре розвинений, щоб виконувати тонкі цілеспрямовані рухи, іменовані звукопроизношением. Недоліки вимови обтяжують емоційно-психічний стан дитини, заважають йому розвиватися і спілкуватися з однолітками.

Щоб ця проблема не виникала у дитини в подальшому, варто почати займатися артикуляційною гімнастикою як можна раніше.

Артикуляційна гімнастика - це сукупність спеціальних вправ, спрямованих на зміцнення м'язів артикуляційного апарату, розвиток рухливості, точності виконання рухів органів, що беруть участь в мовному процесі.

Гімнастику артикуляції можна розділити на два види вправ:

  1. Статистичні - пов'язані з утриманням певної артикуляційної пози.
  2. Динамічні - вимагають багато разів повторення одного і того ж виду рухів.

Рекомендації по проведенню вправ артикуляційної гімнастики

Проводити гімнастику артикуляції необхідно щодня, щоб вироблювані у дітей навички закріплювалися. Найкраще виконувати вправи кілька разів на день по 3-5 хвилин. Не слід пропонувати дітям більше 2-3 вправи за раз.

Вправа не повинно доводить орган до перевтоми. Першою ознакою втоми є зниження якості руху і відмова дитини виконувати гімнастику.

Кожна вправа виконується по 5-7 разів.

При відборі вправ для артикуляційної гімнастики треба дотримуватися певної послідовності, йти від простих вправ до більш складним. Проводити їх краще в ігровій формі.

Гімнастику артикуляції виконують сидячи, так як в такому положенні у дитини пряма спина, тіло не напружене, руки і ноги знаходяться в спокійному положенні.

Дитина повинна добре бачити обличчя дорослого, а також своє обличчя, щоб самостійно контролювати правильність виконання вправ. Тому дитина і дорослий під час проведення артикуляційної гімнастики повинні перебувати перед настінним дзеркалом. Також вона може скористатися невеликим ручним дзеркалом, але тоді дорослий повинен бути навпаки дитини обличчям до нього.

Робота організується так:

  1. Дорослий розповідає про майбутній вправі, використовуючи ігрові прийоми.
  2. Показує його виконання.
  3. Вправа робить дитина, а дорослий контролює виконання.

Дорослий, який проводить гімнастику артикуляції, повинен стежити за якістю виконуваних рухів: точність руху, плавність, темп, стійкість, перехід від одного руху до іншого.

Спочатку при виконанні дітьми вправ спостерігається напруженість рухів органів артикуляційного апарату. Поступово напруга зникає, рухи стають невимушеними і разом з тим координованими.

В процесі виконання гімнастики важливо пам'ятати про створення позитивного емоційного настрою у дитини. Не можна сказати йому, що він робить вправу неправильно, - це може привести до відмови виконувати дану вправу. Краще покажіть дитині його досягнення, підбадьорте його, похваліть.

Пам'ятайте, що для дитини гімнастику артикуляції - це важка робота: давайте язичку відпочити і не забувайте хвалити дитину.

Якщо у дитини не виходить якийсь рух, допомагати йому (шпателем, ручкою чайної ложки або просто чистим пальцем).

Займаючись з дитиною, підтримуйте гарний, позитивний настрій, наберіться терпіння і не дратуйтеся, далеко не все виходитиме відразу. Частіше хваліть дитину і радійте разом з ним кожної, навіть найменшої удачі!

Мальцева К.П.,
учитель-логопед

Схожі статті