Локомотиви, виділені дорозі для забезпечення перевезень, складають парк локомотивів, що знаходиться в її розпорядженні. Він складається з інвентарного парку даної дороги (за винятком що знаходяться в запасі, зданих в оренду і відряджених для тимчасової роботи на інші дороги) і з ло-локомотивів інших доріг, тимчасово відряджених на цю дорогу. Парк локомотивів, що знаходиться в розпорядженні дороги, розділяється на експлуатований і експлуатованим. До експлуатуються парку відносяться локомотиви, які беруть участь в перевізному процесі, т. Е. Що знаходяться у всіх видах роботи, під технічними операціями (набір палива, набір води і т. П.), На технічному обслуговуванні (в межах встановленої норми часу) і в очікуванні роботи як на станційних коліях, так і в основному і оборотному депо. До експлуатованих парку відносяться: несправні локомотиви; локомотиви, що знаходяться в резерві дороги; тимчасово відставлені по нерав-номерних руху; справні, що знаходяться в процесі переміщення, прийому і здачі в холодному стані, під обладнанням і модернізацією між плановими видами ремонту. За характером роботи локомотиви експлуатованого парку можуть бути поділені на поїзні, спеціально маневрові та зайняті на інших роботах. Поїзні локомотиви за родом виконуваної ними роботи поділяються на локомотиви, що працюють в пасажирському, вантажному та господарському русі. Потреба в «вантажних» локомотивах визначається за видами тяги (електровози, тепловози), видам руху (вантажне і господарське, спеціальна маневрова робота). Для визначення потрібного експлуатованого парку поїзних локомотивів для вантажного руху існує кілька способів, що мають різну ступінь точності.
Потрібних локомотивний парк по депо приписки визначається як сума локомотивних парків за відповідними розрахунковими дільниць звернення локомотивів, обслуговує даним депо
Число локомотивів, необхідних для виконання поїзної роботи в межах тягового плеча, розраховується виходячи з часу ходу пари поїздів і часу простою локомотивів на станціях, що обмежують його. Це час - повний оборот локомотив а на розрахунковій ділянці звернення:
Оборот локомотива визначає більшість якісних показників роботи локомотивів; прискорення обороту покращує ці показники і скорочує реквізит експлуатаційний парк. Прискорення обороту локомотива досягається збільшенням дільничної швидкості, подовженням тягових плечей, ділянок обігу локомотивів і зон обслуговування, скороченням простоїв локомотива в пунктах обороту.
Знаючи коефіцієнт потреби в кожному розрахунковому ділянці і відповідні розміри руху (в парах поїздів на добу) можна визначити чисельність локомотивного парку М для поїзної роботи.
При здійсненні перевезень локомотивами різних серій розрахунки локомотивного парку доцільно виконувати окремо для кожної серії локомотива. Необхідно враховувати не тільки внутрігодічной нерівномірність перевезень, а й внутрінедельную і внутрісуточних нерівномірність. Облік цієї нерівномірності при визначенні потреби в локомотивах має принципове значення, так як в разі нестачі локомотивів для поїзної роботи ця нерівномірність може привести до порушення руху в великих масштабах.
Вказівки по визначенню локомотивного парку передбачають необхідність цього обліку, а також оперативного регулювання локомотивного парку на місяць максимальних перевезень. Вводиться додатковий коефіцієнт ар. який визначається за методичними вказівками для розрахунку парку локомотивів, а при відсутності таких даних для розрахунків при проектуванні залізниць може бути прийнятий в діапазоні від 0,10 до 0,15.
Аналогічно можуть бути виконані розрахунки потреби в локомотивах для пасажирського руху, з відповідною зміною розрахункових ділянок, швидкостей руху поїздів, норм на виконання технологічних операцій, нерівномірності руху і т. П.
Для цілей порівняння варіантів на стадії вибору основних параметрів залізничних ліній або їх основного напрямку розрахунки локомотивного парку можуть виконуватися по наближених формулах. Локомотивний парк для поїзної роботи визначається по запланованому пробігу локомотивів виходячи із заданих обсягів перевезень, довжини проектованої лінії і встановлених норм добового пробігу одного локомотива:
де ΣML - плановий пробіг локомотивів, який для цілей порівняння варіантів може бути визначений як добуток числа пар поїздів на добу на довжину проектованої лінії; S - норма середньодобового пробігу локомотива, яка для цих же цілей може прийматися при тепловозній тязі від 500 до 800, а при електричної - від 600 до 1000 локомотиво-км.
Якщо для цілей порівняння варіантів на проектованої лінії виконані тягові розрахунки, то чисельність локомотивного парку для поїзної роботи наближено може бути визначена за формулою
де и- час ходу поїзда по проектованої лінії, ч; Г - розміри вантажопотоку в обох напрямках брутто, млн. Т в рік; γ - коефіцієнт внутрігодічной нерівномірності; Кт - коефіцієнт, що враховує простої локомотивів з технічних операцій на ділянці; Q - середня маса поїзда, т; β - коефіцієнт дільничної швидкості.
Розрахунок часу обороту локомотивів, ч, здійснюється на підставі технологічних норм за формулою:
де L - довжина розглянутого ділянки звернення, км, визначається підсумовуванням відповідних довжин ділянок, які беруться із завдання; Vуч - задана величина дільничної швидкості, км / год; kтех - число технічних станцій, розташованих усередині відповідної ділянки звернення; - норма часу знаходження локомотива з поїздом при їх проходженні через одну технічну станцію, ч, приймається із завдання; tосн, tоб - норма часу знаходження локомотива на станції відповідно основного і оборотного депо, ч, береться із завдання.
3. Розрахунок обсягу роботи локомотивного депо по експлуатації і ремонту локомотивів
Обсяг роботи локомотивного депо характеризується виконаним вантажообігом в рамках ділянки обслуговування, Пробіжна показниками роботи локомотива, об'ємом ремонту локомотивів. До Пробіжна показниками відноситься: загальний пробіг; лінійний пробіг; пробіг на чолі поїзда; пробіг в подвійній тязі, в підштовхуванні, по системі багатьох одиниць; одиночний пробіг; умовний пробіг. Обсяг ремонту диференціюється за складністю ремонту.
3.1. Тонно-кілометрів брутто служать основою для визначення розміру поїзної роботи і пробігу локомотивів, а також потреби в паливі для тяги поїздів, яку планують в межах ділянок обігу локомотивних бригад. Обсяг роботи в вантажному русі в тонно-кілометрах брутто складається з тонно-кілометрів нетто і тонно-кілометрів тари вагонів:
де - робота, ткм брутто;
-грузооборот ділянки, ткм нетто;
-тонно-кілометри тари вагонів.
Вантажообіг ділянки, тонно-кілометрів нетто визначаються за формулою:
де-середня густота перевезення вантажів. т. у відповідність з вихідними даними завдання;
-довжина ділянки роботи локомотивних бригад (туди і назад), км (вихідні дані).
Тонно-кілометрів тари вагонів визначаються за формулою:
де - середня вага тари вагона, т. (вихідні дані);
-загальний пробіг вагонів за рік.
Середня маса тари вагонів найбільш точно може бути визначена як зважена за типами вагонів. Якщо відсутні відомості про структуру вагонного парку, то цей показник тари приймається за звітними даними.
Розрахунок общегопробега вагонів (порожніх і навантажених) здійснюється за формулою:
де -динамічна навантаження на робочий вагон, т / вагон (вихідні дані).
Динамічна навантаження вагона робочого парку показує середня кількість вантажів, що знаходяться в вагоні робочого парку (навантажених і порожніх) на всьому шляху його проходження.
3.2.Локомотіво-кілометри на чолі поїзда визначаються за формулою для базового і нового варіанту:
де-середня маса поїзда брутто для базового режиму, т (вихідні дані).
Середня маса поїзда брутто для нового режиму визначається з урахуванням заданого відсотка збільшення ваги поїзда.
В рамках цієї курсової роботи передбачається, що в роботі депо відсутній пробіг локомотива в подвійній тязі, в підштовхуванні, відсутня робота по системі багатьох одиниць.
Нерівномірність навантаженого і порожнього напрямки викликає одиночний пробіг локомотивів.
3.3.Одіночний пробіг в рамках цієї курсової роботи розраховується на підставі заданого у вихідних даних коефіцієнта одиночного пробігу і розрахованого для двох варіантів пробігу на чолі поїзда:
3.4.Условний пробіг являє собою простий локомотива в гарячому стані. Умовний пробіг локомотива планують на основі передбаченого графіком часу знаходження локомотивів на станціях приписки, обороту локомотивів і зміни бригад, а також на проміжних станціях (за графіком руху поїздів), за винятком часу на поїзні маневри. При цьому 1 година простою в робочому стані прирівнюється 1 км пробігу. Робота вантажного локомотива на маневрах умовами курсової роботи передбачається. У курсової роботі умовний пробіг розраховується на підставі заданого коефіцієнта умовного пробігу і проб
Продуктивність локомотива - показник використання локомотива за проектною потужністю в часі, що обчислюється в тонно-кілометрах брутто на одні локомотиво-добу або на одиницю потужності локомотивного парку.
Робочий парк локомотивів - експлуатований парк - входять локомотиви, які використовуються на поїзної роботі в пасажирському, вантажному, господарському русі, на маневрової та іншої роботи, а також знаходяться в оперативному резерві через нерівномірність руху.
За вихідними даними визначаємо продуктивність локомотива до реалізації заходів, спрямованих на її збільшення.
Залежність продуктивності локомотива Wл від його середньодобового пробігу і від його маси поїзда брутто, визначається за формулою:
,
Де Qбр - середня маса складу вантажного поїзда, т., Л - середньодобовий пробіг локомотива, км.,
βвсп - коефіцієнт допоміжного пробігу.
1. За вихідними даними визначаємо продуктивність локомотива після реалізації заходів, спрямованих на її збільшення.
2. За вихідними даними визначаємо продуктивність локомотива після реалізації заходів, спрямованих на збільшення середньодобового пробігу локомотива.
Якісні показники роботи локомотивного парку характеризують використання потужності локомотивів. До них відносяться полносоставность і повновагового поїзда. Чим більше складів і маса поїзда, тим менше собівартість перевезень.
Для повного використання вантажопідйомності вагонів і їх місткість необхідно провести ряд організаційно-технічних заходів, таких як раціональна укладання вантажів у вагоні, пресування тюків бавовни, сіна та ін. Вантажів, ущільнена навантаження великовагових і легковажних вантажів в один вагон.
Визначення робочого парку локомотивів до і після реалізації заходів, спрямованих на збільшення продуктивності локомотива.
Потрібних парк для великого полігону тяги визначається за формулою:
Де ΣPL - вантажообіг, млн. Ткм. нетто;
γн - співвідношення вантажообігу нетто і брутто;
Кр - коефіцієнт, що враховує всі види резерву;
βісп - частка справних локомотивів, що знаходяться в переміщенні;
βн - частка несправних локомотивів в загальному парку;
βх - частка поїзних локомотивів, зайнятих в господарському русі;
βпр - частка поїзних локомотивів, зайнятих на інших роботах;
Розраховуємо величину локомотивного парку до і після реалізації заходів, спрямованих на збільшення продуктивності локомотива (відповідно Мг. Мг I. Мг II), визначаємо можливість скорочення парку локомотивів: