Купити садові меблі homestar.by.
Розстановка наголосів: АЛЛІТЕРАЦІО`ННИЙ СТИХ
Алітераційний вірш - давньогерманське вірш, яка вживалася в англосаксонській, древневерхненемецкий і староісландской поезії з 8 до середини 13 ст. Кожен рядок мала чотири наголоси і поділялася цезурою на два полустишия, по два наголоси в полустишии. Кількість складів від наголоси до наголоси було довільним. Обов'язковою вважалося повторення предударного приголосного звуку на початку першого і другого полустиший, а іноді і в другій частині першого полустишия. Завдяки такому постійному повторення алітерація грала організуючу ритмічну роль, представляючи по суті один з видів початковій рими і будучи одним з основних чинників його ритмічної конструкції. А. с. витісняється віршем з конечн'й римою (вперше у Отфрида Вейсенбургского, 9 ст.). Ритм А. с. (Т. Е. Кількість ненаголошених складів і їх розподіл) різноманітний (пісні "Старшої Едди" відрізняються від ритму давньоанглійського і старонімецького А.С). У піснях "Едди" зустрічаються два варіанти А. с. (Т. Зв. "Епічний" розмір і т. Н. "Діалогічний" або "гноміческій"). У першому варіанті існують три види розстановки алітерації (1 - в першому ударному складі непарної рядки і в першому ударному складі парної рядки; 2 - у другому ударному складі непарної рядки і в першому ударному складі парної рядки; 3 - в першому і другому ударному складі непарної рядки і в першому ударному складі парної рядки). Строфа другого варіанту складається з двох полустроф, в кожній з яких брало по три рядки. Перші дві пов'язані такої ж алітерацією, як і в першому варіанті, а третя - непарна (алітерація існує тільки в межах рядка). А. с. Застосовується d сучасної ісландської поезії (для неї характерне поєднання кінцевої рими, алітерації і внутрішньої рими, т. Е. Співзвуччя складів усередині рядків). А. с. зустрічається і в поезії народів СРСР - в казахської, киргизької, калмицької, бурятської. Найчастіше аллітерірует початкові склади віршів:
(Киргизький епос "Манас", пров. А. Тарловського)
Літ. Жирмунський В. Рима, її історія та теорія, П. 1923; Туден Г. О. Бурятське віршування, Улан-Уде, 1958; Стеблін-Каменський М. І. Культура Ісландії, Л. 1967, с. 95, 96, 97, 116.
- Словник літературознавчих термінів. Ред. З 48 сост. Л. І. Тимофєєв і С. В. Тураєв. М. 'Просвіта', 1974. 509 с.
При використанні матеріалів проекту обов'язково ставити посилання на сторінку джерело: