Фактори поведінки людини
Питання для обговорення
Перше місце в цьому ряду, природно, займають люди з при-сущими їм властивостями, несумісністю в конфліктних усло-віях їх інтересів, відмінностями ціннісних установок і манери спілкування.
Коли заходить мова про окрему людину, зазвичай мають на увазі індивіда, особистість або індивідуальність. Ці поняття, будучи оди-тах за значенням, не цілком синоніми, вони не тотожні. Між ними не можна ставити знак рівності, оскільки ними визна-ються різні сторони сутності людини.
З безумовного визнання факту неоднаковості людей, визначення конкретної особистості тільки їй властивими інді-виділеного і суспільно значущими якостями з необхід-мостью слід також висновок про те, що немає людини, що складається з одних достоїнств, що не має будь-якої вади або сла-Боста. Потрібно кожного приймати таким, яким він є, распо-лага по можливості максимально повну інформацію про че-ловеке, з яким спілкуєшся і взаємодієш. Це завжди корисно для того, щоб краще розуміти людей, усвідомлено відно-ситься до конфліктів і з'ясуванню тих причин, якими вони викликаються. Не можна не рахуватися з фактом того, що поведінка будь-якої людини, його дії і вчинки опосередковують реакцію особистості на ту чи іншу життєву ситуацію, висловлюють свій державні недержавні їй як раціональні, так і емоційні якості, ті чи інші схильності, погляди, мотиви.
Необхідну інформацію про людину отримують різними пу-тями, з багатьох джерел. Серед них значаться не тільки за-раніше повідомляються відомості і анкетні дані, але і враження при безпосередньому спілкуванні. Наприклад, дуже значимі когось мунікабельность людини, його манера знайомитися і триматися на людях, одяг і поза, яку займає в ході бесіди. Свого роду «візитною карткою» є голос, тембр і інтонації якого дозволяють судити про характер і навіть інтелект даної особистості, її скромності або, навпаки, чванливості, зарозумілості.
Якщо на частку усного мовлення, вимовлених слів доводиться всього лише 7% інформації про співрозмовника, то через інтонацію і модуля-цію голосу - приблизно 38%. Але основний масив (більше поло-вини) інформації передається мовою міміки і жестів. Психологи в цілому налічують понад мільйон різних тілесних знаків, які дозволяють так чи інакше судити про людей, красномовніше за слова свідчать про темперамент, ха-рактер і бажаннях людини. Так, начебто звичайні посмішка і сміх помітно виявляють внутрішній стан співрозмовника, його чув-ства. Адже сміх буває радісним і сумним, добрим і злим, дру-желюбним і ворожим, поблажливим і запобігливим.
Штрихи до психологічного портрета складаються і по по-Черк. Такі особливості письма, як розмір букв, їх написання, нахил, з'єднання в рядок, постановка крапок і ком, цілком можуть засвідчити стать, вік, рівень освіти, професії-сиональной схильності, темперамент володаря почерку і, ймовірно, його поведінку в тій чи іншій ситуації.
Звичайно, не слід покладатися лише на власні, часто вельми суб'єктивні враження. Корисно знати думку з цього приводу професіоналів - психологів, соціологів, педагогів, дру-гих фахівців гуманітарного профілю. До речі, психологи, со-ставлю уявлення про конкретних людей, звертають увагу на те, якого кольору навколишніх їх речей вони віддають віддавши перевагу-ня; що за візерунки, гострі кути і плавні овали автоматично малює людина на чистому аркуші паперу, перебуваючи в задумі; як він їсть - швидко чи повільно, жадібно або байдуже, при-вередлів чи до їжі або споживає все без розбору; як, в якій позі звичніше спати цій особі і т.п.
Власна спостережливість і взяті на озброєння рекомен-дації фахівців допомагають вірніше оцінити потенціал знайомої особистості, тобто дати інтегральну, яка з'єднує воєдино характе-ристики її фізичних, психічних, духовних та інших здібностей. Вони ж - спостереження і дотримання рекомендацій - надавати пріоритет-ляють більше можливостей для того, щоб об'єктивно розпізнавання-вать інтелектуальні, вольові та емоційні якості чимось цікавого вам людини.
До інтелектуальних якостей відносять властивості мислення, всю сукупність знань людини, його прагнення до істини, а також погляди, принципи і життєву позицію. Будь-яка людська спільність скріплюється якоюсь спільною системою координат, цінностей - системою, що дозволяє відокремлювати добро від зла, правду від брехні, користь від шкоди, що надає життя людей сенс, що наділяє людину здатністю орієнтуватися в тому, що добре і що погано, вирішувати для себе питання, заради чого він живе. Не відаючи про ціннісної мотивації, важко, а то й неможливо визна-ділити, з ким маєш справу, хто поруч з тобою: мудрий, щирий, захоплений своїми заняттями і вірний слову людина або просто хитрий, потайний, жебрак духом обиватель з вузьким, міщанським поглядом на життя, байдуже ставлення до спільної справи.
Вольові якості пов'язані перш за все з мотивами, спонукаючи-ющими до дії, проявом здібностей людини, распо-лежання його до інших людей. Ці властивості особливо викиду-ються в очі у керівника: або він по-справжньому діяльний, впевнений в собі і сповнений життєвої енергії людина, здатна впливати на інших і вести їх за собою, або за його адміні-ністратівно становищем ховається пристрасть до одного-єдиного правилом - «вподоби моєму не забороняй».
Емоційні якості вбирають в себе найрізноманітніші нервові збудження, переживання і почуття, пов'язані з таки-ми моральними цінностями, як добро, обов'язок, честь, дружба, лю-бов і т.п. з естетичною здатністю розрізняти прекрасне і потворне. Коли відзначають, що особа, про яку йдеться, - добрий, совісний, але легко ранима і вельми образливий че-ловек, то тим самим в першу чергу звертають увагу на його емоційність. Емоції ж, взяті разом, можуть ефективно сигналізувати про активізацію життєвих сил, про готовність лич-ності приносити користь людям, відповідати перед суспільством і са-мим собою за свої вчинки.
Відповідальність - це переважно духовне, моральний-но-психологічна якість, властиве вільної і зрілої лич-ності.
Той же Правосвідомість є готовність і прагнення людини по доб-рій волі виконувати свої громадянські обов'язки, приборкувати в собі злочинні наміри. Лояльність, шанобливе ставлення до права і законності ґрунтується на почутті власної досто-інства, честі і обов'язку, на взаємній довірі людей один до одного.
Поза сумнівом, властивості особистості впливають, хоча і в різній сте-пені, на виникнення конфліктів, їх подальший розвиток і дозвіл. В цьому відношенні ряд якостей людини, закладених в ньому генетично, заслуговують на підвищену увагу.
Перш за все існує опосередкована взаємозв'язок між конфліктністю і темпераментом - тими стійкими властивості-ми індивіда, які характеризують динамічні особливості психіки даної людини, відносячи його з часів Гіппократа до сан-гвінікам, флегматикам, холерикам або меланхолікам. Ступінь збудливості і гальмування у людини, розміреність, поривіс тости або млявість в його реакціях так чи інакше позначаються при спілкуванні і взаємодії з іншими людьми.
Нагадаємо, що зазвичай сангвінік активний і швидкий, легко схо-диться і ладнає з людьми, життєрадісний і діяльний, але не перено-сит одноманітності і монотонної роботи. Флегматик більш стриманий у поведінці і терплячий, володіє собою, але, як правило, мало ак-тівен, чекає поштовху ззовні. Холерик буває запальний і надмірно прямолінійний, часто демонструє високу працездатність, проте його активність і енергія то б'ють через край, то відчуваючи-ють тимчасовий спад. Меланхолік вразливий, емоційний і чуйний, але нерідко виявляє нерішучість і повільний-ність, погано адаптується до нових умов, болісно пере-живає невдачі, легко впадає у відчай.
Зрозуміло, мова йде лише про переважання в темпераменті даної людини тих чи інших з названих рис. З'єднуючись в різних пропорціях, вони, за визначенням, запропонованим ще К. Юнгом, виявляють властиві людям як загальні - екстравертівний і інтровертивним, так і спеціальні - розумовий, емоційний, сенсорний та інтуїтивний - психологічні типи характеру. Вплив індивідуального складу, чітко ви-вираз психічних властивостей особистості на її конфліктність ока-ни опиняються більш помітною.
Характер людини проявляється в першу чергу в стосунках до обов'язків перед суспільством, до інших людей і до самого себе. Це може бути працьовитість і неробство, ощадливість і марнотратство, честолюбство, марнославство тощо
Для рефлексії виключно значима інформація "про-зворотного зв'язку».
Питання 3. Запропонована психологами схема являє собою квадрат, розділений горизонтальною і вертикальною лініями на чотири частини - зони. Перша з них - «відкрита» зона - позначення-чає відомості, відомі всім: і самому індивіду, і оточуючим; обсяг цієї інформації розширюється за рахунок суміжних зон і з-ставлять інформативну основу міжособистісних відносин.
Друга ( «сліпа») зона вказує на думку інших про даної особистості, яке їй до певної пори невідомо і яке в міру «зворотного зв'язку» надає в подальшому вплив на поведінку людини. Третя ( «прихована») зона укладає відомостей-ня про такі особливості, які іншим недоступні або поки невідомі через замкнутості людини, його небажання «розкрив-тися», стислості знайомства і т.п. Четверта ( «невідома») зона зберігає інформацію про потенційні можливості індивіда, які ні йому, ні оточуючим невідомі, але які спосіб-ни проявитися при якихось екстремальних обставинах.
У повсякденному житті особливості темпераменту, характеру і рефлексії можуть проявлятися в найрізноманітніших формах, приводити до внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів!
Якщо працівнику не вдається гармонізувати кілька біля-дені на нього ролей, виникає конфлікт між ролями - конфлікт рольового виконання. Наприклад, в ситуації, коли началь-ник відділу обчислювального центру організації вимагає від співро-ників прискорити комп'ютерну обробку цифрової інформації, хоча поспішність в цій справі чревата появою помилок, а ру-никами ділянки, заклопотаний якістю виконуваної робо-ти, наполягає на більш ретельної обробці даних, навіть до-пускаючи при необхідності уповільнення темпів, оператори окази-ються в скрутному становищі через неможливість виконання несумісних в даному випадку ролей.
Тим часом сумнів, подібно до іржі, роз'їдає желе-зо, послаблює волю, прирікає людини на нерішучість. Страх паралізує здатність мислити і раціонально діяти. Заздрість, якщо вона до того ж «чорна», викликає дратівливі порівняння, провокує упередження, неприязнь і навіть нена-віст. Людина втрачає впевненість в собі, впадає в крайнощі - стає надмірно впертим, незадоволеним, злим і агресивним, демонструє лицемірство, догоджання і пристосуванство або, перебуваючи постійно в поганому настрої, навмисно через бігає спілкування з колегами. Наслідки супроводжуються ослаб-ленням інтересу до справи і зниженням ефективності в роботі. У таких випадках, за розрахунками фахівців, на 20 - 40% падає продуктивність праці.