Найпростішим способом пуску асинхронних двигунів є пряме включення їх в мережу. Однак при цьому в момент пуску в ланцюзі двигуна виникає великий пусковий струм, який значно перевищує номінальний. В мало-потужної мережі цей струм може викликати короткочасне поні-ються напруги, що відбивається на роботі інших спожи-вачів енергії, включених в цю мережу. Тому безпосередній-ним включенням в мережу запускають тільки двигуни малої потужності. При запуску двигуна великої потужності необ-ходимо зменшити пусковий струм. Для зменшення пускового струму використовують ряд способів. Розглянемо деякі з них.
Запуск двигунів з фазним ротором
Запуск двигуна з фазним ротором вже був коротко рас-бачено в розд. 8.5, а застосовувана для цього схема включе-ня зображена на рис. 8.7. Двигуни даного типу облада-ють дуже хорошими пусковими характеристиками. Для зменшення пускового струму обмотка ротора замикається на пусковий реостат. При включенні реостата в ланцюг обмотки ротора струм в цій обмотці зменшується, а отже, зменшується і струм в обмотці статора, а також струм, споживаний двигуном від мережі.
Таким чином, при включенні актив-ного опору в ланцюг ротора зменшується пусковий струм і збільшується пусковий момент. Після досягнення рото-ром нормальної швидкості реостат повністю виводиться, т. Е. Обмотка ротора замикається накоротко.
Запуск двигунів з короткозамкненим ротором
Для зменшення пускового струму можна на час поні-зить напруга на затискачах статора, включивши для цього
послідовно з його обмоткою трифазне індуктивне со-опір (рис. 8.9).
При пуску замикається рубильник Р1. і до обмоток ста-тора послідовно підключаються індуктивності. Це зна-ве зменшує пусковий струм.
Коли швидкість двигуна наближається до номінальної, замикається рубильник Р2 - він закорачивает котушки ін-дуктівності, і статор включається на повну напругу мережі. Зменшення пускового струму, викликане зниженням напруги на статорі, викликає зменшення пускового моменту пропорційного квадрату напруги на статорі. Напри-заходів, при такому пуску зменшення пускового струму в 2 рази буде супроводжуватися зменшенням пускового моменту в 4 рази. Для зниження напруги на статорі замість ін-дуктівних опорів можна використовувати активні з-спротиву реостатов, але це менш вигідно, так як связа-но з додатковими втратами енергії в реостатах.
Потужні двигуни часто запускають за допомогою автотранс-форматора (рис. 8.10).
Отже, зниження напруги автотрансформатором в до раз зменшує пусковий струм в мережі в к2 раз. У той же час пусковий момент, пропорційний квадрату напря-вання, зменшується в k 2 раз. Таким чином, завдяки при-трансформаційних змін автотрансформатора початковий обертовий момент зменшується пропорційно лінійному пусковому току, тоді як при поглинанні частини напруги опір третьому момент зменшується пропорційно квадрату пуско-вого струму.
Зниження напруги на статорі на час пуску мож-но здійснити також за допомогою тимчасового перемикає між двома контрольними обмоток статора, нормально працюють при з'єднань-ванні трикутником, на з'єднання зіркою. При пуску об-мотки статора з'єднуються зіркою, завдяки чому фазное
напруга зменшується в корінь з 3-х разів. У стільки ж разів умень-шается і фазний пусковий струм:
Таким чином, перемикання на зірку зменшує пус-кової лінійний струм в 3 рази:
Практично таке перемикання виконується за допомогою простого триполюсного перемикача (рис. 8 .11),
Цей спосіб запуску може бути застосований для двигуна, обмотки статора якого при харчуванні від мережі даного на-напруги нормально повинні бути з'єднані трикутник-ком.
Загальним недоліком способів запуску асинхронних дві-ваному зниженням напруги на статорі і перемикає між двома ням обмоток статора із зірки на трикутник є значне зниження пускового моменту, який пропор-ціонален квадрату фазної напруги. Тому всі ці способи запуску можна використовувати тільки в тих випадках, коли двигун запускається не під повним навантаженням.
Реверсірованіе- це зміна напрямку обертання ротора двигуна. Як відомо, напрямок обертання ротора залежить від напрямку обертання магнітного поля ста-тора, тому для зміни напрямку обертання ротора слід змінити послідовність фаз (див. Розд. 8.3). На практиці це здійснюється шляхом зміни місць будь-яких двох фаз. Для цього часто використовують триполюсні пере-вимикачів (рис. 8.12):