Більшість працюючих громадян працездатного віку з нетерпінням чекають відпустки. Однак на практиці виникають спірні ситуації, які часто вимагають детального розбору. Розглянемо найбільш цікаві випадки.
Ситуація 1. Короткочасна робота і право на відпустку
Працівник був влаштований на короткочасну роботу терміном менше двох місяців. Чи належить йому щорічну оплачувану відпустку?
Так, покладається. Відповідно до ст. 291 ТК Україна таким працівникам повинна надаватись оплачувана відпустка з розрахунку два робочих дні за місяць роботи. Таким же чином розраховується компенсація при звільненні за невикористану відпустку і (в силу ст. 295 ТК України) тривалість відпустки для працівників, які уклали трудові договори на сезон.
Ситуація 2. Поділ відпустки медпрацівника на частини
Працівникам медичної організації надаються відпустки за роботу в шкідливих умовах максимальною тривалістю 14 календарних днів. Чи потрібно при поділі основної відпустки на частини надати разом з частиною основної відпустки частину додаткової відпустки (згідно з фактичною відпрацювання у шкідливих умовах), або ж, незважаючи на брак вироблення, потрібно надати додаткову відпустку повністю?
При обчисленні загальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки основна відпустка підсумовується з усіма належними працівникові додатковими відпустками (ч. 2 ст. 120 ТК України). Згідно ч. 1 ст. 122 ТК України оплачувана відпустка повинна надаватися працівникові щорічно. Право на використання відпустки за перший рік виникає у працівника після закінчення шести місяців безперервної роботи у даного роботодавця. За угодою сторін оплачувану відпустку може бути наданий і до закінчення шести місяців. Відпустка за другий і наступні роки роботи може надаватися в будь-який час робочого року відповідно до черговості надання щорічних оплачуваних відпусток, встановленої у даного роботодавця.
Норми ст. 122 ТК України відносяться не до основної відпустки, а до щорічної відпустки в цілому. Тому в тих випадках, коли у працівника виникає право на відпустку, йому за загальним правилом надається повністю не тільки основний, але і всі додаткові відпустки.
Таким чином, за загальним правилом додаткова відпустка повинен надаватися одночасно з основною відпусткою, а його тривалість повинна бути пропорційною до фактично відпрацьованого в шкідливих умовах часу.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 125 ТК Україна працівник за угодою з роботодавцем вправі використовувати щорічна оплачувана відпустка по частинах. При цьому хоча б одна з частин цієї відпустки повинна бути не менше 14 календарних днів. Оскільки додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах є складовою частиною щорічного оплачуваної відпустки, таку відпустку також може бути розділений на частини.
Ситуація 3. Додаткова відпустка за умов праці з ненормованим робочим днем
Співробітник організації задіяний на роботі з ненормованим робочим днем. Якої тривалості додаткова відпустка має бути наданий?
Працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічно додаткова оплачувана відпустка, тривалість якого визначається колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, але не може бути менше трьох календарних днів (ст. 119 ТК України).
Ситуація 4. Робота за сумісництвом і оплачувану відпустку
Працівник-сумісник написав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на період навчального оплачуваної відпустки. На основній роботі таку відпустку йому надали на підставі довідки-виклику, копію якої він доклав до заяви. Чи можуть йому відмовити в наданні відпустки на другому місці роботи?
Роботодавець зобов'язаний надати суміснику неоплачувану відпустку на період оплачуваної навчальної відпустки за основним місцем роботи.
Згідно ч. 1 ст. 282 ТК України під сумісництвом розуміється виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Особливості регулювання праці осіб, які працюють за сумісництвом, визначені гл. 44 ТК Україна.
В силу ст. 287 ТК України гарантії і компенсації особам, що поєднують роботу з навчанням, надаються тільки за основним місцем роботи. Дійсно, відповідно до ст. 173. 174 ТК України працівнику-студенту покладаються відпустки зі збереженням середньої заробітної плати, однак надавати такі відпустки суміснику роботодавець не зобов'язаний.
Надання відпустки без збереження заробітної плати в такому випадку трудовим законодавством не регулюється.
Згідно ст. 286 ТК Україна роботодавець зобов'язаний надати відпустку суміснику одночасно з наданням йому відпустки за основним місцем роботи, а в разі якщо на роботі за сумісництвом тривалість щорічної оплачуваної відпустки працівника менше, ніж тривалість відпустки за основним місцем роботи, то роботодавець на прохання працівника надає йому відпустку без збереження заробітної плати відповідної тривалості.
Ситуація 5. Поділ відпустки на частини за угодою сторін
Працівнику призначена щорічна оплачувана відпустка. Чи може він взяти відпустку на п'ять календарних днів з понеділка по п'ятницю?
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки становить 28 календарних днів (ст. 115 ТК України). Однак ст. 125 ТК України дозволяє за угодою між працівником і роботодавцем ділити щорічну оплачувану відпустку на частини. Хоча б одна з частин цієї відпустки повинна бути не менше 14 календарних днів. Оскільки законодавець не визначив, як використовувати частину відпустки, дане питання вирішується за угодою сторін трудових відносин: відпустка може бути поділений на дві, три і більше частин. При цьому якщо роботодавець заперечує проти такого дрібного поділу, працівник не може піти відпочивати.
Ситуація 6. Відпустка керівника і особливості його оформлення
Керівник організації йде у відпустку. Чи повинен він писати заяву на відпустку?
Трудовим законодавством необхідність оформлення працівниками (в тому числі і керівником) заяв про надання щорічної відпустки не передбачена.
З точки зору трудового законодавства, керівник (одноосібний виконавчий орган) є працівником організації (абз. 6 ст. 11. ст. 273 ТК України). З керівником організації, як і з будь-яким іншим працівником, повинен бути підписаний трудовий договір (ст. 56 ТК Україна), причому трудові відносини виникають в тому числі в результаті обрання на посаду, призначення на посаду або затвердження на посаді і фактичного допуску до роботи навіть в ситуації, коли трудовий договір не був належним чином оформлений (ст. 16. ч. 2 ст. 67 ТК Україна). Отже, на керівника підприємства поширюються загальні для всіх працівників норми трудового законодавства з урахуванням особливостей (гл. 43 ТК Україна).
Ситуація 7. Два щорічних відпустки поспіль: можливість надання
Співробітникові призначена щорічна оплачувана відпустка. Чи можна надати йому два щорічних відпустки поспіль, виходячи з його прохання?
Тривалість щорічних основної та додаткових оплачуваних відпусток обчислюється у календарних днях і максимальною межею не обмежується (ст. 120 ТК України).
Неробочі святкові дні, що припадають на період щорічної основної або щорічної додаткової оплачуваної відпустки, в число календарних днів відпустки не включаються. Нагадаємо, що при обчисленні загальної тривалості оплачуваної відпустки додаткові відпустки підсумовуються з щорічною основною.
Ситуація 8. Робота за сумісництвом і надання відпустки
Громадянин працює кухарем в двох закладах громадського харчування за сумісництвом. Чи має право він на щорічну оплачувану відпустку?
На роботі, що виконується в порядку сумісництва, кухареві також необхідно надати щорічну оплачувану відпустку. Відпустка є часом відпочинку працівника, протягом якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і який він може використовувати на свій розсуд (ст. 106. 107 ТК України). Щорічні оплачувані відпустки особам, які працюють за сумісництвом, надаються одночасно з відпусткою по основній роботі (ч. 1 ст. 286 ТК України).
Таким чином, в період щорічної оплачуваної відпустки за основним місцем роботи працівник не має права виконувати роботу в порядку сумісництва. Відповідно, кухареві не тільки не можна збільшувати обсяг робіт, передбачений його трудовим договором, укладеним за сумісництвом, а навпаки, необхідно взагалі звільнити від роботи і надати щорічну оплачувану відпустку. Невиконання цієї вимоги закону може бути підставою для притягнення роботодавця до відповідальності за ст. 5.27 КоАП України.
Ситуація 9. Розрахунок тривалості відпустки співробітника, який працює за сумісництвом і в режимі неповного робочого дня
У школі на посаду вихователів в дошкільних групах, крім основних співробітників, залучаються також сумісники. Співробітникам, які працюють у вищевказаній посаді, покладається черговий оплачувану відпустку тривалістю 42 дні. Яка тривалість відпустки у вихователя, який займає посаду на умови сумісництва? Яка тривалість відпустки у вихователя, якому за основним місцем роботи встановлено режим неповного робочого часу?
Відповідно до ст. 60.1 ТК Україна працівник має право укладати трудові договори про виконання у вільний від основної роботи час іншої регулярної оплачуваної роботи у того ж роботодавця (внутрішнє сумісництво) і (або) в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
А ось гарантії і компенсації, передбачені трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами, надаються працівникові в повному обсязі як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Це прямо випливає зі ст. 287 ТК РФ. Винятком є тільки гарантії і компенсації особам, що поєднують роботу з навчанням, а також особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях. Дані гарантії надаються працівникам тільки за основним місцем роботи.
Кожному працівнику на підставі ст. 114 ТК України повинні надаватися щорічні відпустки зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку. З урахуванням положень ст. 287 ТК України подібні відпустки повинні надаватися сумісникам в тому ж обсязі, тобто тієї ж тривалості, що і працівникам, відпрацьовує повну норму робочого часу за основним місцем роботи.
Відповідно до ст. 93 ТК Україна за угодою між працівником і роботодавцем можуть встановлюватися як при прийомі на роботу, так і згодом неповний робочий день (зміна) або неповний робочий тиждень. Принцип оплати праці і надання гарантій і компенсацій працівникам з неповним робочим днем точно такий же, як і у сумісників.
При роботі на умовах неповного робочого часу оплата праці працівника провадиться пропорційно відпрацьованому ним часу або залежно від виконаного їм обсягу робіт (ч. 3 ст. 93 ТК Україна). Робота на умовах неповного робочого часу не тягне для працівників будь-яких обмежень тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки, обчислення трудового стажу та інших трудових прав (ч. 4 ст. 93 ТК Україна).
Ситуація 10. Облік додаткових днів в графіку відпусток
Організація здійснює медичну діяльність. Працівники організації мають право на додаткову відпустку у зв'язку із здійсненням діяльності, пов'язаної з шкідливими умовами праці. Чи вимагається при формуванні графіка відпусток враховувати кількість днів додаткової відпустки?
З огляду на, що графік відпусток містить відомості про щорічній оплачуваній відпустці (ч. 1 ст. 123 ТК України), що складається з основного і всіх додаткових відпусток (ч. 1 ст. 120 ТК України), щорічні додаткові оплачувані відпустки за роботу із шкідливими або небезпечними умовами праці обов'язково відображаються в графіку. Складність полягає в тому, що додаткові відпустки за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці покладаються тільки за фактично відпрацьований у відповідних умовах час (ч. 3 ст. 121 ТК України), тому визначити тривалість такої відпустки до моменту складання графіка неможливо.
Що стосується графи 5 уніфікованої форми № Т-7, в якій вказується кількість календарних днів відпустки, в неї треба внести загальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки. Так, якщо працівник має право на основну відпустку тривалістю 28 календарних днів і сім календарних днів додаткової відпустки, то в графі 5 пишеться - 35. Такий варіант заповнення графіка не призведе до того, що працівник отримає право на повний додаткова відпустка незалежно від часу фактичної роботи у шкідливих та небезпечних умовах. Адже графік визначає черговість відпусток і обов'язковий для працівника і роботодавця лише в цій частині.
Крім того, роботодавець має право в графі 10 форми № Т-7 зробити застереження: "Тривалість щорічної оплачуваної відпустки, зафіксована в графі 5, включає повний додаткова відпустка за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці. Якщо до дня, зазначеного в графі 6, співробітник відпрацює в відповідних умовах менш 11 місяців, додаткова відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу ".