Головним завданням прогнозування і планування розвитку АПКявляются максимізація обсягу кінцевої продукції АПК і наближення обсягу і структури виробництва продукції до обсягів і структури потреб в ній. До складу кінцевої продукції АПК входить продукція, яка використовується на особисте споживання населення, виробниче споживання в галузях, що не входять в АПК, приріст запасів, резервів, експорт. Продукція надходить споживачеві головним чином через сферу обігу: державну і кооперативну торгівлю, систему громадського харчування, колгоспний ринок. Частина продукції, минаючи сферу обігу, споживається безпосередньо сім'ями, провідними особисте підсобне господарство.
Прогнозування і планування розвитку АПК здійснюється за підкомплексу, які визначені виходячи з технологічної взаємозв'язку виробництва кінцевої продукції. Виділено наступні підкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, м'ясна, молочна та ін
У діючій практиці прогнозування і планування розвитку АПК широко застосовуються методи екстраполяції, нормативний, балансовий та програмно-цільовий.
По кожному підкомплексу розробляються баланси основних видів сільськогосподарської продукції. Так, по зернопродуктовому підкомплексу розробляється баланс зерна, по молочному - молока і т.д. Схема балансів має деякі відмінності за окремими видами продукції, однак принцип їх розробки загальний. Як приклад наведемо баланс зерна (табл. 18.3).
Таблиця 183. Баланс зерна на рік, тис. Т Ресурси Коли
кість Розподіл Коли
кість 1. Залишки на початок року 1. Ринковий фонд борошна, крупи 2. Виробництво 2. Семена В тому числі: 3. Фураж сільськогосподарські 4. Промислова переробка підприємства 5. Експорт господарства населення 6. Інші потреби (включаючи фермерські) 7. Відходи і втрати 3. Імпорт 8. Поповнення держрезервів 4. розбронювали резерви 9. Залишки на кінець и ода Всього Всього
При розробці балансів в процесі визначення потреб широко використовується нормативний метод. Зокрема, ринковий фонд борошна і крупи (продовольства) визначається на основі прогнозованих норм споживання на душу населення і прогнозованою середньорічної чисельності. Потреби в насінні, промисловій переробці розраховуються відповідно на основі норм висіву на 1 га, норм витрати на одиницю продукції, прогнозованих посівних площ і обсягів виробництва.
Державні резерви і запаси визначаються на основі нормативів, що встановлюються за окремими видами продукції в процентах до потреби і залежать від умов зберігання і значущості продукції.
Поставки на експорт формуються виходячи з укладених міжнародних торгових договорів.
Інші потреби, відходи і втрати визначаються емпірично.
Велика частина потреб у сільськогосподарській продукції покривається за рахунок її виробництва. Тому головним в узгодженні потреб і можливостей їх задоволення є визначення максимально можливого обсягу виробництва конкретного виду продукції.
Прогнозні і планові розрахунки об'ємних показників в сільському господарстві здійснюються по галузях рослина-і тваринництва.
При визначенні прогнозованого обсягу виробництва продукції рослинництва особлива значимість надається визначенню розміру посівних площ і врожайності. Рівень врожайності сільськогосподарських культур визначається виходячи із середньорічної фактичної врожайності в попередньому періоді і намічуваних заходів по її збільшенню. Враховуються зміна норм внесення добрив, впровадження інтенсивних технологій вирощування культур, використання нових високоврожайних сортів насіння, проведення меліоративних робіт, заходів щодо борьбес втратами.
Посівні площі визначаються на основі балансу земельних угідь, що розробляється за схемою, наведеною в табл.
Розмір орних земель під посіви розраховується виходячи з наявності ріллі на початок періоду, її скорочення (потреби промисловості, будівництва доріг і т.п.) і можливого розширення. Склад сільськогосподарських культур і площа їх посіву встановлюються виходячи пз оцінки порівняльної ефективності окремих культур і потреб в даних .412 Вид земельних угідь На нача Всього ло го та Вибуття, в тому числі під
Зміна за рахунок освоєння
лінь доро ін- сіно- паст ги
Багаторічні плодові насадження багаторічні захисні насадження Сінокоси Пасовища Поклади і цілина Інші землі Разом
видах продукції. Ефективність виробництва в галузях рослинництва оцінюється по рівню врожайності, собівартості одиниці продукції і кількості чистого доходу, отримуваного з одного гектара посіву, кормових культур - по виходу кормових одиниць і перетравного протеїну з гектара посіву, собівартості кормової одиниці і 1 кг перетравного протеїну.
Прогнозований обсяг виробництва продукції тваринництва залежить від поголів'я худоби і його продуктивності.
Продуктивність худоби та птиці характеризується рядом показників: середня жива маса однієї голови худоби, реалізованої на м'ясо; середньорічний приріст худоби на відгодівлі та вирощуванні; середньорічний удій молока на одну корову; середній настриг вовни на одну вівцю; середньорічна несучість однієї курки-несучки.
Продуктивність худоби та птиці залежить від рівня годівлі, структури раціону (складу кормів за видами), породності худоби, умов утримання, системи відтворення стада. Умови утримання худоби як фактор продуктивності зумовлює рівень механізації окремих процесів в тваринництві. Комплексна механізація повинна супроводжуватися певним зростанням продуктивності. Рівень роботи але відтворенню стада можна оцінювати але двом кількісними показниками: виходу молодняку на 100 маток і відсотку щорічної вибракування поголів'я. Важливим фактором, що впливає на продуктивність худоби і птиці, є структура раціону, при формуванні якої доцільно застосовувати методи оптимізації. В якості критерію слід використовувати "мінімум собівартості кормового раціону". Цільова функція за цим критерієм має вигляд
де Cj - собівартість едініци7-го виду корму; х> - шукана кількість 7-го виду корму.
Поголів'я худоби та птиці на початкових етапах прогнозування розраховується із застосуванням методів екстраполяції і нормативного (виходячи з нормативів щільності поголів'я худоби на 100 га сільськогосподарських угідь і ріллі). На наступних етапах розробки плану-прогнозу поголів'я визначається на основі проектировок господарств, які виробляють балансові розрахунки руху поголів'я худоби та продукції тваринництва.
Прогнозування і планування виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням більш ефективної спеціалізації та інтенсифікації галузі, впровадження прогресивних технологій утримання і годівлі тварин і птиці. Виробництво м'яса враховується в живій і забійній масі.
Важливе значення для виробництва продукції тваринництва має наявність кормової бази, в зв'язку з чим розробляються плани-прогнози кормовиробництва, здійснюється ув'язка галузей тваринництва з галузями рослинництва, розраховується потреба в кормах відповідно до їх структурою. Основою розрахунків є обсяг виробництва продукції тваринництва і норми витрат кормів в кормових одиницях на одиницю продукції. Кормова одиниця - узагальнюючий кількісний показник всіх кормів. Якість кормового раціону характеризується кількістю перетравного протеїну в грамах в розрахунку на кормову одиницю.
Загальна потреба в кормах, розрахована в кормових одиницях, перекладається в натуральні показники але коефіцієнтами поживності, що встановлюються для кожного виду кормів.
Обчислена сумарна потреба в кормах збільшується на розмір страхового фонду, який необхідний для забезпечення нормальних умов годівлі при несприятливих погодних умовах і визначається на основі встановлених нормативів.
Розрахунок потреби в кормах ведеться на календарний рік, а покриття цієї потреби передбачається з врожаїв двох років (планованого і попереднього). Потреба в пасовищних кормах і зеленої підгодівлі забезпечується повністю з урожаю планованого року.
Після розрахунку потреби в кормах визначаються джерела їх покриття і ув'язується кормової баланс в натуральному вираженні, в кормових одиницях і по перетравного протеїну (табл. 18.5).
Таблиця 18.5. Схема балансового розрахунку кормів
Найменування кормів Про
ізвод Потрібно Виділяється з урожаю двох суміжних років Про- ство в кор в кор перева- цент
забезпе кормів в нату мових в нату мових римого чен в нату ре єдині ре єдині протеї ності ре цах цах на Всього концентровані корми У тому числі:
комбікорми, вітамінна трав'яна мука, зерно і т.д. Всього соковиті корми У тому числі: силос і ін.
Всього грубі корми У тому числі:
сіно, сінаж, солома і т.д.
Якщо забезпеченість кормами нижче 100%, то розробляються заходи щодо збільшення виробництва кормів або уточнюються обсяги та структура виробництва продукції тваринництва.
Важливим етапом при формуванні плану-прогнозу є визначення закупівель (поставок) сільськогосподарської продукції для державних потреб. Обсяг і асортимент пос Гапок для державних потреб найважливіших видів
31.і сільськогосподарської продукції розраховуються виходячи з потреби і необхідності гарантованого продовольчого забезпечення населення країни. Враховуються також поставки на експорт.
Розміщення замовлень на поставку (закупівлю) товарів для державних потреб здійснюється міністерс гвамі і іншими органами державного у правління відповідно до положення про підготовку та проведення тендерів на закупівлю товарів.
При прогнозуванні розвитку АПК проводяться прогнозні розрахунки розвитку матеріально-технічної бази АПК за наступними напрямками: комплексна механізація сільськогосподарських виробничих процесів, електрифікація, хімізація, меліорація і розвиток переробної промисловості.
Для здійснення комплексної механізації визначається потреба в тракторах, сільгоспмашинах, механізмах виходячи з обсягів сільськогосподарських робіт (по найбільш напруженому їх періоду або за найбільшою обсягом), які повинні виконуватися тієї чи іншої технікою, і показників її використання (сезонних норм виробітку в розрахунку на 1 машину ). Шляхом порівняння необхідного парку машин і наявного парку (з урахуванням вибуття) визначається обсяг поставки техніки сільському господарству. Причому повинен передбачатися оптимальний її складу. Це завдання можна вирішити при проведенні прогнозних розрахунків із застосуванням методів оптимізації на основі економіко-математичної моделі формування машинно-тракторного парку. В результаті оптимізаційних розрахунків визначається такий склад машин і тракторів (пристроїв), який забезпечує виконання всіх механізованих робіт в оптимальні агротехнічні терміни і дозволяє мінімізувати витрати на придбання тракторів і машин і їх експлуатацію.
Для тваринницьких і птахівничих ферм, тваринницьких комплексів і птахофабрик розраховується потреба в машинах і технологічному обладнанні. Розмір поставки машин і обладнання визначається як сума потреб в них для нововведених об'єктів, реконструкції та розширення приміщень і ферм і для заміни зношених (в межах встановленого терміну служби). Потреба в спеціальних машинах для ферм і обладнанні (дробарки, січкарні, транспортери та ін.) Розраховується на основі обсягу робіт і продуктивності машин, обладнання.
Потреба в транспортних засобах визначається виходячи з обсягу перевезень вантажів і середньої дальності перевезень шляхом вирішення транспортної задачі. Обсяг перевезень вантажів розраховується на основі обсягу виробництва продукції, обсягів перевезення добрив, будівельних матеріалів і т.д. Враховується коефіцієнт перевозяться. З отриманого обсягу перевезень виключається частина вантажів, що перевозиться транспортом загального користування. Обсяг вантажоперевезень розподіляється за видами транспорту.
План-прогноз електрифікації розробляється виходячи з потреб в електроенергії на виробничі і невиробничі потреби сільського господарства. Для потреб сільськогосподарського виробництва потреба в електроенергії визначається на основі обсягу виробництва і норм витрат електроенергії на рубль валової продукції. На невиробничі потреби потреба розраховується як добуток кількості сільських жителів (які мають електроенергією) на річну норму споживання електроенергії на одного жителя.
Планування і прогнозування хімізації сільського господарства має здійснюватися з урахуванням максимального ефекту від використання кожної тонни засобів хімізації (мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників І Т.Д.).
План поставок сільському господарству засобів хімізації обгрунтовується потребами в них і можливостями хімічної промисловості. Потреба в мінеральних добривах розраховується виходячи з розміру посівних площ за видами культур і наукових норм внесення мінеральних добрив. Потреба в отрутохімікатах визначається за нормами витрати їх на 1 га посіву і розміру посівних площ за видами сільськогосподарських культур.
Найважливішим фактором інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є меліорація земель, що створює умови для підвищення родючості грунтів, збільшення врожайності та отримання гарантованого виробництва сільськогосподарської продукції. Меліорація сільськогосподарських угідь передбачає проведення робіт по зрошенню і осушенню земель, введення в дію вододжерел, обводнення пасовищ, будівництво водогонів та ін. Планування обсягу меліоративних робіт базується на довгостроковій програмі меліорації і повьіпенія ефективності використання меліорованих земель.
Для забезпечення зростання сільськогосподарського виробництва розробляється план-прогноз введення в дію свавілля - ствеіних потужностей і об'єктів (тваринницьких приміщень, ємностей для зберігання сільськогосподарської продукції, кормів, мінеральних добрив та ін.). Він ґрунтується на балансах потужності корівників, телятників, свинарників, пташників. Вихідними даними для розробки балансів є поголів'я худоби в прогнозованому (планованому) періоді, налічіескотоместв попередньому періоді і їх вибуття. Введення в дію тваринницьких приміщень визначається в ското- місцях. За сховищ введення в дію розраховується як різниця між потребою в ємностях і їх наявністю. Потреба в ємностях визначається на основі обсягу продукції і матеріалів, що підлягають зберіганню, і коефіцієнтів їх розміщення (норм ємності зберігання в розрахунку на одиницю продукції, матеріалу).
План-прогноз розвитку матеріально-технічної бази переробної промисловості розробляється з урахуванням більш глибокої переробки сільськогосподарської продукції, комплексного використання сільськогосподарської сировини і ефективності експлуатації діючих виробничих потужностей. При цьому враховуються такі особливості: сировиною є сільськогосподарська продукція, виробництво якої коливається по роках, попит на продукцію харчової промисловості нерівномірний, в результаті тривалого зберігання вона втрачає свої якості (наприклад, зниження цукристості в цукрових буряках). Все це обумовлює необхідність створення резервів потужності, визначення величини виробничих потужностей виходячи з оптимальних строків переробки сільськогосподарської продукції, формування оптимального асортименту з урахуванням раціонального використання виробничої потужності. 18.5.