Представники прізвища Іваненко можуть пишатися своїми предками, відомості про яких містяться в різних документах, що підтверджують слід, залишений ними в історії України і Росії.
Прізвище Іваненко належить до поширеного типу слов'янських прізвищ, утворених від хрестильне імені.
Релігійна традиція, яка утвердилась на Русі з прийняттям християнства, зобов'язувала називати дитину на честь того чи іншого святого, шанованого православною церквою. Християнська релігія прийшла на Русь з Візантії, наступниці Римської імперії, в Рим же вона проникла з Близького Сходу. Тому більшість християнських хрестильних імен історично сходять до стародавніх мов - грецької, латини, староєврейської, з яких вони були запозичені. Ці незвичні за звучанням і незрозумілі за змістом церковні імена поступово змінювалися і упрощались в живій мові, поки не починали звучати цілком по-слов'янськи.
Подібні зміни відбулися і з ім'ям Іоанн, яке прийшло до нас з давньоєврейської мови, де слово «Йоханан» означає «Бог милує». На Русі це ім'я дуже рано придбало форму Іван, яка ще в давнину отримала в мирської середовищі статус повного імені, і стало найпоширенішим з чоловічих імен. Його популярність частково пов'язана з тим, що іменини святих на ім'я Іоанн відзначаються православною церквою 80 разів на рік. Один з таких свят - улюблений народом день Івана Купали, коли, за повір'ям, можуть виповнитися найзаповітніші бажання. Іменем Іван були хрещені перші російські царі, його носили представники всіх станів, їм звалися і казкові герої: Іван-дурень, Іван-царевич, Іван-коров'ячий син. Іванов було так багато, що росіяни часто говорили: «На Иванах Росія тримається». Серед знаменитих Іванов - селянин костромського села Домніна Іван Сусанін, якого вважають рятівником юного царя Михайла Романова, перший російський друкар Іван Федоров (помер в 1583 році) і багато інших.
За часів Київської Русі патронімічних суфікс енко у південних слов'ян означав «маленький» або «син такого-то». У XIII-XV ст. чимала частина фамільних прізвиськ, записаних на Україні, в південних землях Білої Русі і на південному заході Московської Русі, була утворена за участю цього суфікса. З цим і пов'язана поширеність прізвищ з суфіксом-енко на Україні, а також півдні Білорусії і Росії. Пізніше древній суфікс енко перестав розумітися буквально і зберігся лише в якості фамільного. У XVII столітті прізвища на -енко стали переважати на території всієї Східної України. З цієї ж моделі від хрестильне імені Іван була утворена і прізвище Іваненко.
Говорити про точне місце і час виникнення прізвища Іваненко не представляється можливим, оскільки процес формування прізвищ був досить тривалим, але це прізвище на Україні була дуже поширеною. Відомо, наприклад, що в Реєстрі Війська Запорозького за 1649 рік згадано 35 козаків з прізвищем Іваненко. Сьогодні це надзвичайно цікаве сімейне іменування носять багато відомих і шановні в суспільстві люди.
Аналіз походження прізвища Іваненко підготовлений
фахівцями Центру досліджень «Аналіз Прізвища»