Метою управління матеріальними запасами є формування і підтримка запасів в економічних обґрунтованих обсягах і необхідному асортименті для безперебійного забезпечення споживачів.
Управління запасами включає функції: - планування запасів; - оперативний облік і контроль; - регулювання запасів.
Стосовно до управління запасами.
Функція планування включає: - нормування запасів; - розрахунок точки замовлення або порогового рівня замовлення; - визначення оптимального розміру замовлення; - визначення максимальних і мінімальних значень запасів.
Функція: оперативний облік і контроль полягає в спостереженні за станом запасів, виявленні за даними оперативного обліку характеру відхилень фактичних і контрольних значень.
Функція регулювання полягає в усуненні виникаючих відхилень
Основні системи управління запасами: - 1) Система з фіксованим розміром замовлення; - 2) Система з фіксованою періодичністю замовлення.
1. Система з фіксованим розміром замовлення.
У першій системі розмір замовлення на поповнення запасу є величиною постійною. Інтервали часу, через які проводиться розміщення замовлення в цьому випадку може бути різним.
Замовлення на поставку чергової партії дається при зменшенні розміру запасу на складі до встановленого критичного рівня, тобто «точки замовлення».
Тобто, інтервали між поставками чергових партій на склад залежать від інтенсивності споживання матеріальних ресурсів споживачами.
У вітчизняній практиці часто виникають ситуація, коли розмір замовлення визначається з яких-небудь організаційних міркувань. Приклад: - зручність транспортування; - можливість завантаження складських площ.
У цій ситуації обсяг закупівлі повинен бути кілька раціональним, а й оптимальним.
Критерієм оптимальності повинен бути мінімум сукупних витрат на зберігання запасу і повторення замовлення.
· Перший основний параметр цієї системи - Оптимальний розмір замовлення. Він розраховується за т.зв. формулою Уїлсона:
- витрати на поставку одиниці замовляється продукту (руб.);
- потреба в продукті, що замовляється (шт.);
- витрати на зберігання одиниці замовляється продукту.
Витрати на поставку одиниці замовляється продукту включають такі елементи: - вартість транспортування замовлення; - витрати на розробку умов поставки; - вартість контролю виконання замовлення; - витрати на випуск каталогів; - вартість форм документів.
Дана формула орієнтована на миттєве поповнення запасу.
У разі, якщо поповнення запасу на складі здійснюється за деякий проміжок часу, то дана формула коригується на коефіцієнт, що враховує швидкість цього поповнення. Другий варіант формули Уїлсона.
· Другий параметр даної системи пороговий рівень замовлення (точка замовлення).
- замовлення точки замовлення;
· Третій параметр - максимально бажаний замовлення.
На відміну від попередніх 2-х параметрів він не має безпосередній вплив на функціонування системи в цілому.
Цей рівень запасу визначається для доцільною завантаження площ з точки зору мінімізації сукупних витрат.
Дана система застосовується в наступних випадках: - великі втрати в результаті відсутності запасу; - високі витрати на зберігання запасів; - висока вартість замовляється продукту; - високий ступінь невизначеності попиту; - наявність знижки з ціни залежно від замовленого кількості.
2. Система з фіксованою періодичністю замовлення.
Замовлення робляться в строго певні моменти часу, які відстоять один від одного на рівні інтервали (один раз на місяць та ін.).
На підставі результатів перевірки рівня запасів через обрані проміжки часу складається замовлення на поставку нової партії товару.
При кожному надходженні чергової партії запас поповнюється до певного максимального рівня.
Регулюючими параметрами даної системи є:
- максимальний рівень до якого здійснюється поповнення запасу;
- інтервал між двома замовленнями.
Визначити інтервал між замовленнями можна на підставі оптимального розміру замовлення (ГРЗ) - в шт.
- інтервал часу між замовленнями;
- кількість робочих днів в році;
- потреба в продукті, що замовляється (шт.).
Отриманий за допомогою формули інтервал між замовленнями не може розглядатися як обов'язковий до застосування. Він може бути скоригований на основі експертних оцінок.
Розмір замовлення: так як в даній системі момент замовлення визначено заздалегідь і не змінюється ні за яких обставин, постійно перераховується параметром є розмір замовлення.
- максимально бажаний замовлення;
- очікуване споживання за час поставки.
Дана система застосовується в наступних випадках:
- умови поставки дозволяють отримувати замовлення різними за величиною партії;
- - витрати з розміщення замовлення та доставки порівняно невеликі;
- втрати від можливого дефіциту невеликі.
Переваги та недоліки систем. Порівняння основних систем управління запасами.
- ведення постійного контролю за наявністю запасів на складі.
2. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.
- відсутність постійного контролю наявності запасів на складі.
На практиці найчастіше зустрічаються інші більш складні ситуації. Зокрема: при значних коливаннях попиту основні системи управління запасами не в змозі забезпечити безперебійне постачання споживача без значного завищення обсягів запасів.
Тому застосовують різновиди даних систем управління:
a) система з встановленою періодичністю поповнення запасів до (встановленого) рівня.
У даній системі, як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, період часу між замовленнями є величиною постійною.
А відміну від основної системи полягає в тому, що вона орієнтована на роботу при значних коливання споживання.
Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, що містяться на складі або їх дефіциту, замовлення виробляються не тільки в установлений момент часу, але і при досягненні запасом першого рівня (точки замовлення).
Тобто, розглянута система включає в себе елемент системи з фіксованим інтервалом між замовленнями і елемент системи з фіксованим розміром замовлення.
Основними параметрами даної системи є: - потреба в продукті, що замовляється; - інтервал часу між замовленнями; - пороговий рівень запасів; - час поставки; - можлива затримка поставки.
Для визначення інтервалу між замовленнями використовують формулу:
З системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення дана система запозичила параметр порогового рівня.
Граничний рівень запасу визначає рівень запасу, при досягненні якого проводиться чергове замовлення (формула вище).
- планові замовлення виробляються через заданниt інтервали часу (J);
- додаткові замовлення виробляються при досягненні запасів до порогового рівня, то є необхідність у додаткових може з'явитися тільки при відхиленні темпів споживання від запланованих.
Розрахунок розміру замовлення здійснюється за формулою.
® (розрахунок планового замовлення), де
- максимальний бажаний замовлення;
- поточної рівень запасів;
- очікуване споживання до моменту поставки.
® (для додаткового замовлення), де
- пороговий рівень запасу.
b) Система «Мінімум-максимум».
Ця система містить в собі елементи основних систем управління запасами.
Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між запасами, тут використовується постійний інтервал часу між замовленнями.
Система мінімум-максимум розрахована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівнянними з втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі запаси проводяться не через кожен заданий інтервал часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або менше встановленого мінімального рівня.
У разі видачі замовлення, його розмір розраховується так, щоб постачання поповнила запаси до максимально бажаного рівня.
Тобто, дана система працює лише з двома рівнями запасів: мінімум і максимум.
Основні параметри системи. - потреба в продукті, що замовляється; - інтервал часу між замовленнями; - час поставки; - можлива затримка поставки; - пороговий рівень запасу.
В системі мінімум-максимум пороговий рівень запасу виконує роль мінімального рівня. Якщо в установлений момент часу цей рівень пройдений, тобто готівковий запас дорівнює порогового рівня або не досягає його, то робиться замовлення.
Максимально-бажаний запас в даній системі виконує максимального рівня. Його розмір враховується при визначенні розміру замовлення.
Існує кілька методів організації контролю за складанням запасів. Серед них система АВС:
Всі матеріали поділяються на три групи. При віднесення до тієї чи іншої групи можуть враховуватися фактори як: - регулярність споживання; - обсяг споживання і ін.
До групи А відносяться найбільш важливі матеріали, які споживаються регулярно. Контроль за рівнем цієї групи запасів здійснюється, як правило, щодня.
До групи В відносяться матеріали, споживані нерегулярно підприємством. Періодичність контролю в цьому випадку встановлюється один раз на тиждень або декаду.
У групі С включаються матеріали періодичного, епізодичного споживання і контроль встановлюється один раз на місяць.
* Існуючий метод максимум-мінімум.
* Метод АСУ запасами
(З'єднує систему максимум-мінімум і систему АВС).