А що ще можна побачити з першого поверху?
Коли ми вибирали квартиру, мені все твердили: тільки не на першому поверсі. Може, я і погодилася б з ким, але зараз скажу - я і сьогодні б, через три роки, купила б квартиру тільки на першому поверсі.
По-перше, коли робили ремонт, то тягати будматеріали нам доводилося невисоко.
По-друге, кота випустити - пару секунд, так само як і йому самому піти гуляти через балкон.
По-третє, я боюся висоти, тому мити вікна для мене було проблемою, а зараз - ні.
По-четверте, я не боюся затопити сусідів знизу))
Звичайно, є мінус - у нас все-таки темна квартира, але ми зробили "світлий ремонт" і багато світла, так що брак світла у нас немає.
Живемо ми в зеленому районі міста, де найвищий будинок - це дев'ятиповерхівка (ми живемо в п'ятиповерхівці). А це - не мегаполіс.
У нас тихо, населення кругом - все знайомі обличчя. До будинку матері йти сім хвилин, а до будинку свекрухи - хвилин. До школи - 10 хвилин, а мені до роботи - 15 хвилин.
Відразу скажу - на всіх вікнах у мене рулонні штори, не хотіли нічними фіранками пригнічувати простір приміщень.
А з вікна вид, як на долоні, так само як і я сама - у всіх на виду. Мене це не бентежить, як то кажуть, в селі у нас прийнято вітатися.
Звичайно, не бачу я всієї тієї краси зверху висоток, але мені і мого виду вистачає. Мені подобається!