Загальна характеристика правового статусу фізичних осіб
як суб'єктів МПП
Поняття громадянства. Колізійні питання громадянства
Правоздатність іноземців в Україні
Дієздатність іноземців в Україні. визнання особи
недієздатним і обмежено дієздатним
Правове становище біженців, вимушених переселенців,
осіб, яким надано політичний притулок
Регулювання трудової діяльності іноземців в Україні
Правове становище громадян України за кордоном
Загальна характеристика правового статусу фізичних осіб як суб'єктів МПП
Правовий статус фізичних осіб у МПП - це сукупність їх прав, свобод і обов'язків в державі перебування.
У МПП проблеми правового статусу фізичних осіб можна раз-бити на наступні групи:
1) колізійні питання громадянства;
2) правове регулювання міжнародної міграції фізичних осіб (в'їзд іноземців в Україну; виїзд вітчизняних громадян за кордон);
3) правовий статус іноземців на території України;
4) правовий статус вітчизняних громадян за кордоном.
У багатьох роботах в області МПП норми, присвячені правово-му положенню фізичних осіб, об'єднуються поняттям «право инос-Транці».
Особливість правового становища іноземців полягає в тому, що на них одночасно поширюють свою дію кілька правопорядков:
• особистий закон іноземця - право держави до якого при-слід особа на підставі громадянства (підданства), постійного місця проживання (доміцілія) або звичайного місця перебування;
• закон держави перебування (тієї держави, на території якого фактично знаходиться особа в конкретний момент часу).
Поняття громадянства. Колізійні питання громадянства,
Питання громадянства регулюються цілим рядом внутрішніх і міжнародних джерел. У даній області діють:
• Конвенція, яка регулює деякі питання, пов'язані з колізією законів про громадянство від 12.04.1930 р (Україна не бере);
• Конвенція про громадянство заміжньої жінки від 20.02.1957 р .;
• Конвенція про взаємне скорочення безгромадянства від 30.08.1961 р (Україна не бере).
Громадянство - це правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виявляється у взаємних правах та обов'язках між ними. Громадянин повністю підпорядковується юрисдикції своєї держави, а держава забезпечує громадянинові реалізацію його прав і свобод, а також захист як на території даної держави, так і за його межами.
За ознакою громадянства фізичні особи розподіляються в Україні на кілька груп (ст. 1 Закону «Про громадянство України»):
1) громадяни України - особи, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
2) іноземні громадяни (піддані) - особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави;
3) особливу групу іноземних громадян становлять біпатриди - особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) двох і більше іноземних держав;
4) особи без громадянства (апатриди) - особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами.
Кожна держава в односторонньому порядку визначає своїх громадян (ст. 2 Конвенції 1930 р ст. 3, 4 Закону «Про громадянство Ук-раїни»). Підстави набуття фізичною особою громадянства тієї чи іншої держави можуть бути різні. Особи можуть приоб-РЕТА громадянство за походженням, за територіальним прин-ципу, внаслідок їх прийняття до громадянства тощо. (В чинному за-коні - 9 різних підстав). При цьому різноманітні колізійні-ні питання (громадянство дітей, громадянство осіб при зміні їх сімейного статусу, встановлення над ними опіки чи піклування тощо.) Вирішуються національними законами, як правило, на користь власного громадянства. Однак в результаті такого підходу в осіб часто виникає подвійне громадянство, яке становить основну коллизионную проблему в МПП.
В Україні діє принцип єдиного громадянства (ст. 1 Закону «Про громадянство України»). Прийняття до громадянства України допуску-ється тільки за умови відсутності громадянства іноземної дер-жави або виходу з нього. Громадянство України автоматично ранку-чивается при добровільному придбанні повнолітнім особою громадянства іншої держави (якщо інше не встановлено законом). Однак Закон «Про громадянство України» допускає, що подвійне грома-данства може зберігатися у громадян України в наступних випадках:
• якщо діти при народженні одночасно з громадянством України набувають громадянство іншої держави;
• якщо діти, які є громадянами України і усиновлені іноземцем, набувають громадянство усиновителя;
• якщо громадянин України внаслідок вступу в шлюб з іноземцем автоматично набув громадянство іноземної держави;
• якщо за законодавством іноземної держави його громадянство було дано громадянину України автоматично, без його волевиявлення і він не отримав добровільно документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
• якщо дитина-іноземець усиновлюється громадянами України або подружжям, один з яких - громадянин України;
• встановлення над дитиною-іноземцем опіки або піклування громадян України;
• встановлення батьківства дитини-іноземця, якщо батьком визнаний громадянин України та ін.
При наявності в особи двох і більше громадянств, одним з яких є громадянство України, в правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України (п. 1 ст. 2 Закону «Про грома-данства України»). Таке підхід до Біпатриди застосовується в біль-шинстве країн.
Проблема біпатридів актуалізується, якщо вони знаходяться на території держави, громадянством якого не володіють. Якщо біпатрид знаходиться в третій країні, то виникає питання, гражда-нином якої країни його визнавати? Чинне законодавство України не вирішує питання про статус біпатридів, які не мають україн-ського громадянства. Якщо громадянин України - біпатрид виїжджає за кордон, то також виникає питання про його громадянство.