2 Феномени групи ............................................................ стор.6
3 Групова згуртованість ................................................... .стр.8
4 Групові рішення ......................................................... .стр.10
5 Рівні розвитку групи і ефективність її діяльності ......... стор.12
6 Феномени міжгрупових відносин: внутрішньогруповий фаворитизм і внешнегрупповая ворожість ................................................ стор.16
1 групподинамических процеси і їх характеристика
Термін «групова динаміка» використаний К. Левіним для позначення реалізованого в його науковій школі напрямки досліджень, заснованого на принципах гештальтпсихології.
Группообразование - процес перетворення випадкової спільності людей в дієздатну малу групу. Для того, щоб склалася така група, потрібне дотримання певних умов:
1. Наявність загальної території, на якій люди можуть зібратися разом, познайомитися і обговорити стоять перед ними завдання.
2. Безпосередній контакт людей, необхідний для їх знайомства, встановлення офіційних і неформальних взаємин. Спілкування людей між собою - це неодмінна умова їх спільної діяльності.
3. Час взаємодії. Встановлення контактів не відбувається миттєво. Потрібний певний час, в ході якого розгортається динаміка групової взаємодії.
4. Чисельність групи.
5. Цілепокладання групи. Процес групового цілепокладання є внутрішнім, суб'єктивним умовою формування групи як єдиного цілого. Якщо розглядати в якості групи організацію, то зазвичай вона як організм не виникає спонтанно, а створюється цілеспрямовано.
Завдання групи є зовнішнім, об'єктивним чинником, це проблемна ситуація, в якій опинилися члени групи, або труднощі, з якими вони зіткнулися.
Щоб зовнішня задача стала сприйматися як внутрішня особистісна мета, процес визначення мети повинен пройти кілька етапів:
Перший етап - поставлена вищою інстанцією завдання стає відомою кожному члену і приймається їм як офіційна мета організації.
Другий етап - в процесі спілкування членів групи відбувається уточнення і узгодження смислового розуміння офіційної мети групи.
Третій етап - узгоджена між членами групи мета стає прийнятої внутрішньої метою самої групи і усвідомлюється, интериоризируется кожним як його особистісна мета участі в роботі групи.
6. Спільна діяльність. Досягнення общегрупповие цілей можливо лише в процесі спільної діяльності.
Спільно-індивідуальна діяльність передбачає орієнтацію учасників на загальний предмет праці. Приклад - колектив викладачів школи, де кожен учитель в певні години навчає учнів своєї справи. Загальний для учасників є предмет праці, кожен член докладає свої індивідуальні зусилля для перетворення загального предмета праці.
Спільно-послідовна діяльність передбачає не тільки загальний предмет праці, а й організований певним чином процес праці. Наприклад, конвеєрне виробництво.
Спільно-взаємопов'язана діяльність передбачає не тільки загальний предмет праці і жорстку організацію процесу, а й одночасність операцій учасників на одному й тому самому предметі. Наприклад, збірка корпусу автомобіля.
7. Вироблення групових норм. Норма (від лат. - «norma» - керівний початок, правило, зразок) - узаконене встановлення, визнаний обов'язковим порядок. Норми є певними правилами, що регламентують взаємовідносини членів групи і їх поведінку. Узгодження норм необхідно для забезпечення функціонування групи в цілому.
8. Формування структури групи. Це впорядкована система взаємодій і взаємин учасників спільної діяльності. Елементом структури малої групи є статус окремого члена групи щодо інших. Статус людини в групі визначається його положенням (позицією, місцем) в системі групових взаємодій і взаємин.
2 Групові феномени
Групи впливають на людей, що знаходяться в них. Різні форми впливу груп на людей описується поняттям «групові феномени, або ефекти».
Наслідки фасилітації також можуть бути як позитивними, так і негативними: відволікання уваги від конкретного завдання і конкретної діяльності і перемикання уваги на оточуючих. Це перевантажує когнітивну сферу і викликає збудження.
Ефект приналежності групі, так звана групова ідентифікація. У людей, що належать групі, формується почуття «ми».
Психофізіологічний ефект - зміна психофізіологічних реакцій і стану людини в присутності інших людей.
Ефект синергії - додаткова інтелектуальна енергія, яка виникає при об'єднанні людей в цілісну групу і виражається в груповому результаті, який перевищує суму індивідуальних результатів, тобто відповідає вимозі 1 + 1> 2.
Ефект групового однодумності.
Ефект наслідування - проходження загальним зразкам поведінки, прикладів, стандартам, стереотипам, прийнятим в групі. Наслідування - один з основних механізмів групової інтеграції.
Ефект конформізму проявляється в зміні поведінки або думки людини в результаті реального чи уявного тиску групи.
Конформність проявляється в 2-х формах:
- в прийнятті деяких нових для людини стандартів (внутрішня конформність);
- демонстрації таких при внутрішньому їх неприйняття (зовнішня конформність).
3 Групова згуртованість
Групова згуртованість - характеристика міцності, єдності і стійкості міжособистісних відносин і взаємодій в групі, що забезпечує стабільність і спадкоємність діяльності групи. Належність людини до згуртованій групі, як правило, приносить йому позитивні переживання. У згуртованій групі люди відчувають підтримку від інших, їх зацікавленість. Поведінка людей в таких групах відрізняє більшою щирістю, бажанням спілкуватися і співпрацювати.
Дослідження згуртованості спочатку проводилися в школі групової динамі К.Левина, де даний феномен розглядався як характеристика групи як спільності, основу якої складають міжособистісні емоційні зв'язки (Л.Фестингер). Згуртованість інтерпретувалася як привабливість і корисність групи для індивіда. Згуртованою вважалася група, члени якої сильно притягуються її учасники.
Крім того, згуртованої група вважалася і в тому випадку, якщо її члени розглядали членство в ній як привабливість і корисність для себе.
В концепції А. В. Петровського згуртованість групи розумілася як ціннісно-орінтаціонного і предметно-ціннісного єдності. Експериментальні дослідження неодноразово показували, що ефективність групової діяльності в згуртованих групах значно вище, ніж в групах роз'єднаних, недружні. Передумовами згуртованості є спрацьовування (функціональна характеристика групової взаємодії) і сумісність (емоційна характеристика).
Спрацьовування заснована на узгодженості дій і процесі спільної трудової діяльності. Вона являє собою одночасно і процес і результат спільної діяльності. На основі спрацьовування формується сумісність, яка виникає як підсумок достатнього тривалого взаємодії людей, що характеризується задоволеністю їх один одним.
Психофізіологічна сумісність передбачає задоволеність людей один з одним на основі схожості таких індивідуальна характеристик як час реакції, швидкість, інтенсивність протікання психічних процесів і т.д.
Психологічна сумісність передбачає задоволеність людей один з одним на основі подібності або відмінності характерологічних властивостей, якості особистості, здібностей, інтелектуального потенціалу. Така сумісність важлива в родині, групі друзів.
- характер міжособистісних емоційних відносин членів групи (взаємні симпатії, спільні інтереси, емоційні переживання)
- характер відносин між членами групи в процесі прийняття спільної діяльності (взаємодопомога, підтримка, співпраця);
- характер ціннісних орієнтацій, установок, цілей, стереотипів поведінки членів групи.