Для фарбування гуашшю і темперою слід знати властивості криють фарб. Суть їх відмінності від таких матеріалів як китайська туш або акварель в тому, що з нанесенням гуаші та темпери на поверхню зображення виходить щільний, непрозорий шар фарби, крізь яка не просвічує папір. Гуаш і темпера випускаються у вигляді густої пасти, розфасованої в стеклян-ні або пластикові банки з герметич-ними кришками (гуаш) або в пластикові свинцеві тюбики (темпера і гуаш). Шар гуаші після нанесення на папір і висихання може змиватися водою. Шар темпери після висихання стає водостійким і не змивається. Для роботи з гуашшю і темперою ис-користуються великі і плоскі кисті з м'якого волосу білки і колонка. Щетинні кисті і флейці застосовуються рідше - при фарбуванні великих поверх-ностей зображення або при роботі на грубій підоснові - картоні, оргаліт, фанері і т. Д.
Якість фарб і техніка викорис-тання гуаші та темпери. Длялюбих видів архітектурної графіки годяться всі випускаються промисловістю різновиди гуашевих і темперного фарб. Однак слід пам'ятати, що фарби з висохлої вологості Сивоя-Ротко для роботи не годяться. Цей не-достаток визначається на око при роботі з гуашевими фарбами в банках (фарба висохла, потріскалася, на дотик тверда і суха) і на дотик при роботі з фарбами в свинцевих тюбиках (тюбик на дотик кам'яно твердий). Можна домогтися порівняно стерпного стану висохлої гуаші - вона крейда-ко розтирається товкачем в ступці і сме-Шива з водою. Однак якість той-який фарби невисока і на папері в кра-сящем шарі неминуче будуть присут-відати дрібні крупинки. Суха темпера для роботи не годиться. Кращою вважається гуаш з тонкотертим крою-щим складом. Така фарба дає тон-кий, покриваності шар фарбувального ра-створу. Краща темпера відрізняється пас-тообразной, рівною за кольором та складом фарбувальної масою, яка легко, без особливих зусиль видавлюється з Тюбі-ка. Якісна гуаш і темпера при розмішуванні дають рівний, тонкий шар фарби без бульбашок і згустків, крізь яка не просвічує папір. Фарби з прозорою сіккатівной жид-кісткою, згустками або крупинками кра-сящего складу годяться тільки в смішить-ванні з кроющими фарбами. Особливо важливо мати в наборі фарб криють білила і сажу. Якщо в наборі невелика кількість квітів, то можна шляхом сме-вування декількох фарб отримати стерпні складові кольору. Кращі ре-зультати дає користування чистими квітами або їх поєднаннями з одним-двома компонентами.
1) складати гаму кольорів на основі одного (ведуще-го) кольору, який як компонент вхо-дит до складу всіх кольорів, що застосовуються в роботі. Так складаються гами теп-лих, холодних, коричневих, Зеленова-тих і інших квітів;
2) зображення для фарбування гуашшю або темперою сну-чала викреслюється в олівці, потім площині зображення обводятся по контуру кольоровими лініями тієї ж фарбою, а обведені рейсфедером по-поверхні закрашуються відповідаю-ські фарбувальними розчинами;
3) фарбу слід наносити тонким рівним шаром без патьоків і бульбашок;
4) для отри-ня розбілені розчинів спочатку в невеликій за площею мазок фарби поступово додають білила і потім, отримавши потрібний розбілений колір, в тих же пропорціях розмішують нуж-ну кількість суміші фарби і білила;
5) робота ведеться чистими пензлями, на чистих аркушах паперу або керамічних палітрах;
6) кисті після роботи Нара- то промиваються (особливо після ис-користування темпери);
7) для отри-ня незмивною шару гуаш можна розмішувати на основі полівінілацетатних білил або (при роботі на карто-ні, оргаліт, дереві) з додаванням 10- 15% розчину ПВА;
8) пам'ятати, що шар гуаші при висиханні світлішає і в загальних рисах зберігає колір вихідної фарби. Шар темпери при висиханні не тільки світлішає, але часто сильно ме-вується відтінок. Доцільно перед по-фарбою зробити пробу всіх викрасок на аркуші чистого паперу і, погодився-Ясь з результатами висохлих проб крас-ки, внести корективи в колірну гам-му деяких фарбувальних розчинів.
1) працювати з забруднений-ними фарбами, використовуючи Непромитий кисті;
2) працювати на неміцною папері з пухким, ворсистим поверхневим шаром;
3) користуватися кистями з тупі-ми або неохайно ворсистим волося-ним конусом;
4) змішувати криють фарби з аквареллю або гуашшю;
5) на-носити товстий шар фарби;
6) примі-няти в архітектурній графіці різкі, контрастні по колірних відносин поєднання кольорів;
7) вмочивши кисть або тампон в фарбувальний розчин, відразу наносити фарбу на поверхню зображені вання. Необхідно провести в сторо-ні на папері пробний мазок.