Необхідність зупинки роботи реактора може виникнути як планово, для виконання ремонтно-профілактичних робіт, так і раптово, при порушеннях в роботі обладнання.
Умовно можна розділити зупинки на зупинку без випуску розплаву з реактора, зупинку з частковим випуском розплаву і зупинку з повним випуском.
Зупинки без випуску розплаву фактично є гарячим простоєм. Необхідність таких зупинок може виникнути прі не-справності в роботі завантажувальних пристроїв, систем охолодження і очищення газів, системи збирання рідких металу і шлаку, які мо-гут бути усунені в досить короткий час.
Зупинка реактора без випуску розплаву здійснюється шляхом припинення подачі вугілля і дуття. Щоб уникнути заливання фурм рас-плавом перед припиненням подачі дуття сопло кожної фурми за-кривают. Для закриття фурм в них встановлюють пробки спеці-ної конструкції.
Як правило, закриття фурм здійснюється вручну, длитель-ність цієї операції залежить від кількості фурм і кваліфікації персоналу.
Існує конструкція фурм (розробка РКК «Енергія»), по-зволяет здійснювати механізоване закриття і відкриття фурм дистанційно.
Після усунення причин зупинки реактора його пуск вироб-диться в зворотному порядку шляхом послідовного відкриття фурм з подачею окислювача і відповідної кількості вугілля.
У режимі гарячого простою шлаковая ванна поступово охлаж-дається за рахунок контакту з охолоджуваними стінами, розташованими нижче рівня розплаву і за рахунок випромінювання на розташовані вище шлаковой ванни охолоджувані елементи. При цьому на охолоджуваних елементах нижче рівня розплаву і на продувних фурмах постепен-но зростає шлаковий гарнісажу, який необхідно буде пробити при відновленні подачі дуття. Через відсутність перемішування шлакової ванни в цей період тепловий потік на охолоджувані еле-менти в кілька разів нижче, ніж в робочому режимі. Тривалість гарячого простою може досягати 10 годин.
Якщо існує можливість підігріву ванни пальниками, ис-пользуемя при запуску, тривалість гарячого простою може бути збільшена.
Другим видом зупинок є зупинка з частковим випу-ському розплаву з реактора.
Необхідність в такій зупинці може виникнути з тих же причин, що і гарячий простий при більш тривалому ремонті устаткування або в разі ремонту продувних фурм з заміною з-плов частини фурми, необхідності заміни охолоджуваних елементів реактора, а також при неполадках в системі його охолодження.
При зупинці реактора з частковим випуском розплаву вироб-диться випуск максимальної кількості шлаку, яке можна осу-ществить завдяки їхній конструкції випускного отвору, через річку для безперервного випуску шлаку. Потім, не припиняючи подачу дуття і вугілля, відкривають річку в торці реактора і випускають шлак нижче рівня продувних фурм на 100-200 мм. При зниженні рівня шлаку до рівня продувних фурм завантаження вугілля припиняють Подачу дуття на продувальні фурми припиняють приблизно через 10 хвилин після припинення подачі вугілля. Це дозволяє окислити виділяються з завантаженого в реактор вугілля летючі компоненти безпосередньо над ванною
При підігріві поверхні ванни розплаву в цей період верх-ними пальниками, що застосовуються при запуску, можливе збільшення рівня розплаву в реакторі за рахунок оплавлення шлакового гарнісажу. Тому, при включенні верхніх пальників для розігріву необхідно залишити річку, через яку здійснювався випуск шлаку, відкритому-тій. Це забезпечить постійний рівень (нижче рівня продувних фурм) розплаву в реакторі.
Після виконання ремонтних робіт набір рівня шлаку здійснювала-вляется шляхом завантаження в реактор вугілля і флюсу. Для швидкого доступу до ванни може застосовуватися гранульований доменний шлак або соб-жавного шлак, випущений з реактора під час його роботи.
При цьому встановлюють верхні пальника, подають на них палив-во і окислювач. Перед подачею вугілля та флюсу на нижні фурми по-дають окислювач в кількості близько 300 м3 / м2 ванни на годину. Витрата вугілля встановлюють виходячи з його повного спалювання. Після досяг-ня шлаком рівня фурм верхні пальника витягають, встановлюють замість них штатні фурми для допалювання. Міняють режим горіння з повного окислення вуглецю на нижніх фурмах на газифікацію в розплаві з подальшим дожиганием над ним. У міру підйому рівня шлаку послідовно збільшують подачу вугілля і дуття до досягнення робочого режиму. Тривалість виходу на робочий ре-жим 2-3 години.
Тривалість зупинки з частковим випуском розплаву складу-ляет до 20 годин.
Якщо за цей час неможливо відновити роботу з навантаженням необхідно здійснити зупинку з повним випуском розплаву. Зупинка з повним випуском розплаву проводиться і при плано-вом ремонті або аварійні ситуації.
Технічне завдання цієї операції полягає в максимально повному видаленні з робочого об'єму, переточні каналів і сифонів рідких продуктів газифікації.
На першому етапі виконуються такі ж операції, як і при осту-новке з частковим випуском розплаву. Після випуску розплаву нижче рівня фурм вони переводять в опалювальний режим (режим спалювання палива з коефіцієнтом надлишку кисню 1,0-1,1) з подачею при-родного газу або рідкого палива.
Відкривають наступне випускний отвір в торці реактора з боку шлакового сифона. Після випуску шлаку відкривають ви-випускним отвір в торці з боку металевого сифона і ви-пускають метал.
Випуск металу і шлаку здійснюють до повного припинення їх витікання з сифонів.
Після припинення витікання розплаву все горючі устрій-ства - продувні фурми, верхні пальника для розігріву, пальники відстійників переводять в форсований режим спалювання природно-го газу (збільшуючи як витрата палива, так і витрата кисню) до максимально допустимої (для конструктивних елементів камери-газифікатора ) теплової потужності. Приступають до «видуву» реакторів-ра, який ведуть до повного припинення виходу з отворів рас-плавів у вигляді бризок (вибивати з отворів має тільки полум'я).
Після повного випуску розплаву камера-газифікатор може бути поставлена на обігрів пальниками (якщо передбачається повторний пуск) або охолоджена. Охолодження футеровки необхідно здійснювала-влять зі швидкістю не більше 50 ° С в годину.
Глава 20. Контрольовані параметри процесу та управляючі
Процес газифікації вугілля в жужільному розплаві характеризується великою кількістю параметрів і керуючих впливів. Це безперервний процес, якому притаманні значна нелінійної-ність між вхідними та вихідними параметрами і різна інер-
ціонносгь окремих параметрів процесу по відношенню до управ-ляющим впливів.
При разрабогке принципів управління процесом визначили, ка-кі параметри характеризують процес в цілому і чи можливо їх пря-мій вимір. При неможливості прямих вимірювань запропонований достатній перелік непрямих параметрів, по зміні яких можна контроліровагь процес, а також перелік можливих управ-ляющих впливів і їх вплив на основні параметри процесу