В оповіданні "Ялинка" Зощенко розповідає про події, які відбулися в його дитинстві. Леля і Міня, головні герої оповідання, перед Новорічними святами розглядають ялинку, на якій вже розвішені солодощі. Під ялинкою гостей чекають подарунки, а батьків в кімнаті немає. Діти спокушаються солодощами і випадково псують подарунки, що призвело до того, що свято було затьмарено.
Ображені гості покинули негостинний будинок, а Леля і Мінька були покарані. Зощенко каже, що після цього випадку він за тридцять років свого життя не взяв нічого чужого. Головний зміст оповідання полягає в тому, що брати чужі речі не можна, а також не можна ображати тих, хто тебе слабкіше. Якщо покликав до хати гостей, то будь до них уважний і тоді свято принесе радість і гостям, і господарям.
Головні герої - оповідач і його семирічна сестра Леля, їх батьки та гості, які були запрошені в будинок на ялинку.
Брат з сестрою, які не зуміли дочекатися гостей і спустошили ялинку з подарунками, які призначалися для всіх дітей, отримали дуже хороший урок на все життя. Своїми словами я б так сформулювала основну думку: ніколи не варто брати те, що не твоє, ніколи не варто піддаватися миттєвим бажанням і ніколи не варто думати тільки про себе. Інші діти теж заслуговують і уваги, і свята, і подарунків. Думаю, не тільки Мінька, але і Леля запам'ятали цей урок на все життя.