Золоте посібник народного знахаря

Як виправити пророкування

У нашому з вами світі, в нашому житті все існує упереміш: красиве з огидним, жахливе з чудовим, ясна із загадковим. Згодом саме прекрасне обличчя стає старим і страшним, а ось те, чого людина очікує з жахом, часто закінчується чудово. Наш світ взагалі повний різних чудес, яких люди часом не помічають. Одне з таких найяскравіших чудес - це провидіння майбутнього.

Історія знає безліч прикладів про здійснились пророцтва, про те, що було передбачене простими людьми. Не стану тут повторюватися, розповідаючи про Нострадамуса, сивілу Кассандру, Марію Ленорман і різних відомих світу людей. Про всіх ви чули або читали, на це шкода часу і сторінок. Та й коли приклади з минулого згадують, то це здається таким далеким від нас, що навіть не сприймається як реальність. Проте, є і будуть гідні приклади і з нашої, з сучасного життя. Ось для прикладу такий лист:

«Шановна Наталія Іванівна! Дозвольте мені розповісти Вам мою історію, вона заслуговує на увагу, і, можливо, Ви захочете про неї напи-

сать. Сталося це кілька років тому. Під час Різдвяних свят до мене приїхали мої племінниці поворожити. Подумки перебравши всі способи ворожіння, які нам відомі, ми вибрали ворожіння по молитовнику.

Коли підійшла моя черга гадати, я навмання відкрила святу книгу, бажаючи подивитися, що чекає мого сина Андрія. На сторінці, яка відкрилася, мені кинулася в очі молитва про вбитих воїна Андрія. Від побаченого мені стало недобре, і я закрила книгу. Андрій мій - військовий і служив у військовому підрозділі від мене далеко. Весь вечір мені було нудно, тому що я не могла додзвонитися до сина, а коли додзвонилася, мені сказали, що він годину тому загинув. Машина, в якій був він і його солдати, перекинулася на повороті слизької дороги. З усіх, хто були в цій машині, не вижив ніхто.

Через три місяці після похорону я зустріла на вулиці одну стареньку. У неї з рук випала палка, на яку вона спиралася, і я її підняла. Коли я подавала їй палицю, вона мені раптом сказала: "Бідна мати! Якби ти тоді прочитала молитву, яка відвела б від твого сина погане передбачення, то дитина твій був би зараз живий ". Почувши її слова, я ледь не втратила свідомості, адже я тоді була не в своєму місті і мене там не знав ніхто. як ця бабуся могла дізнатися те, що передбачила мені свята книга? Коли я отямилася, старенька вже поїхала на тролейбусі, а я до сих пір шкодую, що мені не відома молитва, яка має владу над майбутнім і може відводити від людини ту біду, яка була йому вирішена.

Мила Наталія Іванівна, тільки завдяки Вашим книгам я змогла вижити і перенести мою дорогу втрату. Ваші книги рятують мене від туги і дають мені сили і надію на зустріч з моїм сином в іншому світі. Я дуже сильно шкодую, що раніше не знала цих книг, так як, якщо б я їх мала, то знала б обережні молитви для сина, і він зараз напевно був би живий. Пишу Вам для того, щоб Ви написали в Ваших книгах молитву, яка змінила б погане передбачення і відводила б від людей їхню біду ».

Доля ти моя, доля!
Де ховається в тобі моя біда?
Вийди, біда, з моєї долі,
Подалі від мене йди.
Іди, біда моя, геть,
У безмісячну, мертву ніч. Іди на чотири сторони,
У попутники тобі ворони.
Іди, горе, в глибоке море.
Іди, горе, в сині гори,
У пекло, до біса старому,
До середнього рису і до малого.
Яку б біду мені ні нарекли,
Щоб ваші копита з собою забрали.
Помри, будь згадана за упокій,
Обійди мою долю стороною.
Губи. Зуби. Ключ. Замок. Мова.
Амінь. Амінь. Амінь.