Серія: Середня професійна освіта.
У підручнику дається синхронізоване виклад зарубіжної та вітчизняної історії з найдавніших часів до наших днів. Висвітлюються основні етапи, найважливіші події та явища історії людства, розкриваються механізми становлення сучасної цивілізації. На тлі загальних історичних закономірностей показані особливості розвитку Росії. Підручник призначений студентам середніх професійних навчальних закладів. Він відповідає обов'язкового мінімуму змісту історичної освіти та державному стандарту, дає можливість отримати міцні знання з курсу всесвітньої історії.
РОЗДІЛ I ОСНОВИ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ
РОЗДІЛ II давньої і ДАВНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА 1 ПЕРВІСНА СВІТ І ЗАРОДЖЕННЯ ЦИВИЛИЗАЦИЙ
ТЕМА 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
РОЗДІЛ III ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Тема 3. ХРИСТИЯНСЬКА ЄВРОПА І Ісламський СВІТ В середніх СТОЛІТТЯ
ТЕМА 4 ОТ СТАРОДАВНЬОЇ РУСІ До МОСКОВСЬКОМУ ДЕРЖАВІ
ТЕМА 5 ІНДІЯ І Далекий Схід в середніх СТОЛІТТЯ
РОЗДІЛ IV ІСТОРІЯ НОВОГО ЧАСУ
ТЕМА 6 ПОЧАТОК НОВОГО ЧАСУ
ТЕМА 7 КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ В XVI -XVIII ст.
ТЕМА 8 РОСІЯ В XVI -XVIII ВВ.
ТЕМА 9 КРАЇНИ СХОДУ В XVI-XVIII ВВ.
ТЕМА 10 КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ В XlX В.
ТЕМА 11 РОСІЯ У XIX ст.
ТЕМА 12 КРАЇНИ СХОДУ В ПЕРІОД колоніалізму
ТЕМА 13 МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У Новий Час
РОЗДІЛ V ІСТОРІЯ ХХ - ПОЧАТКУ XXI ст.
ТЕМА 14 СВІТ У 1900-1914 ГГ.
ТЕМА 15 РОСІЯ НА ПОЧАТКУ ХХ В.
ТЕМА 16 ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА
ТЕМА 17 РОСІЯ У 1917 р
ТЕМА 18 КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США У 1918-1939 ГГ.
ТЕМА 19 РОСІЯ У 1918-1941 ГГ.
ТЕМА 20 КРАЇНИ АЗІЇ В 1918-1939 рр.
ТЕМА 21 ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ
ТЕМА 22 СВІТ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - ПОЧАТКУ XXI ст.
РОЗДІЛ I ОСНОВИ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ
Для чого і як вивчають історію
Значення вивчення історії.
Можна навести чимало висказив-ваний великих людей про користь вивчення історії. Знаменитий римський оратор Цицерон називав історію вчителькою життя. Подібні ідеї висловлювали багато інших видатних діячів. Так, іспанський письменник Мігель Сервантес відзначав, що історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого і повчитися-ня для справжнього, застереження для майбутнього, а російський письменник Леонід Андрєєв стверджував: «Щоб йти вперед, частіше озирайтеся назад, бо інакше ви забудете, звідки вийшли і куди потрібно вам йти ».
У наведених і в багатьох інших подібних висловлюваннях підкреслюється думка про те, що знання минулого допомагає промінь-ше зрозуміти сьогодення і навіть передбачити майбутнє. Дійсно, незважаючи на всі відмінності між справжнім і навіть зовсім недав-ним минулим, неважко побачити, що багато чого в житті чоловіча-ства залишається незмінним з моменту його появи на Землі.
Всі сфери життя людського суспільства мають свої законо-мірності, які вивчає історична наука. Розглянувши дей-ствие цих закономірностей в минулому, можна використовувати їх і в сучасному світі. Російський філософ Арсеній Гулига вважав,
що історія - це школа поведінки і в минулому люди шукають і знаходять вірні зразки. На його думку, досвід історії - вір-ний орієнтир, яким найчастіше користуються несвідомо. Так поводяться і окремі люди, і цілі народи.
Правда, існує ще один відомий афоризм: «Історія вчить, що вона нічому не вчить». Нові покоління людей часто роблять ті ж помилки, що і їх попередники. Напевно, так відбувається через почуття переваги кожного нового поко-ління: адже людям в минулому було невідомо багато з того, що знає будь-який сучасний чоловік. Але треба пам'ятати, що люди в усі часи вирішували завдання (іноді вдало, іноді ні) не менш складні, ніж стоять перед сучасним людством.
З іншого боку, невикористання «уроків історії» від-ходить і через недостатнє знання цієї науки. Саме тому вивчати історію важливо для кожної людини незалежно від його професії.