Значення слова гаркавий в тлумачних словниках Даля, Ожегова, Єфремової

Гаркавити, -а, -е; -ав. З нечистим вимовою деяких звуків (напр. "" Р "", "" м.). К. дитина. Гаркава мова. || сущ. картавость, -і, ж.

Наголос: гаркавий
  1. м. розм.
    1. Той, хто неправильно, нечисто вимовляє [р] або [л].
  2. дод.
    1. Неправильно, нечисто вимовляє [р] або [л].
      1. Неправильний, нечистий (про вимові [р] або [л]).
      2. Грассірующій.

гаркавий
з * Кортава (* k'rtav'), середньовічної болr. кр'тѣніе γρυλλισμός "grunnitus", словен. zakrtíti "строго наказати, доручати", польск. karcić "засуджувати, карати", kartać - то ж (звідки і укр. Картата "засуджувати"); см. Бернекер 1, 670; Брюкнер 220; Мi. ЕW 157.
Мабуть, родинно др.-інд. kart- (kīrtáyati) "diсеrе"; см. Маценауер, LF 9, 23. Греч. κρότος "ляскання, шум, гул", яка притягається останнім, чи одного походження з даним словом; см. Буазак 521. Абсолютно бездоказово порівняння з грец. κέρθιος "сірий дятел", арм. kΏrtΏmnǰеl "нарікати, скаржитися, лаяти" (Петерсон, IF 43, 69 і сл.). Неприпустимо зіставлення з гортань, всупереч Горяєва (ЕС 135).

Гаркавити, гаркава, гаркаве; Картал, Картава, гаркавлячи.
1. Проголошувач нечисто звуки "р" або "л", картавящій. Картавий дитина. Картавий від природи.
2. неясним, нечистий (про звук, вимові, переважно. Звуків "р" або "л"). Гаркаве "р". Картавий звук. Гаркаве вимова. Гаркавлячи (нареч.) Вимовляти звук "р".

Схожі статті