Журналістська інформація як товар
Журналістська інформація має двоїсту природу. З одного боку, це продукт духовного виробництва, создавае-мий з метою впливу на свідомість людини, зміни його уявлень про світ або просто для кращої його орієнтації в тих життєвих ситуаціях, в яких він знаходиться. Але з іншого боку, ця інформація надходить на ринок і стає товаром. Як всякий товар, вона має споживною вартістю і просто вартістю. Перша означає здатність цього товару задовольняти інфор-онную потреба його покупця. Друга означає ціну витрат праці, необхідного для виробництва цього товару.
Журналістська інформація виходить на ри-нок у вигляді певної товарної одиниці (номер газети або журналу, текст замітки, репор-тажа, статті або оригінал фотознімку, які може купити газетна редакція. Програма в цілому або окремий сюжет, бюлетень, вісник, новинна лен- та).
На ринку починається про-процес обміну між виробниками журналістської інформації та її споживачами. В ході обміну кожен з них задовольняє свої потреби. Журналістська інформація виходить на ринок у вигляді товарної одиниці - закінченого цільного произведе-ня: тексту, ілюстрації, номера газети або журналу, теле- чи радіопрограми, сюжету, інформаційного бюлетеня.
^ 1. Закономірності формування та розвитку інформаційного ринку
Ринок - сукупність-ність продавців і покупців, які здійснюють обмін в формі продажу товару і його покупки. Продавець - суб'єкт ринку получа-ет компенсацію в грошовій формі відповідно до споживач-ської вартістю свого товару.
Інформаційний ринок виникає тоді, коли у людей пик-даються інформаційні потреби і задовольняє їх ін-формація стає цінним товаром. Він розвивається і функціонує під впливом кількох чинників.
1) закон відповідності попиту і пропозиції. Розвиток засобів масової інформації регулюється попитом на журналістську інформацію. З посиленням інформаційних по-потреб певних суспільних груп зростає і попит на продукцію ЗМІ. Він викликає відповідну пропозицію - з'являються нові газети і журнали. зниження попиту 2) за-кон вартості. визначає фінансову політику ре-редакці¿ і компаній ЗМІ, регулює ціни на журналістську ін-формацію.
3) за-закономірності відтворювального потребле-ня. Споживання створює потребу в новому виробництві, спонукає до його розвитку. Без потреби в будь-якому продукті немає його виробництва.
Відносини між виробництвом і споживанням приобрета-ють діалектичний характер. Виробництво в свою чергу призводить до виникнення споживання, створюючи спонукання до нього.
журналістика як різновид виробництва духовного продукту створює не тільки предмет споживання, але і споживача цієї інформації - аудиторію. Зростання аудиторії призводить до посилення потреби в інформації. Зростаюче про-ництво інформації в свою чергу викликає посилення потреб-ності в ній, зумовлюючи поряд з іншими факторами - ідеологічними, політичними і іншими - зростання читацької, глядацької, слухацької аудиторії. Чим швидше розвивається журналістика і її кошти, тим більше масової стає їхня аудиторія.
зростання виробництва журналістської інформації визначає і спосіб її споживання: сама журналістика вихованням кість у читачів все більш різнобічні інтереси, «смак» до інформації, а також всі біль-шиї вміння, все більш тонкі здатності використовувати її в са-мих різних цілях.
^ 2. Аспекти і структура інформаційного ринку
Друга частина інформаційного ринку - це простір, де продукція ЗМІ перетворюється в товар. Це - власне інформаційний ринок. Все, що представлено в ньому в момент виходу на нього нової журна-ських інформації, є середовищем, яка сприяє або заважає продажу або купівлі нового інформаційного товару.
До цієї середовищі відносяться інші періодичні видання - пе-чатні і електронні, котрі перебувають на інформаційному ринку. Один з його аспектів - ринок періодичних видань. Інший - ринок розповсюджувачів. Третій - ринок покупців.
Фінансовий ринок . Надає ЗМІ кілька джерел капита-лов, 1 інвестиції. Інвестор вкладає свої гроші з метою отримання доходів або можливо-сти впливати на владні структури, реалізувати свої полі-тичні або економічні плани. Один з видів інвестицій - дотація - регулярна фінансова підтримка. Без урядової дотації неможлива була б діяльність го-жавної телерадіокомпанії, 2 кредити в банку. Чи не зуміє редакція вчасно розплатитися за взятий кредит - перед нею встане реальна загроза банкрутства або переходу в соб-ність банку. 3 - спон-сміття (банк, фірма чи інша фінансова, комерційна організація, яка погодилася б на певних умовах, з огляду на соб державні недержавні інтереси, включити редакцію з її виданням в свою струк-туру або надати їй грошову допомогу в іншій формі). спонсорування часто призводить до втрати редакцією її незалежності від погоди чи-ти.
Склад ринку творчих працівників та його розміри залежать і від типів нових періодичних видань і програм, періодично-сти їх випуску та інших факторів. деякі журналістські спеціальності періодично оказива-ються на ринку дефіцитними. Ціна на послуги представників цих та деяких інших дефіцит-них спеціальностей зростає.
Ринок журналістської праці збільшується в великих горо-дах і скорочується до мінімуму в невеликих населених пунктах і районах.
Друга частина ринку робочої сили - ринок технічних со-ників. Це працівники редакційних служб, які забез-ють процес підготовки і випуску номерів газет, журналів та передач телерадіопрограм. Вони ж створюють умови для творчес-кою і організаторської діяльності журналістів. Технічні співробітники складають значну частину редакційного кол-тиву. Зазвичай пропозицію на цьому ринку перевищує попит.
Третя частина ринку робочої сили для ЗМІ - ринок спів-ков для редакційних комерційних структур. попит на професіоналів в області редакційно-видавничого маркетингу і редакційного менеджменту.
У ще більш скрутному становищі опинилися компанії і студії аудіовізуальних ЗМІ. Їм не потрібні друкарні, але вони не можуть обійтися без послуг державних технічних центрів, що передають їх сигнал. Ці послуги треба оплачувати, як і Ретрай-сляцію інформації в інші регіони. А так як в країні є обмежена кількість технічних центрів, то робите-лям інформації доводиться приймати умови оплати, які їм пред'являють.
Зі зменшенням кількості періодичних видань стан видавничого ринку змінюється. Скорочення попиту призводить до ослаблення монопольного становища видавництв, які володіють по-ліграфіческой базою. Цьому ж сприяє виникненню нових незалежних видавництв і комерційних поліграфічних підпри-ємств, що пропонують свої послуги редакціям періодичних видань.
Технічний ринок. техніка. Він формується за рахунок систем сучасних технічних засобів. Частина входять до них коштів використовується для фіксації та зберігання інформації, інша - і процесі підготовки і випуску газетних і журнальних номі-рів, телерадіопрограм та передач.
Вартість сучасної техніки висока.
Протягом короткого часу після розвалу планової еконо-міки в країні ціни на папір виросли в десятки разів. Целюлозно-паперова промисловість стра-ни із застарілим обладнанням не справлялася з попитом на її продукцію. Потім - пропозиція паперу стало задовольняти її попит. витратні матеріали - папір для факсів і ксероксів, фотоматеріали.
Інший сегмент ринку матеріалів забезпечує поповнення ресурсів аудіовізуальних ЗМІ - дискет, магнітної стрічки, кінострічки для виробництва кінофільмів і т.д. Ринок пропонує їм відповідний товар.
Інформація на її ринку знаходиться в постійному русі. перетікає з одного сегмента в інший, від одного продавця - її виробника до іншого - посереднику в процесі продажу. Її можуть використовувати як звичайний ресурс при підготовці газетного номера або радіопередачі, але можуть представити на ринку і як сенсаційний незвичайний товар. Життя інформації коротка. Її ценa коливається в залежності від її актуальності, здатності залучити якомога більшу кількість покупців.
Ринок періодичних видань. Саме тут в постійній конкурентній боротьбі з іншими виданнями вирішуються питання, пов'язані з існуванням газети.
Товар, який продають на цьому ринку, пропонують в формі цілісного видання - одного або декількох номерів газети, журналу, телерадіопрограми, інформаційного бюлетеня і т.п. Їх виробники-продавці борються один з одним за покупців.
Перемагає найсильніший. Ринок періодичних видань має складну багатошарову структуру, сформовану в декількох зрізах. Перший з них визначається специфікою різних ЗМІ. Відповідно до цього ринок поділяється на кілька секторів. Один з них - ринок періодичної преси (преси). Другим сектором є радіоринок. Він знаходиться в стані відносної стабільності. Радіомовлення охоплює величезну аудиторію, що представляє весь світ, і для її роз-ренію залишаються вельми незначні резерви. Швидше за всіх розвивався телевізійний ринок. Іс-пользуя свої унікальні можливості подання глядачам візуальної інформації, телебачення швидко перехопило у прес-си ряд її найважливіших функцій і витіснило її в ту частину інформа-ційного простору, де телевізійні можливості оказа-лись недостатніми. Цей сектор ринку продовжує своє роз-нення, в ньому створюють нові компанії і програми. Ринок інформаційних агентств. У Радянському Союзі - ТАСС і АПН (Агентство друку «Новини»). Зміни - сотні недержавних центральних і регіональних агентств, робота-чих на комерційних засадах і спеціалізуються на различ-них напрямках підготовки журналістської інформації.
Другий зріз ринку періодичних видань - його структура, побудована за територіальним (регіональному) принципу
Первинною його осередком є місцевий ринок, що охоплює один населений пункт. Він виникає навіть при наявності однієї-єдиної україномовної газети, може утворитися і внаслідок поширення - підписки і продажу періодічекіх видань, що доставляються до цього міста з інших центрів. Елементом цього ринку стає навіть єдиний передплатник або постійний читач - покупець газети, що живе десь на самотньою фермі.
Об'єднання декількох місцевих ринків призводить до утворення регіонального інформаційного ринку. Його величина залежить від розмірів території, яку обслуговує даними періодичним виданням. Це може бути обласної або республіканський ринок, діє вже безліч різних ЗМІ, що виходять тут періодичні видання поширюються нерідко і за межами свого регіону.
Найбільші масштаби має загальнонаціональний (федеральний) ринок. поширюватися на всій території Росії. На ньому пред-ставлена вся система її ЗМІ. Серцевина загальнонаціонального ринку - столичний р и н о к. Він ви-виділяється не тільки своїми розмірами і якостями пропонованої на ньому інформації, але і роллю столиці як історичного, культурно-го і найбільшого економічного центру країни.
Проникнення інформації за рубежі Росії призвело до формування інформаційного ринку більшості країн, що входили колись до Радянського Союзу.
В кінцевому рахунку російський загальнонаціональний ринок пери-одичних видань зараз є частиною світового інформаційного ринок. Світовий ринок харчується інформацією, по-ступають з безлічі різних джерел, в тому числі з національних ЗМІ.
Третій зріз ринку періодичних видань - структура, пост-роїння за мовним принципом.
Четвертий зріз ринку періодичних видань - його сегмента-ція. Про неї буде детально розказано в одній з наступних глав.
Ринок розповсюджувачів. Він займає положення між ринком продавців і ринком покупців. Сформувався лише після ліквідації монополії в області поширення періодичної преси, якої в радянському Союзі володіла Союздрук. Після розпаду Союзу роль монополіста грала Роспечать. З входженням ЗМІ в ри-нічну економіку в Росії починають створюватися альтернатив-ні системи розповсюдження друку. На ринку зараз діють десятки великих і дрібних комерційних фірм, які грають роль посередників між редакціями періодичних видань, видавець-ствами і покупцями. Поряд з ними на ринку діють і відділення Росдруку, які перетворили-ся в комерційні організації.
Попит на ринку розповсюджувачів на їхні послуги викликав і со-ответствующее пропозицію. Він швидко привів до спеціалізації розповсюджувачів в зв'язку з різноманітністю видів їх діяльності згідно-ти. Деякі з фірм стали універсалами і пропонують забезпе-чити реалізацію тиражів видань усіма відомими методами їх поширення. Інші спеціалізуються на якомусь одному з цих методів. Одні поширюють видання на всій територі-торії країни, другі - лише в якомусь обмеженому регіоні, треті - в певних організаціях та установах.
Ринок покупців. Головну роль на ньому відіграють покупці. гостра конкурентна боротьба між продавцями. У кожного засобу масової інформації - свій цільовий ринок покупців.
Цільовий ринок покупців визначається особливостями ЗМІ. Ринок покупців поділу-ляется на сектори, відмінності яких залежать в першу чергу від мотивації поведінки і рішення її покупця. Для багатьох потенційних користувачів журналістської інформацією вирішальне значення мають економічні, фінансові причини. Незаможний людина змушена відмовитися від покупки дорогого жур-налу і обмежитися придбанням дешевої газети. Для інших головним стає часовий чинник.
Ринки покупців різняться своїми розмірами і складом користувачів інформацією. Щодо обмежений ринок покупців друкованих видань. Навіть найбільші загальнонаціональні газети не поширюються в деяких віддалений-них районах країни. Велика частина накладів ряду цих видань реалі-зуется в столиці і її околицях. Розрізняються і ринки пользовате-лей інформацією різних каналів телебачення - передача не-яких з них можуть приймати лише на частині території Росії.
Свої особливості і у ринку покупців продукції інфор-мационного агентств. Її купують інші ЗМІ, тому перебуваючи-ня цього ринку прямо залежить від ситуації на ринку періодічес-ких видань. На ринку покупців представлені і посеред-ники - оптовики, що сприяють поширенню друкованих видань.
Зростаючий інтерес у редакцій викликає міжнародний ри-нок покупців. Наймолодший і найперспективніший - ринок покупате-лей електронної інформації.
Інформаційний ринок ділиться на дві частини - ресурсний ринок і власне інфор-ційний ринок. Перший охоплює всі ресурси, необхідні для виробництва журналістської інформації. Кожен з них прода-стся на відповідному ринку - фінансовому, робочої сили (тру-па), видавничому і ін.
Друга частина - власне інформаційний ринок - утворює середу, в якій відбуваються покупка і продаж інфор-онного товару. Вона являє собою ринки інформації та ідей, періодичних видань, розповсюджувачів і покупців інформації. Кожен з них має кілька зрізів. Один з зрізів ринку періодичних видань пов'язаний з особливостями різних ЗМІ. Інший зріз - територіальний - показує систему, починаю-щуюся місцевим ринком і закінчується світовим ринком періодичних видань.
^ 1. Передумови заснування періодичного видання
Ринок періодичних видань в Росії продовжує роз-ряться. Значення ЗМІ в житті нашого суспільства різко зросла, посилився їх вплив на процеси, що відбуваються в усіх його областях. Редакційно-видавнича діяльність стала вигідною. Медіабізнес став вигод-ної формою вкладення капіталу. Інформаційний ринок почав давати великий прибуток.
Все починається з реєстрації нового ЗМІ до Міністерства РФ у справах друку, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій. або відповідний тер-риториального орган цього міністерства.
Реєстраційний збір стягується за видачу свідоцтва про реєстрацію (більше, менше). Реєстраційний збір повертається при відмові заявнику в реєстрації або його відмову від реєстрації.
Заява про реєстрацію має бути розглянута протягом місяця, право на випуск збереженні-вується протягом одного року з дня видачі свиде-тва про реєстрацію. Повторна його реєстрація не допускається.
При реєстрації інформаційного агентства на нього поширенням рюється правовий режим ЗМІ, встановлений законом. До засновнику аудіовізуального ЗМІ - ліцензія на мовлення.
Редакція ЗМІ здійснює свою діяльність на основі професійної самостійності. Редакція може бути юридичною особою, самостійним господарським суб'єктом. Може виступати також як засновник ЗМІ, видавець, розповсюджувач, власник свого майна.
До затвердження статуту, а також якщо редакція складається менш ніж з десяти чоловік, її відносини з засновником можуть визна-ляться заміняє статут договором між редакцією і засновником.
Підстава будь-якого періодичного видання неможливо без попе-рительного забезпечення його економічної бази. Під нею розуміються ресурси - фінансові, матеріальні, інформаційні, робочої сили, відсутність яких перешкоджає випуску газети.