життя Будди
Буддизм - одна зі світових релігій. Осно-вателем її був Сіддхартха Гаутама Будда. Поступово вчення Будди, що виникло в Ін-дії, перетворилося на провідну релігію більшості країн Далекого Сходу. Буддизм багато в чому сформував культуру Китаю, Япо-нії, Кореї, Таїланду і Монголії. Іноді буддизм описують як "атеїст-чний релігію", тому що у вченні Будди ви не знайдете міркувань про Бога.
Предме-том роздумів буддизму є духів-ве зростання людини. На відміну від засновників таких релігій, як християнство та іслам, Будда не стверджував, що його вчення було відкрито йому Богом. Проте моральні принципи і цінності, до розуміння яких прийшов Будда, дуже схожі на моральний-ний кодекс тих релігій, які засновані на усвідомленні божественного начала.
Засновник буддизму, Сіддхартха Гаутама Будда, народився в 563 р до н.е. в невеликому князівстві Непалу, в родині князя. Батько маль-чика дав йому ім'я Сіддхартха, що означає "виконання бажань". Через багато років послідовники стали називати його Будда - Просвітлений. З дитинства Сіддхартха виховувався в рос-коші. Він жив в трьох різних палацах в зависи-мости від пори року, одягався в дорогий одяг, їв рідкісні страви, і прислужували йому прекрасні танцівниці. Як і належить принцу, він здобув блискучу освіту в області індійської класичної літератури. Він належав до касти воїнів, тому його також вчили всьому, що належить знати чоловікові благородного звання: їздити верхи, забиратися на слона, управляти колісницею і командувати армією. Ймовірно, він був дуже гарний, тому що є багато згадок про "досконало його зримого тіла". Коли йому виповнилося 16 років, він взяв у дружини принцес-су з сусіднього князівства на ім'я Ясодхарі. Незабаром у них народився син - Рахула. Життя в палаці була багатою і безтурботний-ної, але Гаутама незабаром переситився чуттєвий-ними радощами. Він був наділений чуйною ду-шою. Поступово звичка до неприборканого потурання всім бажанням змінилася в спадкоємця престолу і воїна безмежним співчуттям до людей. Така зміна була передбачена ще при народженні хлопчика. Коли його батько зібрав у палаці знаменитих мудреців, щоб визначити долю принца, всі вони зійшлися на тому, що це абсолютно незвичайний дитина. Життя його могла піти в двох напрямках: обравши світський шлях, він міг об'єднати роздроблені зем-ли і стати найбільшим з правителів Індії; в разі ж звільнення з світу йому був уготований шлях великого мислителя. Провісники попередили князя, що варто його синові зіткнутися зі старістю, хворобою і смер-тю, як він покине свій будинок. Князь прило-жив всіх зусиль, щоб в розкоші палацу якомога Довше захищати сина від реального життя, і робив все для того, щоб думки хлопчика були прикуті до миттєвим задоволень. Принц ніколи не скидав-ся з хворобами, горем, смертю. Навіть доро-ги, за якими він мав проїжджати, розчищали князівські скороходи, щоб він не побачив нічого подібного.
Тільки в 29 років Гаутама по-справжньому за-думаю про життя. Чотири події повністю змінили його життєвий шлях. Одного разу він звернув увагу на старезного, сивого і без-зубого старого, який тремтів, зіщулившись у своєму ветхому ганчір'я. Іншим разом йому попався на очі невиліковно хвора людина, і принц був вражений видом його страждань - трагедія людського існування почала проникати в душу Гаутами. Довелося йому зіткнутися і з похоронною процесією, і він зрозумів, що все люди рано чи пізно умира-ють. І коли, нарешті, на шляху йому зустрівся монах-аскет, одягнений в лахміття і обголений наголо, йому вперше прийшла в голову думка піти від світу. Так Гаутама збагнув біль і смерть, і пліт-ські задоволення втратили для нього будь-яку цінність. Спів танцівниць, звуки Лютень і цимбал, розкішні бенкети і процесії здавалися йому тепер насмішкою. Квіти, качати-еся на вітрі, і снігу, що тануть на Гімалаях, ще голосніше говорили йому про слабкості всього земного. Він вирішив піти внутрішнім покликом і відмовитися від світського життя. Народите-ли прийшли в жах, дізнавшись про наміри сина. Але коли вони намагалися перешкодити принцу в здійсненні його рішення, Гаутами-ма сказав батькові: "Батько, якщо ти можеш назавжди освобо-дить мене від страждань народження, хвороби, старості і смерті, я залишуся в палаці, а як ні, я повинен піти і зробити свою земне життя осмисленим ".
Рішучість принца покинути палац і зайнятися медитацією була непохитною. В ту саму ніч, коли дружина народила йому си-на, він таємно покинув свою молоду сім'ю і відправився в ліс. Так почалися в його житті пошуки істини. Гаутама став мандрівним жебраком аске-те. Він збрив волосся, став носити одяг, зшитий з обрізків. Постіллю йому служили гілки, покриті шипами; він майже відмовився від їжі. Гаутама розшукав двох самих почи-Таєм в той час в Індії вчителів, щоб навчитися у них мудрості і медитації. Одна-ко з часом він зрозумів, що вони навчили його всьому, чого могли, але він так і не знайшов ба-ного повного звільнення. Тоді він вступив в групу крайніх аске-тов, які вважали, що суворе поводження з тілом призведе до звільнення душі. Сле-дмуть шість років Гаутама відчував на собі всілякі матеріальні нестатки. Він проводив довгі години без руху в незручний-них позах. Він жив то в глухих лісах, повних диких звірів, то в холодних снігах, то в жар-кою пустелі, то в повній самоті. Він намагався сповільнити або зупинити своє нку-ня, постив і, нарешті, зовсім припинив їсти. Описуючи свій стан під час од-ного з постів, Гаутама сказав: "Думаючи кос-нуться шкіри мого живота, я насправді торкнувся хребта". Людина незламної волі, він значно перевершив інших в самообмеження. Але, не дивлячись на те що він приборкав своє тіло, на-вчився стримувати емоції і контролювати думки, колишній принц відчував, що аске-тична життя не наблизила його до істини. Майже знесилившись від останнього поста, він з'їв тарілку рису з молоком, відмовився від аскетов-чеський життя і вирішив зайнятися медитацією. Його товариші аскети з огидою отвер-нулісь від нього, вважаючи це слабкістю. Однак цей досвід ліг в основу першої заповіді Гаутами - принципу Середнього Пу-ти між крайнощами аскетизму і неограні-ченним потуранням своїм примхам. Люди повинні жити в теплі, чистоті і добре пі-таться, але якщо ваша життя підпорядковане лише задоволення цих потреб, то счас-тє буде короткочасним. Якщо ви ситі, ніяка їжа не зробить вас щасливішим. Ні про-ладаном багатствами, ні задоволення фі-зичних бажань не врятує вас. Фізичні потреби неважко задовольнити, однак жадібність наситити неможливо. Але, з іншого боку, не слід зовсім відкидати матеріальну сторону життя - це теж не приносить щастя. Таким чином, самоогра-ніченний - добре, але безглузді стра-дання - ні до чого; добре допомагати іншим і прагнути поліпшити світ і себе, але повне самотність не потрібно. Крім того, цей досвід допоміг Гаутаме зрозуміти, що фізичні стра-дання впливають на людей, що людина - це не просто душа, ув'язнена в тілі, але істота, що складається з тіла і духу.
Поївши рису з молоком. Гаутама заснув, і в ту ніч у нього було п'ять сновидінь. Проснувся-шись вранці, він сів під деревом і почав медитацію, вирішивши не рухатися з місця, поки не знайде просвітління. Він сидів нерухомо сім днів, будучи занурений в глибоку міді-цію, Мара, ватажок демонів, намагався відвернути його прекрасними жінками і НАПУ-гать жахливими демонами. Однак Гаутама встояв перед усіма спокусами, сосредото-чиваясь ще глибше. Цієї ночі він досяг просвітління. Його думка стала спокійною і відчужено, і радість наповнила його. Незабаром думки відступили, і залишилася тільки радость.В врешті-решт зникла і радість, і його дух став спокійним, мирним і чистим; це було гостре знаряддя, готове проникнути в серцевину реальності. Підготовлений та-ким чином, Гаутама прозрів природу челове-чеського існування і усвідомив свою мету - повний спокій. Стан нірвани, якого він досяг, не може бути описано словами. Сорок дев'ять днів сидів він, охоплений востор-гом, під деревом, яке його послідовники Наша Древо Бодхи (древо просвітлення).
Я завоював все; я знаю все, і моє життя чиста.
Я покинув все і вільний від бажань.
Я сам знайшов шлях. Кого назву Учителем?
Кого я буду вчити?
Гаутама став Буддою - тим, хто знайшов ис-тину сам, без підтримки гуру (вчителя). Після просвітлення Мара знову прийшов спокушати Гаутаму. Він сказав, що ніхто не зрозуміє тієї глибокої істини, яку він від-крив, так навіщо ж когось вчити? Чому б просто не залишити світ, щоб, відмовившись від тіла, вічно перебувати в стані нірва-ни? Але Будда вирішив, що присвятить залишок свого життя порятунку інших.
Він відшукав своїх колишніх товаришів-аскетів і виголосив перед ними свою першу проповідь, відому як "Проповідь в Оленячому парку". У ній він роз'яснив їм "Чотири Благородні істини" (які ми розглянемо в наступному розділі). Ченці стали його першими послідовниками. Пос-Ледньов 45 років свого життя Будда присвятив проповіді послання, що несе людям освоєння-бождение від пут егоїзму. Його вчення було досить радикальним викликом тодішнім ус-тановленіе. Він проповідував на розмовному народною мовою, а не на санскриті індій-ських писань. Він зруйнував монополію брахманів (індійських вчителів) на релігійне знання, закликаючи кожну людину до особистого релігійного пошуку.
Будда також сміявся над допитливим соблю-ням древніх обрядів, так як все це не мало нічого спільного з важким шляхом самовдосконалення. Він не зважав умоглядним міркуванням про Бога і душі - це він вважав безглуздим. Неодноразово здійснюючи чудеса, він тим не менше говорив, що істина перевершує найбільше диво. Будда вважав, що в зовнішніх обрядах або чу-десах люди часом шукають неіснуючі насправді прості шляхи замість того, щоб прагнути до власного порятунку. Заперечуючи фаталізм, він закликав кожного при-лага зусилля, необхідні для просвітлиться-ня. Не дивно, що такі нападки на звичні святині викликали опираючись-ня. Індуїсти визнали Будду найбільшим ере-тиком, і протягом багатьох століть індуїзм і буддизм ворогували. Незважаючи на жорстку кастову систему, Будда проповідував всім, хто бажав слухати. З'явилася буддійська громада, або сангха, що складається з чотирьох шарів: ченців, мона-Хінь, мирян і мирянок. Його послідовниками стала вся його сім'я, включаючи батька. У своїх проповідях він часто використовував притчі-такі, як відома притча про сліпців і слона. Багато епізоди з його життя також стали повчальними історіями, як, наприклад, історія Кісаготамі.
Одного разу Будді зустрілася стара на ім'я Кісаготамі. Вона гірко плакала - життя її була нелегка. Вона просила Будду по-могти їй. Він відповів, що її доля чи від-Ліча від життя інших людей: все життя - страждання. Єдиний шлях уникнути страждань - прийти до стану нірвани. Воно сама повинна погасити в собі полум'я ба-ний і устремлінь. Жінка не стала цього слухати: прикрості її були занадто великі. Тоді Будда пообіцяв вилікувати її печалі, якщо тільки вона принесе йому гірчичне зерно з дому, в якому ніког-да не знали горя.
Підбадьорена обіцянкою самого Будди, дружин-щина почала пошуки, а Будда вирушив своїм шляхом. Значно пізніше він повернувся і знову побачив її - вона полоскала білизну в річці і напе-вала. Своїм духовним поглядом Будда вже побачив, що сталося. Проте він запитав дружин-щину, чи змогла вона знайти будинок, де життя б-ла б щасливою і безтурботною. "Ні, - відповіла жінка, - куди б я не прийшла, я бачила прикрості куди важче моїх. '"
"Ти будеш шукати ще?" - запитав Будда.
"Потім, - сказала жінка. - Поки що я повинна допомогти он тим людям - їм не по-щастило ще більше, ніж мені".
"Значить, тобі не потрібно гірчичне зерно, - вирішив Будда. - Ти стоїш на вірному шляху і можеш сама стати Буддою".
Багатьох людей привертала особистість Буд-ди, простота і глибина його вчення. До време-ні його смерті у нього були сотні, якщо не ти-сячі просвітлених послідовників.
1. Що було відсутнє в житті Гаутами? Чому це було настільки важливо, що він все бро-сил і відправився на пошуки істини?
2. Чому, коли він дізнався про те, що на світі є смерть і страждання, його життя так перекинулася?
3. Як, на вашу думку, сприйняли вчинок Гаутами його сім'я і родичі?
4. Що означає вислів Будди "Будьте самі собі світильниками"?
Уявіть, що ви сидите під Деревом Водхі. Які спокуси вам було б найважче подолати? Напишіть про свою боротьбу з ними.