У XXI столітті пожежна охорона Росії вступила в новий історичний період розвитку, пов'язаний з передачею Го-жавної протипожежної служби (ДПС) до складу МНС Росії і перетворенням її в пожежно-рятувальну службу.
Керуючи-ством МНС Росії поставлена мета створення гармонійної структури, спосіб-ний забезпечити захист населення, об'єктів, територій не тільки від пожеж, а й від усіх видів надзвичайних ситуа-цій.
У світі щорічно реєструється 7
8 млн. Пожеж, на яких гине 70
80 тис. Чоловік. Ще понад 6 млн. Че-ловек отримують каліцтва, травми і опіки.
У світовій статис-тику Росія є одним з держав, що мають небла-гопріятние показники. З виникають в Росії пожеж 74% припадає на житловий сектор, в результаті чого вогнем щорічно знищуючи-ється житловий фонд загальною площею, еквівалентний го-роду з населенням 400 тис. Чоловік. В цілому, річні втрати від пожеж пре-щують 40 млрд. Руб.
Метою пожежної науки є придбання наукових знань, впровадження яких в практичну діяльність підвищує рівень пожежної безпеки в суспільстві, про-легшає умови праці пожежників і, в підсумку, з розвитком тих-ного прогресу і суспільної свідомості призводить до вирішення проблеми боротьби з пожежами.
Завданнями пожежної науки слід вважати наукові ізис-Канія щодо вдосконалення всіх напрямків діяльності згідно-ти в системі пожежної безпеки.
Пожежна наука - порівняно молода галузь знань. Перші кроки її становлення пов'язані з розвитком таких ес-тественно-технічних наукових напрямків, як теорія го-ренію, механіка, теплофізика, гідравліка. Оригінали та ність вона придбала в середині XX століття.
Тривалий час в практиці пожежної науки основним інструментальним методом дослідження був експеримент. Поряд з лабораторними дослідами широке распростране-ня отримали полігонні випробування. Накопичені наукові факти в поєднанні з досягненнями в інших областях знань згодом лягли в основу розвитку методів ма-тематичного моделювання пожеж, що поклали початок теорії пожеж.
Сьогодні пожежна наука - складний комплекс наукових дисциплін, направле-ний, тим, завдань, вирішення яких базується практично на всіх накопичених людством знаннях. Вона, як ніяка інша наука, знаходиться на стику багатьох фундаментальних і прикладних дисциплін.
Безумовно, свій початок пожежна наука бере з есте-ного-технічних наук. Але в останні десятиліття по-з'явилися такі напрямки, як економіка пожежної без-пеки, соціологія, цілий блок організаційно-управ-ленческих дисциплін, які відносяться до групи суспільних наук.
В даний час слід виділити наступні блоки наукових дисциплін:
1. фізико-хімічні (пожежна небезпека речовин матеріалів, процеси горіння, засоби пожежогасіння, прогнозування небезпечних факторів пожежі та ін.);
2. оперативно-тактичні (пожежна тактика, аварійно-рятувальні роботи, пожежно-стройова і газодимозахисної підготовка та ін.);
3. технічні та інформаційні технології (пожежна техніка, зв'язок в пожежній охороні, пожежна сигналізація, системи пожежогасіння та ін.);
4. профілактичні (пожежна безпека в будівництві, будівлі та споруди і їх стійкість при пожежі, пожежна профілактика електроустановок, пожежна безпека технологічних процесів та ін.);
6. організаційно-управлінські (організація діяль-ності в області державної реєстрацiї. Пожежа. Нагляду, організація і управління пожежної охорони та ін.).
Сьогодні побудувати чітку і строгу класифікацію по-пожежну науки за принципом поділу її дисциплін на ес-тественно-технічні та громадські надзвичайно працю-но. У кожній з них, незважаючи на пріоритетність одного з класифікаційних ознак, обов'язково присутні елементи інших наук. Наприклад, загальна тенденція впровадженням-ня математичних методів дослідження і інформатіза-ції не оминула й пожежну науку, включаючи такі, здавалося б, гуманітарні дисципліни, як управління в Державної податкової-жавної протипожежній службі, екологія пожеж, з-соціологів. Навпаки, соціологія, економіка, філософія та інші громадські науки все частіше «вторгаються» в есте-ного-технічні дисципліни, дозволяючи знайти найбільш ефективне технічне рішення. І це далеко не повний перелік взаємозв'язків наукових напрямків.
Можна припустити, що в майбутньому для вирішення конк-ної практичних питань виникне затребуваність у використанні одночасно і у взаємозв'язку всіх дис-ціплін, напрямків, тим пожежної науки, що в підсумку дол-жно привести до появи цілісної і єдиної теорії пожежної безпеки, розглядає у взаємодії і взаємовплив всі питання боротьби з вогнем.
У найближчі роки багато розробки представлятимуть комплексні і цілісні дослідження різних питан-сов, націлених на оптимізацію вирішення прикладних за-дач. Так, наприклад, забезпечення пожежної безпеки будь-якого об'єкта, буде вирішуватися у взаємовпливі і взаємозв'язку окремих елементів систем запобігання пожежам, протипожежного захисту та організаційно-тех-нічних заходів. В основі такого оптимального підходу до забезпечення пожежної безпеки об'єкта повинні лежати об'єктивні дані динаміки розвитку пожежі і закономірностей поширення її небезпечних факторів. В цьому випадку необхідні достовірні методи дослідження, які в кінцевому підсумку повинні стати основою для розроб-лення інженерних методів розрахунку єдиної системи проти-пожежними захисту. Така постановка проблеми невозмож-на без вдосконалення математичних і імітаційних моделей розвитку пожежі, побудованих на сучасних на-учних знаннях.
Не залишиться без уваги і експеримент. В даний час, коли неповнота ма-тематичних моделей і фізичних уявлень про про-процесах горіння, тепломасопереносу турбулентних течій обмежують можливості теоретичних моделей, цей ме-тод дослідження не тільки використовується для перевірки теоретичних результатів, але і є власне инстру-ментом дослідження . В першу чергу цей метод Незамая-ним при дослідженні пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, вогнестійкості конструкцій, розвитку пожеж на деяких об'єктах і ін.
Використання при постановці експерименту теорії по-добія - наукової основи досвіду - дозволить істотно рас-ширити якість одержуваних результатів. Наприклад, суще-ствующие в даний час стандартизовані методи оп-ределенном пожежної небезпеки речовин і матеріалів, вогнестійкості конструкцій і т. Д. Дають порівняльну, по відношенню до інших зразків, характеристику пожежної небезпеки по контрольованому параметру. При наукової по-становке експерименту одержувані результати адекватні ус-ловіям поведінки матеріалів (конструкцій) на реальному по-спеці,
Ученим належить вирішити ряд важливих прикладних за-дач. На сьогоднішній день пожежними підрозділами ліквідується більше 96% пожеж. Однак, незважаючи на їх самовідданість і почуття обов'язку, технічні можли-ності не завжди дозволяють приборкати вогняну стихію без втрат. На сучасному етапі розвитку суспільства, маю-щиеся на озброєнні пожежної охорони технічні середовищ-ства пожежогасіння і тактика їх застосування, в ряді слу-чаїв відстають від науково-технічного прогресу. Так, в наш час, як і раніше 95% пожеж ліквідуються з примі-ням води. Для цього на один середньостатистичний по-жар витрачається 50 м3 води. Очевидно, що в XXI столітті зі зростанням значимості екологічної проблеми, повинна з'явитися альтернатива воді, як засобу пожежо-гасіння. Вирішення цього завдання є актуальною ще й тому, в даний час залишається невирішеною завдання еф-ність боротьби з лісовими пожежами, не завжди успішно ведеться боротьба з вогнем в підземних спорудах, на ряді інших об'єктів.
Важливим напрямком роботи слід вважати забезпе-ня пожежної безпеки на об'єктах і, перш за все, в частині попередження пожеж та ліквідацію на ста-дії, коли пожежа не прийняв загрозливих розмірів. У зв'язку з цим розвиток отримають розробки ефективних систем автоматичного виявлення і гасіння пожеж, первинних засобів пожежогасіння, протидії пожежного нормування та інших технічних і норматив-них рішень, високомобільних технологій пожежогасіння, що сприяють зниженню пожежного ризику.
Ще не вичерпана можливість застосування води як засоби пожежогасіння: в даний час при ликвида-ції пожежі ручними стволами тільки 5% від її витрати ис-користується ефективно; є труднощі в отриманні та транспортування якісної високократної піни (крат-ністю 1000), що дозволило б вирішити проблему боротьби з вогнем у важкодоступних місцях; не отримала широкого при-трансформаційних змін комплексна оцінка пожежонебезпеки об'єкта з урахуванням багатофакторності і взаємовпливу окремих еле-ментів протипожежного захисту і характеристик захищати-мого споруди і т. д.